Робота над засобами логiко-емоцiйноСЧ виразностi читання в початкових класах

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



?я головного наголошеного слова i голосове його оформлення в реченнi, що будь-який перелiк понять (предметiв, явищ, ознак тощо) передаСФться пiдвищенням голосу (висхiдною мелодикою) i завершуСФться спадом голосу (спадною мелодикою) на останньому.

Далi пiдводить учнiв до виразного читання вiрша.

А тепер уявiть собi картину весни, зображену у вiршi, i скажiть, який настрiй вона у вас викликаСФ веселий, радiсний чи нерадiсний, сумний? (Вiдп.: Картина весни, зображеноСЧ у вiршi, викликаСФ у нас радiсний настрiй).

Правильно, стверджуСФ учитель. Вiрш сповнений радiстю, яка передаСФться особливо через наголошенi слова. Хто ж прочитаСФ вiрш так, щоб ми усi вiдчули цю радiсть?

Читають вiрш бажаючi учнi.

Для того, щоб визначити рiвень сформованостi умiння виразно читати вiршi пiсля спецiального навчання, був проведений контрольний експеримент в двох класах: експериментальному 2 В - 21 людина i контрольному 2 Б - 21 людина в ЗОШ №1 М. Тернополя. Експеримент проводився в квiтнi 2008 року.

Робота по формуванню навикiв виразного читання лiричних вiршiв за програмою даного експерименту виявилася ефективною. Результати викладенi в контрольному експериментi.

Для того, щоб визначити рiвень сформованостi умiння виразно читати вiршi пiсля спецiального навчання, був проведений контрольний експеримент в двох класах: експериментальному 2 В - 21 людина i контрольному 2 Б - 21 людина в СОШ №1 м. Тернополя Експеримент проводився в квiтнi 2008 року.

Дiтям з обох класiв було запропоновано виразно прочитати напамять вже знайомий вiрш О. Олеся Веснянка.

Порядок проведення контрольного зрiзу.

Кожен з учнiв виразно читаСФ вiрш напамять. Сформованiсть навичкок виразного читання вiршiв здiйснювалася за наступними критерiям:

  1. правильний словесний наголос;
  2. правильне дихання;
  3. змiна сили голосу;
  4. правильна iнтонацiя;
  5. правильна постановка фразового i логiчного наголосу;
  6. правильна постановка пауз;
  7. оптимальний темп читання.

Отриманi данi пiдрахованi i приведенi в кiлькiсному i процентному спiввiдношеннi

Результати даного експерименту показують, що пiсля спецiального навчання в експериментальному класi пiдвищився рiвень сформованостi навикiв логiко-емоцiйноСЧ виразностi читання вiршiв.

  1. Умiння правильно управляти диханням збiльшилося на 19 %;
  2. Умiння змiнювати силу голосу на 28 %;
  3. Умiння вибирати потрiбну iнтонацiю на 19 %;
  4. Умiння правильно ставити фразовий i логiчний наголос на 24%;
  5. Умiння правильно ставити паузи на 23 %;
  6. Умiння читати з потрiбним темпом на 28 %.

По цих результатах можна зробити висновок, що найефективнiше була робота над формуванням таких компонентiв виразностi, як сила голосу, темп читання i постановка фразового i логiчного наголосу. Рiвень сформованостi останнiх компонентiв виразностi (iнтонацiСЧ, пауз, дихання) також зросли.

Висновки

Отже виразне читання як вищий тип читання це умiння використовувати основнi засоби виразностi для вiддзеркалення в читаннi свого розумiння, оцiнки змiсту i сенсу тексту, вiдношення до нього, прагнення з найбiльшою повнотою i переконливiстю донести все це до слухача або аудиторiСЧ.

Формування в учнiв навичок виразного читання у планi завдань основних положень теорiСЧ i практики виразного читання це методи i прийоми роботи над засобами логiко-емоцiйноСЧ виразностi читання: паузою, логiчним наголосом, емоцiйним зарядом наголошених слiв, мелодикою i темпом.

Найширше застосовуСФться виразне читання в початкових класах на уроках (класного й позакласного) i розвитку мовлення. Без роботи над виразнiстю читання вони втрачають свiй змiст i завдання. РЖ як би ми не виправдовували методику проведення таких урокiв, навiть кращу з кращих, все одно вона залишиться малоефективною. РЖ це тому, що, по-перше, методику читання як таку не можна розглядати без засобiв логiко-емоцiйноСЧ виразностi читання. Уроки читання як навчальний предмет покликанi забезпечити розвиток у дiтей навичок правильного, свiдомого, швидкого i виразного читання i, по-друге, сприяти всебiчному розвитковi учнiв через змiст художнiх i публiцистичних творiв.

У данiй роботi описаний педагогiчний експеримент, який проходив в 3 етапи. Не першому етапi був проведений констатуючий експеримент метою якого, було виявлення початкового рiвня сформованостi навикiв виразного читання знайомого вiрша.

Результати констатуючого експерименту показали, що цi навики у дiтей розвиненi на невисокому рiвнi.

Щоб пiдвищити рiвень сформованостi навикiв виразно читати вiршi застосовуючи засоби логiко-емоцiйноСЧ виразностi читання був розроблений i проведений формуючий експеримент. Програма формуючого експерименту включаСФ два взаСФмозвязанi напрямки:

  1. Робота над сприйняттям вiрша (робота над мовними особливостями вiрша)
  2. Робота над компонентами виразностi: постановка пауз i наголосiв, дихання, сила голосу, темп читання, iнтонацiя.

На третьому етапi був проведений контрольний експеримент з метою, виявлення сформованостi навикiв виразного читання вiршiв пiсля спецiального навчання.

Результати педагогiчного експерименту показали, що при спецiальному навчаннi формування у молодших школярiв навикiв використовувати засоби логiко-емоцiйного виразного читання ефективно на матерiалi вiршiв.

По закiнченню педагогiчного експерименту, пiд час якого було проведено 3 уроки, спря