Робота над засобами логiко-емоцiйноСЧ виразностi читання в початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
и усного мовлення.
Для успiшного процесу навчання молодших школярiв виразному читанню учителю необхiдно враховувати такi настанови:
1. Глибоко усвiдомити необхiднiсть, складнiсть i послiдовнiсть процесу формування навичок виразного читання в учнiв.
Процес формування навичок виразного читання теоретично i практично розпочинаСФться у початкових класах i продовжуСФться в усiх наступних (середнiх i старших). Дiти приходять у школу без жодноСЧ попередньоСЧ пiдготовки у цiй галузi знань, бо не всi вони вiдвiдували дитячi садки. Проте й тi, що пройшли всi групи дитячого садка, не настiльки пiдготовленi, щоб виразне читання у школi СЧм давалося без труднощiв. У дитячих садках вони не читали, а слухали. Виразне читання вихователя вело СЧх у чарiвний свiт казки, милувало мальовничiстю природи, мужнiстю i красою людини тощо. Дiти вчилися сприймати, бачити, розумiти, радiти чи сумувати. Все це сприяло розвитковi СЧх розуму, волi й почуттiв i, звичайно, в якiйсь мiрi пiдготовляло до розумiння в майбутньому головноСЧ сутi виразного читання, але не давало тих конкретних понять, на яких воно базуСФться в початкових класах. Цим i зумовлюСФться необхiднiсть процесу навчання. Складнiсть i послiдовнiсть процесу викликанi закономiрностями виразного читання, його теоретично-практичними основами, даними педагогiки i психологiСЧ про вiковi особливостi учнiв, а також правильнiстю артикуляцiСЧ звукiв i правильнiстю мовлення.
2. Кожний урок читання i розвитку мовлення треба продумати з огляду на те, що вiн може i повинен внести в загальний процес формування навичок виразного читання i мовлення.
Формуються такi навички в основному на текстах букваря, читанки, пiд час опрацювання СЧх згiдно iз завданням основноСЧ мети уроку. Проте не завжди такий матерiал вiдповiдаСФ вимогам формування навичок виразного читання з теоретичного боку. У такому разi треба користуватися добiрним матерiалом. Вiн формуСФться заздалегiдь як необхiдний додатковий до урокiв за календарним планом.
Для ознайомлення учнiв з окремими провiдними положеннями теорiСЧ виразного читання варто планувати спецiальнi уроки виразного читання, переважно на днi понедiлка, з таким розрахунком, щоб вони стимулювали необхiднiсть використання набутих знань, умiнь i навичок на всiх iнших подальших уроках. Матерiалом для таких урокiв можуть бути тексти з читанок i добiрний матерiал (окремi речення, приказки й прислiвя, скоромовки, лiчилки, загадки, цiкавi емоцiйно насиченi дiалоги тощо)
3. Щодо матерiалу для урокiв, то при складаннi календарною плану
варто врахувати таке: не обовязково, щоб кожний урок присвячувався
читанню якогось одного тексту Можна добирати для одного заняття i
кiлька текстiв. РЖ навпаки, один текст, у залежностi вiд змiсту й обСФму, можна роздiлити на два уроки.
4. Процес формування в учнiв навичок виразного читання, мовлення маСФ вiдбуватися одночасно з розвитком таких якостей читання, як правильнiсть, свiдомiсть i швидкiсть
Правильним називаСФться читання з дотриманням усiх норм орфоепiСЧ, без перекручень звукiв, складiв i слiв, без повторень, уставлень, пропускiв тощо.
Причиною неправильного читання, переважно в першокласникiв, буваСФ недостатня технiка, а нерiдко й недолiки вимови й мовлення. Тому певнi тренувальнi вправи, рiзнi види i способи читання сприяють його правильностi.
Свiдомим називаСФться таке читання, яке характеризуСФться розумiнням прочитаного, не порушуСФ логiчного звязку мiж реченнями, частинами тексту, розумiння слiв, ужиток СЧх у прямому i переносному значеннi, розумiння змiсту окремих речень iзольовано i в контекстi.
Певне усвiдомлення прочитаного пояснюСФться розумiнням головноСЧ думки (iдеСЧ) твору, пiзнавального i виховного значення, умiнням визначити своСФ ставлення до прочитаного.
Швидкiсть читання це умiння читати не за складами, а цiлими словами, тобто умiння охоплювати весь буквений склад слова i вимовляти його одним видихом повiтря. Зауважимо, вiд швидкостi читання залежать усi iншi якостi. Швидкiсть завжди маСФ супроводжуватись усвiдомленням того, що, як i навiщо, з якою метою читаСФться, що це не самоцiль. Сама по собi швидкiсть читання не становить педагогiчноСЧ цiнностi.
Вiдповiдна вiковi дiтей швидкiсть читання як i необхiдна правильнiсть це передусiм результат удосконалення технiки i безпосередньоСЧ роботи з читання.
5. Розвивати навички виразного читання потрiбно не тiльки на уроках пояснювального читання, мови, але й на усiх iнших. Жодне неправильно вимовлене слово, речення, нечiтко виражена думка чи мелодичне забарвлення пiд час читання чи розповiдi не повинно пройти повз увагу вчителя. Класовод завжди повинен знайти час для виправлення мовних похибок[27, с. 12-13].
Отже, з теоретичного боку учнiв треба ознайомлювати з основними засобами логiчноСЧ та емоцiйноСЧ виразностi читання, тобто з усiма рiзновидами пауз, СЧх тривалiстю, логiчною та емоцiйною функцiями наголошених слiв, мелодичними та темповими змiнами, правильною позою, жестами, мiмiкою. З практичного слiд учити дiтей самостiйно користуватися засобами виразностi, вiльно СЧх застосовувати в процесi читання, мовлення. Усi такi компоненти виразностi доступнi учням початковоСЧ школи, але вимагають урахування вiкових особливостей i у вiдповiдностi з ними добре продуманих методiв i прийомiв роботи.
Роздiл РЖРЖ. Використання засобiв логiко-емоцiйноСЧ виразностi читання у навчальному процесi в початковiй школi
2.1 Формування ум