Робота над засобами логiко-емоцiйноСЧ виразностi читання в початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?атно виражати своСЧ вiдчуття у вiдповiдний момент i з належною iнтенсивнiстю СФ важливою проблемою соцiального розвитку людини. Надмiрна або недостатня емоцiйна експресивнiсть, СЧСЧ невiдповiднiсть умовам - одне з джерел конфлiктiв в мiжособистiсних вiдносинах.
Тому як одне з провiдних завдань у навчаннi читати програма ставить завдання навчати виразного читання твору на уроцi, зокрема навчати використовувати засоби логiко-емоцiйноСЧ виразностi читання. Отже, темою нашого дослiдження СФ Робота над засобами логiко-емоцiйноСЧ виразностi читання в початкових класах.
Актуальнiсть цiСФСЧ теми дипломноСЧ роботи полягаСФ в тому, що знання методики використання засобiв логiко-емоцiйноСЧ виразностi читання на уроках читання в молодших класах необхiдне кожному педагогу, оскiльки виразне читання залучаСФ дитину до духовного досвiду людства, розвиваСФ його розумовi здiбностi, вiдчуття.
Мета дослiдження розкрити основнi аспекти використання засобiв логiко-емоцiйноСЧ виразностi читання на уроках читання в молодших класах.
ОбСФктом дослiдження СФ дiяльнiсть педагога на уроках читання в початкових класах.
Предметом дослiдження СФ методика використання засобiв логiко-емоцiйноСЧ виразностi читання.
Для досягнення мети було поставлено такi завдання:
- розкрити теоретичнi основи засобiв використання логiко-емоцiйноСЧ виразностi читання.
- проаналiзувати загальнi аспекти формування умiнь i навичок визначати паузи i дотримуватися СЧх у процесi читання.
- розробити систему вправ для формування умiнь i навичок визначати логiчно наголошеннi слова i СЧх видiляти пiд час читання.
- дати визначення мелодики мовлення та СЧСЧ використання в усному мовленнi.
- розробити експериментальне пiдтвердження ефективностi запропонованоСЧ методики у початковiй школi.
Робота складаСФться iз вступу, двох роздiлiв висновкiв i списку використаних джерел.
Роздiл РЖ. Теоретичнi основи засобiв використання логiко-емоцiйноСЧ виразностi читання
У початкових класах виразне читання з поступально-послiдовною системою засвоСФння положень теорiСЧ i практики набрало статусу обовязкового. Програма зобовязуСФ вчителя вже з перших днiв навчання виправляти вади у вимовляннi учнями окремих звукiв та звукосполук, удосконалювати дiяльнiсть органiв мовлення, формувати вмiння змiнювати силу i висоту голосу, темп мовлення залежно вiд конкретних умов спiлкування, навчати правильно користуватися iнтонацiйними засобами виразностi... використовувати в дiалогiчному мовленнi виразнi засоби: жести, мiмiку, iнтонацiйнi запитання, вiдповiдi, захоплення, погляди, прохання, сум, страх, задоволення тощо, а також емоцiйно виразно, послiдовно, без пропускiв, перестановок, повторень передавати змiст казки, невеличкого художнього оповiдання.
Пiд цим визначенням розумiють таке читання вголос, у процесi якого читець, застосовуючи рiзнi iнтонацiйнi засоби, передаСФ задум автора i його почуття. Виразне читання маСФ виключне значення в навчальному процесi як для поглиблення розумiння, так i для розвитку емоцiй, уяви i виховання естетичних почуттiв. Виразне читання СФ ключ до розумiння тексту, особливо художнього твору, розвиваСФ любов до поезiСЧ, лiтератури, мистецтва. Свiдомiсть i виразнiсть читання звязанi одне з одним. Виразнiсть читання сприяСФ кращому усвiдомленню читаного тексту, а свiдоме читання допомагаСФ виробленню виразностi.
Щоб навчити дiтей виразного читання, учитель повинен сам добре ним володiти. Виразне читання вчителя СФ зразком, що його наслiдують учнi, особливо молодших класiв.
Майстернiсть читання, мовлення вчителя це живе, пiдсилене мiмiкою i жестом, цiкаве, змiстовне, хвилююче, впливове слово. Кожне слово, навiть iзольоване, викликаСФ певнi уявлення, а в мовному потоцi, у контекстi слова це предмети, поняття, подiСЧ, явища тощо все, що дiСФ на розум, уяву й почуття слухачiв. НемаСФ уроку в школi, на якому учитель мiг би обiйтися без безпосереднього слова, звернутого до учнiв. Завжди в усiх формах педагогiчного впливу слово, мовлення вчителя СФ головним, тiСФю ланкою, що зСФднуСФ змiст матерiалу уроку зi сприйманням учнiв. РЖ чим виразнiше, емоцiйнiше слово вчителя, тим мiцнiшi i глибшi сприймання учнiв. Звичайно, в якiйсь мiрi успiх у цьому залежить i вiд умiння учнiв слухати вчителя. Цього СЧх також треба вчити. Проте глибоко емоцiйне, цiкаве, майстерне мовлення вчителя завжди викликаСФ в учнiв iнтерес до змiсту слуханого i самого процесу мовлення[26, с.23].
Отже, йдеться не просто про мовлення як процес говорiння, звучання мови, а про мовлення як мистецтво впливу. Тож, зрозумiло, вчитель повинен знати його теоретичнi i методичнi положення.
До майстерностi мовлення вчителя ставляться двi загальнi вимоги. Перша в органiзацiСЧ змiсту, грамотностi i культури. Мовець маСФ бездоганно знати сутнiсть комунiкативних якостей мовлення: правильностi, точностi, логiчностi, чистоти, стислостi, виразностi, багатства, доречностi i як вони досягаються та втiлюються в живе безпосереднСФ слово. Мовлення, позбавлене таких якостей i глибокого внутрiшнього змiсту, навiть зовнi гладеньке, красиве не характеризуСФться як майстерне. Друга в його звуковiй органiзацiСЧ. Мовець мусить добре володiти технiкою мовлення як необхiдною перебудовою словесноСЧ дiСЧ i досконало знати засоби логiко-емоцiйноСЧ виразностi читання як головнi його положення i майстерностi мовлення, умiти оперувати всiма компонентами такоСЧ виразностi, а також пiдготуватися до рiз