Робота над засобами логiко-емоцiйноСЧ виразностi читання в початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
В°ючи тексти. Сьогоднi ми розглянемо СЧх тривалiсть. Не всi паузи однаковi за тривалiстю. Однi з них вимагають короткоСЧ мовчанки, iншi довшоСЧ.
Прочитайте мовчки один абзац тексту, вдумайтесь у прочитане i олiвцем позначте мiiе пауз.
Перевiривши правильнiсть позначок, вчитель зосереджуСФ увагу дiтей на слуханнi.
Зараз я читатиму текст, а ви прислухайтесь, чи однаково я мовчатиму на мiii кожноСЧ паузи, чи не однаково. Помiчайте тi мiiя, де я мовчатиму довше.
Пiсля читання сприймання тривалостi пауз обговорюються. Одночасно вчитель рекомендуСФ довшi мовчанки позначати двома рисочками, а тривалi трьома.
2.Переконавши дiтей у тому, що паузи бувають рiзноСЧ тривалостi, вчитель пояснюСФ, як вимiряти i позначити тривалiсть на письмi.
А тепер, дiти, звернiть увагу ще раз на текст. Короткi паузi припали на середину речень, довгi на кiнець, а тривалi на кiнець абзаца. Короткi паузи позначенi однiСФю рискою, довгi двома, а тривалi трьома. Отже, вам слiд памятати, що:
а)коротку паузу ми найчастiше робимо в серединi речення, бо вiдокремлюСФмо нею тiльки групу слiв або н окремi слова;
б)довгу робимо в кiнцi речення, бо вiдокремлюСФмо одну закiнчену думку вiд iншоСЧ, тобто речення вiд речення;
в)тривалу паузу робимо пiсля абзаца, тобто пiсля групи речень, що видiляються на полях сторiнок вiдступом.
Правда, пояснюСФ далi вчитель, бувають випадки, коли в серединi речення слiд робити довгу паузу. РЖ в кiнцi речення може бути коротка. Це залежить вiд того, наскiльки тiсно повязаний змiст мовних тактiв у реченнi, а також речень мiж собою. Зрозумiйте, найкращiй спосiб визначення тривалостi пауз це умiння глибоко вникнути у змiст тексту, виявити звязок мiж змiстом самих мовних тактiв i речень мiж собою. Чим ближчi за змiстом мовнi такти мiж собою у реченнi чи й самi речення, тим коротша мiж ними тривалiсть пауз. РЖ навпаки, чим далi за змiстом мовнi такти у реченнi чи й самi речення мiж собою, тим довша тривалiсть пауз мiж ними.
Звечорiло; //нiч заходить, /
мiсяць з хмари не виходить; //
анi зiроньки не мрiСФ, /
тiльки снiг кругом бiлiСФ. ///(45)
Щоб учнi краще засвоювали сутнiсть тривалостi пауз, бажано проводити з ними вправи на визначення звязку речень, мовних тактiв за змiстом i постiйно СЧх закрiплювати. Але спочатку треба пiдвести СЧх до такого розумiння, переконати прикладами.
1.Зимонько-снiгурочко, /
наша бiлогрудочко, /
не верти хвостом, /
а хрусти тихесенько, / рiвненько, /гладесенько / срiбненьким снiжком. //(64)
2.Яснi зорi, //тихi води, /
далина орлина, //
за заводами заводи... //
Це /моя ВкраСЧна. ///
(Яснi зорi, тихi води. В. Сосюра)
У першому прикладi, пояснюСФ вчитель, мовнi такти мiж собою тiсно повязанi за змiстом i складають речення. Змiст його становить звертання до зимоньки-снiгурочки, тому й паузи мiж мовними тактами короткi. У другому прикладi у першому реченнi, нема такого тiсного звязку. Кожний мовний такт маСФ свiй власний змiст, незалежний один вiд одного. Пiсля кожного з них можна поставити крапки, зробивши СЧх таким чином окремими реченнями, i змiст вiд цього не змiниться. Всi ж вони разом становлять перелiк понять, якi узагальнюються наступним реченням. Тому паузи мiж мовними тактами довгi, а в кiнцi речень тривалi.
Отже, в першому прикладi за допомогою пауз, СЧх тривалостi передаСФмо тiльки змiст звертання, а в другому красу, простiр i багатство краСЧни.
Пiсля цього вчитель перечитуСФ тексти, витримуючи тривалiсть пауз, i аналогiчну роботу пропонуСФ учням.
Заняття 3
На закрiплення у теоретично-практичному планi умiнь визначати тактовi i головнi наголошенi слова в текстi можна запропонувати учням самостiйно опрацювати приклад iз перелiком рiвноправних за змiстом тактових наголошених слiв, з яких останнСФ завершуСФ собою змiст речення, наприклад:
Навеснi
Надiйшла весна / прекрасна. /
многоцвiтна, / тепла. / ясна. /
нiби дiвчинка в вiнку. //
Ожили луги. / дiброви. /
повно гомону. / розмови /
i пiсень в чагарнику. (196)
Розкрийте читанку на стор. 196. Прочитайте мовчки вiрш РЖ. Франка Навеснi. Продумайте змiст. Зробiть позначки пауз i наголошених слiв.
Пiсля читання вiрша учнi пояснюють змiст, вiдповiдають на запитання вчителя.
Щоб спрямувати увагу дiтей на правильне, послiдовне розкриття змiсту твору i виправданих ним пауз та наголошених слiв, вчитель ставить запитання:
Чому перед словом прекрасна ми робимо паузу, а слово весна, що перед нею: наголошуСФмо? (Вiдп.: тому що надiйшла весна це головна частина речення. Всi iншi СЧСЧ пояснюють. Ми дiзналися про весну, яка вона (прекрасна, многоцвiтна, тепла, ясна) i з ким порiвнюСФться (нiби дiвчинка в вiнку). Тому слова весна, прекрасна, многоцвiтна, тепла, ясна читаються з пiдвищенням голосу, бо розвивають думку, а слово дiвчинка з пониженням голосу, бо ним завершуСФться думка першого речення. Друге речення розкриваСФ нам змiни, якi вiдбулися з приходом весни: ожили луги, дiброви, гомiн, пiснi. Тому слова луги, дiброви, гомону, розмови наголошуються i читаються з пiдвищенням голосу (висхiдною мелодикою), бо розвивають думку, а слово пiсень з пониженням голосу (спадною мелодикою), бо завершуСФ думку.
У вiршi маСФмо яскравий приклад того, закрiплюСФ вчитель значен