Geum.ru


Робота над засобами логiко-емоцiйноСЧ виразностi читання в початкових класах

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



?е.

Порядок проведення експериментальноСЧ роботи.

Кожен з учнiв виразно читаСФ вiрш. Сформованiсть навички виразного читання вiршiв здiйснювалася по наступними критерiям:

  1. правильний словесний наголос;
  2. правильне дихання;
  3. змiна сили голосу;
  4. правильна iнтонацiя;
  5. правильна постановка фразового i логiчного наголосу;
  6. правильна розстановка пауз;
  7. оптимальний темп читання.

Отриманi данi пiдрахованi i приведенi в кiлькiсному i процентному спiввiдношеннi.

Цi результату показують, що навики виразного читання вiршiв у дiтей розвиненi на невисокому рiвнi.

Не умiють правильно управляти диханням 8 чол. у експериментальному i 7 чоловiк в контрольному класi; змiнювати силу голосу 14 чол. у експериментальному i 13 чол. у контрольному; вибирати потрiбну iнтонацiю - 12 чол. у експериментальному i 11 чол. у контрольному класi; правильно ставити логiчний наголос - 13 чол. у експериментальному i 14 чоловiк в контрольному класi; правильно ставити паузи - 15 чол. у експериментальному i 13 чоловiк в контрольному класi; вибирати потрiбний темп - 14 чол. у експериментальному i 13 чоловiк в контрольному класi.

За даними результатами можна зробити висновок, що на уроках читання дуже мало уваги придiляСФться роботi над виразним читанням, тобто над засобами логiко-емоцiйноСЧ виразностi читання. Бiльшiсть учнiв не умiють читати вiршi iз належною iнтонацiСФю, не дотримують темп, паузи, читають тихо i на одному диханнi. Багато в чому данi факти пояснюються тим, що дiти мають найзагальнiшi уявлення про виразнiсть читання. Це стало ясно з вiдповiдей учнiв на питання: Що означаСФ читати виразно?

У опитуваннi брали участь 42 учнi. Проаналiзувавши вiдповiдi дiтей, вийшли такi результати:

  1. 50% дiтей вважають, що читати виразно це, значить, читати голосно;
  2. 25% розмiрковують, що це, значить, не поспiшати, читати повiльно, роблячи паузи мiж словами;
  3. 13% вiдповiли, що треба читати виразно, промовляючи всi слова;
  4. 8% вважають що, читати виразно це дотримуватись iнтонацiСЧ;
  5. i лише 4% вiдповiли, що виразно читати це, значить, дотримуватись паузи, видiляти голосом потрiбнi слова, знижувати або пiдвищувати голос.

З вiдповiдей дiтей можна зробити висновок, лише невелика кiлькiсть дiтей (4%) характеризуСФ виразне читання з урахуванням рiзних компонентiв виразностi.

Тому необхiдно дiтей навчити виразно читати вiршi, адже лише виразне читання допомагаСФ зрозумiти i вiдчути вiрш.

На основi аналiзу лiтературознавчоСЧ, мовознавчоСЧ, психолого-педагогiчноСЧ i методичноСЧ лiтератури, а також з врахуванням результатiв констатуючого експерименту був розроблений i проведений навчальний експеримент. Метою експерименту стало формування в учнiв 4 класiв умiння виразно читати вiршi.

У формуючому експериментi брали участь учнi 2 В класу ЗОШ №7 мiста Тернополя всього 21 учень. Експеримент проводився в березнi квiтнi 2008 року. Розроблена програма мiстить два взаСФмозвязанi напрямки:

  1. Робота над сприйняттям вiрша (робота над мовними особливостями вiрша, робота над образом лiричного героя, визначення теми i iдеСЧ вiрша)
  2. Робота над компонентами виразностi: постановка пауз i наголосiв, дихання, сила голосу, темп читання, iнтонацiя.

Покажемо, як проводилася робота над встановленням залежностi мiж особливостями вiрша i вибором тих або iнших компонентiв виразностi при читаннi.

Заняття 1.

У планi завдань засвоСФння вiршовоСЧ паузи учнi першого класу мають знати, що вона обовязкова пiсля кожного вiршового рядка.

Сьогоднi, розпочинаСФ бесiду вчитель, ми познайомимося ще з так званою вiршовою паузою. Вiршова пауза використовуСФться тiльки при читаннi вiршiв i тому називаСФться вiршовою. Вiршований твiр на вiдмiну вiд прозового характеризуСФться ритмiчно органiзованою мовою. Кожний рядок вiрша маСФ певну кiлькiсть наголошених i ненаголошених складiв, якi чергуються.

Вчитель скандуСФ приклад:

Х6 - лод - но / взим - ку - зай / ча там i / бiп - цi, Пе ~ си ку / в буд - цi, - в са /ра СЧ-ко /рiв цi. Мерз - путь -у/кб ти - ка /лап - ки - i /ву - ха, Мерз - не - во /рд - на - в ли / ху - за ~ вi / рю - ху.

Щоб не порушити такого ритму i не перетворити вiрш на прозу, то в кiнцi кожного вiршового рядка робимо паузи незалежно вiд того, СФ там роздiловий знак чи нема. ПрочитаСФмо вiрш Лесi УкраСЧнки На зеленому горбочку. Розкрийте читанку на сторiнцi 238. Позначiть легенько олiвцем паузи пiсля кожного рядка вiрша i всередиш передостаннього на мiii коми.

На зеленому горбочку, /

У вишневому садочку, /

Притулилася хатинка, /

Мов маленькая дитинка/

Стиха вишила доглядати, /

Чи не вийде СЧСЧ мати /

РЖ до бiлоСЧ хатинки, /

Немов мати до дитинки, /

Вийшло сонце, /засвiтило /

РЖ хатинку звеселило. /

Пiсля цього вiрш читаСФ вчитель, потiм дiти.

Правильнiсть читання вiрша, далi пояснюСФ вчитель, ще не означаСФ, що робити паузу треба тiльки пiсля,кожного вiршового рядка. Треба iСЧ робити i всерединi рядка, якщо цього вимагаСФ змiст. Наприклад, (вiрш заздатегiдь пiдготовлений);

Сонце /стукаСФ в вiконце. /

Ти не спи, /як сходить сонце. /

Прокидайся / й на зарядку, /

А з зарядки /та й на кладку. /

Через кладку /на лужок, /

А з лужечка /та в садок. /(207)

Вiрш читають учнi, витримуючи паузи.

Заняття 2

1.Бесiда.

Дiти, ви вже знаСФте, що таке паузи i де СЧх слiд робити, чит