Робота над засобами логiко-емоцiйноСЧ виразностi читання в початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
них форм iнформацiСЧ.
Цiннiсть майстерностi вчителя полягаСФ не тiльки у планi формування навичок виразного читання в учнiв, а й у тому, що виразне читання вчителя СФ зразком для учнiв. Слухаючи його, учнi сприймають i засвоюють навички виразностi через творче наслiдування. А це вимагаСФ вiд учителя доброСЧ, умiлоСЧ пiдготовки, яка б вiдповiдала вимогам словесноСЧ дiСЧ. Саме вона вирiшуСФ долю успiху читця перед аудиторiСФю i робить вiдповiдний вплив на розум, уяву й почуття слухачiв, даСФ можливостi в цьому процесi благотворно i творчо наслiдувати правила технiки мовлення, засоби логiко-емоцiйноСЧ виразностi читання i культури мовлення.
Отже, головним тут СФ осмислити словесну дiю, тобто глибоко вникнути в авторський задум твору, естетично оцiнити кожну думку, кожну картину, кожну художню деталь, оживити все перед своСЧм внутрiшнiм зором, визначити своСФ ставлення до нього i знайти вiдповiднi засоби вiдтворення. Тiльки пiсля цього читання може зробити вiдповiднi впливи на слухачiв, бути для них взiрцем.
БезпосереднСФ читання вчителя перед дiтьми в усiх вiдношеннях до технiки мовлення i до засобiв логiко-емоцiйноСЧ виразностi читання повинно бути досконалим, бо даСФ дiтям зразок для наслiдування не тiльки навикiв виразного читання, але й високоСЧ культури мовлення, розширюСФ свiт уявлень, що СФ особливо важливим у загальному навчально-виховному процесi на сучасному етапi суспiльного життя.
Отже, виразне читання вчителя це перша необхiдна умова успiшного формування навичок виразного читання в учнiв. Навiть у процесi аналiзу твору з дiтьми не завжди зможемо зробити те, що може зробити безпосереднСФ читання твору вчителем. РЖз читання вчителя дiти вчаться, як треба в життi передати те, що тобi добре зрозумiле, вiдчуте, пережите. Добре пiдготовлене, без претензiй на майстернiсть, досконале читання вчителя взiрець для дiтей, бо вони завжди в якiйсь мiрi намагаються читати так, як читаСФ вчитель[36, с.115].
Формування навичок виразного читання (словесноСЧ дiСЧ) це послiдовний i систематичний процес розвитку в учнiв цiлоСЧ системи органiчно звязаних понять мистецтва слова в педагогiчному процесi (Додаток А).
Початковi теоретичнi вiдомостi у планi завдань формування навичок виразного читання i мовлення охоплюють:
1. Першi уявлення про речення, слово, склад, звук, що СФ також початковим оволодiння учнями грамоти в добукварний перiод.
2. Поняття про змiст слова, речення, тексту, iнтонування речень.
3. Умови вiдтворення змiсту слова, речення, тексту: а) розвиненiсть органiв мовлення дихання, голосу, дикцiСЧ (звуковимови); б) вiдсутнiсть недолiкiв вимови й мовлення; в) достатня розвиненiсть мовленнСФвого слуху.
Таку роботу з дiтьми вчитель проводить iз перших днiв навчання. Ще у пiдготовчий, тобто добукварний перiод, учнi слухають читання та розповiдi цiкавих текстiв, пояснень картин, iлюстрацiй, дiафiльмiв тощо. Вони вчаться уважно слухати, вiдповiдати на запитання, передавати власнi думки, почуття, аналiзувати склади, слова, речення, встановлювати послiдовнiсть слiв у реченнi i т. iн. Все це сприяСФ розвитковi СЧх мовленнСФвого механiзму, слуху, технiки мовлення, що СФ важливою умовою не тiльки початкового оволодiння грамотою, але й вироблення навичок, необхiдних .для навчання надалi виразного читання тексту, висловлювання власноСЧ думки.
Проте це не означаСФ, що роботу з учнями в добукварний перiод можна здiйснювати непланово, стихiйно, без осмислення i проведення вiдповiдних пiдготовчих вправ не тiльки на формування початкових фонетичних уявлень, у планi загальних програмних завдань, а й початкових теоретичних вiдомостей у планi формування навичок виразного читання й мовлення.
Формування в учнiв навичок виразного читання у планi завдань основних положень теорiСЧ i практики виразного читання це методи i прийоми роботи над засобами логiко-емоцiйноСЧ виразностi читання (паузою, логiчним наголосом, емоцiйним зарядом наголошених слiв, мелодикою i темпом), а також позамовними (руховими) засобами виразностi (позою, жестом, мiмiкою), зумовленi вiковими особливостями.
Гiркий досвiд радянськоСЧ школи i особливо в перiод так званого розгорнутого соцiалiзму показав, що виразному читанню як показниковi високоСЧ мовленнСФвоСЧ i загальноСЧ культури майже не придiлялось уваги. У навчальних планах пiдготовки вчителiв початкових класiв передбачалась методика виразного читання, але не як окрема диiиплiна, яка маСФ в собi складнi теоретичнi основи, якi учитель повинен бездоганно знати, а лише ж додаток до методики мови й читання. Причому програмнi вимоги не мали системи, чiткого формулювання з опорою на теоретичнi основи i вiковi особливостi учнiв.
У нацiональнiй украСЧнськiй школi виразне читання маСФ посiсти належне мiiе в навчально-виховному процесi, а вчитель повинен досконало знати його теорiю i методику.
Найширше застосовуСФться виразне читання в початкових класах на уроках (класного й позакласного) i розвитку мовлення. Без роботи над виразнiстю читання вони втрачають свiй змiст i завдання. РЖ як би ми не виправдовували методику проведення таких урокiв, навiть кращу з кращих, все одно вона залишиться малоефективною. РЖ це тому, що, по-перше, методику читання як таку не можна розглядати без засобiв логiко-емоцiйноСЧ виразностi читання. Уроки читання як навчальний предмет покликаю забезпечити розвиток у дiтей навичок правильного, свiдомого, швидкого i виразного читання i, по-друге, сприяти всебiчному розвитковi учнiв через змiст художнiх i публiци