Робота над засобами логiко-емоцiйноСЧ виразностi читання в початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
та хрипiння на затисненому, звуженому голосовому дiапазонi.
Вимова наголошених слiв, вiдповiдно до логiко-емоцiйного змiсту фрази, може бути пiдкреслено уповiльненою чи прискореною, мати рiзну модифiкацiю голосу, часу i сили звучання, тобто характеризуватися рiзноманiтнiстю поСФднання тональних, динамiчних i темпоральних факторiв.
Вимовi слiв-наголосiв з особливо пiдкресленими чiтко вираженими почуттями характернi бiльша тривалiсть, рiзке зростання амплiтуди iнтенсивностi i пiдвищення основаного тону наголошених складiв, порiвняно з переднаголошеними i пiслянаголошеними. "астиве також сповiльнення темпу вимови усього слова.
У практицi ми нерiдко зустрiчаСФмось iз такими фактами, коли наголошенi слова вимагають тiльки бiльшого часу звучання наголошених складiв, а тональнi i силовi СЧх змiни мiнiмальнi.
А в лiсi знову тихо ... // Тихо-тихо
Наголошене слово тихо, яке повторюСФться з метою пiдкреслення особливоСЧ тишi в лiсi, вимагаСФ не тiльки послаблення наголосу, а й уповiльнення його вимови за рахунок розтягування наголошеного його складу ти-и-и-, особливо на першому наголосi. Повторнi можуть мати вiдносно менше розтягування.
На таке розтягування окремих слiв у фразi нерiдко вказують i самi автори, надаючи цим самим бiльшоСЧ виразностi змiсту. Наприклад:
- Ого-го!/ раптом закричав вiн вiд хвилювання / чи просто: так собi закричав.
- А-а-о-о / ... долинуло здалеку ...
Однак зауважимо, що видiлення таких наголошених слiв, i СЧх вимова тiльки за рахунок одного розтягування складiв i без застосування iнших iнтонацiйних (тональних, смислових) показникiв нiчого не дасть. Видiлення логiчного наголосу яким-небудь одним способом не виправдовуСФ його значення, може привести до приглушення смисловоСЧ та емоцiйноСЧ виразностi. Зробити наголос, пише К. Станiславський, це значить любовно або злiсно, з повагою або зневажливо, вiдверто або з хитрiстю, двозначно, саркастично видiлити наголошений склад або слово. Це значить пiднести його наче на пiдносi.
Залежно вiд того, наскiльки логiчний наголос передаСФ змiст фрази, а також силу тих почуттiв, в якi вкладаСФться, забарвлюСФться змiст, вiн може позначатися на письмi так. ОднiСФю рискою пiдкреслюються тi слова, якi тiльки вказують на мiiе логiчного наголосу, щоб не порушити при читаннi загального змiсту фрази чи окремого мовного такту.
Двома рисками i бiльше пiдкреслюються найважливiшi у смисловому та емоцiйному значеннi слова. Кiлькiсть рисок знизу може означати приблизно ступiнь смислового i емоцiйного навантаження наголошених слiв.
Добре, коли кожен урок буде спланований так, щоб учитель мав можливiсть спинитись на окремих елементах виразного читання в процесi осмислення художнього тексту, звернути увагу на правильне донесення логiки фрази. Вiдчуттю логiчного наголосу К. Станiславський надавав величезного значення: Наголоiе любовне чи злобне, з повагою чи з презирством, вiдверте чи хитре, саркастичне видiлення наголошеного слова. Це подача його, нiби на пiдносi[49, с.55-56].
Проте, щоб навчити учнiв вiдчувати це основне слово, учитель не повинен з перших крокiв ознайомлення з логiчним осмисленням тексту видiляти всi бiльш-менш важливi слова. РЖснування кiлькох графiчних позначень для видiлення логiчних наголосiв поступово допомагаСФ учням розiбратися у значущостi окремих слiв.
Порушення логiчного наголосу веде до порушення смислу тексту, а iнодi й до перекручення його сутi. Завдання вчителя полягаСФ в тому, щоб навчити учнiв з 1 класу вiдчувати такi логiчнi зрушення не лише в своСЧй мовi, а й у мовi однокласникiв.
Досягти правильного логiчного осмислення тексту i, видiлення логiчних наголосiв можна лише при систематичнiй роботi i виконаннi спецiальних вправ, якi вчитель ускладнюСФ в кожному класi.
2.3 Мелодика мовлення та СЧСЧ використання в усному мовленнi
Зi значенням мелодики учнi в основному вже ознайомленi. Розумiють висхiдну як розвиток думки, спадну як завершення думки. Але з монотоном не завжди справляються, хоч вправлялися в цьому. Не знають, коли i я к його застосовувати. З цим треба ознайомити учнiв.
Всi мелодичнi змiни у висловленнi, що сприймаються на слух, вкладаються у вiдносне пониження, пiдвищення голосу i однотон.
Злам основного тону на певний iнтервал пiдвищення чи пониження вiдбуваСФться у фразi, як правило, на наголошених складах логiчно видiлених слiв.
Мелодичнi змiни можуть припадати й на iншi слова у мовному потоцi, але вони не мають такого значення, як на логiчно видiлених словах. Такi мелодичнi змiни вiдiграють у мелодично-завершенiй фразi лише другорядну роль.
На письмi основнi мелодичнi змiни позначаються:
Мелодичне пониження стрiлочкою, спрямованою вниз над логiчно видiленим словом ().
Мелодичне пiдвищення стрiлочкою, спрямованою вверх над логiчно видiленим словом ()
Монотон (однотон) стрiлочкою в горизонтальному положеннi над логiчно видiленим словом ()[36, с. 82].
Такi позначки робимо не в будь-якому мiii над логiчно видiленим словом, а лише над тим складом, на який припадаСФ мелодична змiна.
Щоб правильно визначити загальну мелодику фрази, яка складаСФться з кiлькох мовних тактiв, необхiдно визначити СЧСЧ в кожному мовному тактi, але в СФдностi з загальним тоном, з логiко-емоцiйним змiстом усiСФСЧ фрази, виходячи при цьому з таких понять:
1). Будь-яке мелодичне пониження (спадна мелодика) свiдчить про довершенiсть або закiнченi