Психолого-педагогiчнi умови iнтелектуального розвитку молодших школярiв
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
в на рiвнi конкретних операцiй, а пiзнiше на рiвнi формальних операцiй.
Школа, яка стоСЧть на позицiях розвивального навчання, робить багато, щоб пiдготувати творчу, мислячу особистiсть. Тому виховання активноСЧ життСФвоСЧ позицiСЧ особи органiчно повязане з формуванням СЧСЧ мислення, розвитком та удосконаленням усiх якостей розуму.
ЗаВ.О.Сухомлинським мислення це дискретна робота мозку: мозок вмить вiдключаСФться вiд однiСФСЧ думки i переключаСФться на iншу, потiм знову повертаСФться до першоСЧ i т.д. [70]. Ця особливiсть мозку i СФ механiзмом мислення, так вважав вiн.
Школяр вчиться, думаючи, i думаСФ навчаючись: мислення починаСФться там, де необхiдно знайти вiдповiдь на запитання, або щось зрозумiти. Важливо враховувати, що розвиток мислення школярiв здiйснюСФться поступово вiд наочно-дiйового в дошкiльному вiцi до образно-мовленнСФвого в молодшому та до понятiйного, теоретичного в середньому та старшому шкiльному вiцi.
Розвиток мислення молодших школярiв виявляСФться в СЧх здатностi усвiдомлювати i розвязувати дедалi складнiшi пiзнавальнi i практичнi задачi, здiйснювати потрiбнi операцiСЧ, виражати СЧх результати в судженнях, поняттях, мiркуваннях i умовиводах [21, с.10].
Етапи розвитку iнтелекту проявляються поступово. Це досягаСФться шляхом здобуття знань, засвоСФння СЧх в процесi дiяльностi та пiзнанням особливостей природних i соцiальних явищ. Дiти набувають цю найбiльш складну i тонку форму мислення i процесi активного дослiдження природного середовища, створюючи для себе проблемнi ситуацiСЧ i, в основному, самостiйно на них вiдповiдаючи [75, с.15]. Певно, що Марiя Монтессорi, вiдомий iталiйський педагог, дуже добре усвiдомлювала цю прямопропорцiйну залежнiсть мiж активним пiзнанням навколишнього свiту та розвитком розумових здiбностей дитини, створюючи цiлий ряд дидактичних iгор типу Шумовi коробочки, Нюховi баночки, Рамки та втулки та iнше. Практичнiсть знань про особливостi iнтелектуального розвитку молодшого школяра полягаСФ для педагогiв в тому, що вони повиннi зрозумiти важливiсть та особливостi перiоду конкретних операцiй в процесi навчання. При чому дiти виступають не пасивними спостерiгачами, а активними учасниками цього процесу [45, с.18].
Було б несправедливо не згадати про соцiальний фактор, що маСФ великий вплив на розвиток розумових здiбностей та сприйняття i пояснення життСФвих явищ, на успiхи в навчальнiй дiяльностi. Найближче соцiальне оточення дитини СФ СЧСЧ сiмя та мiкросередовище. Виховання в сiмСЧ одна з форм виховання дiтей, що поСФднуСФ педагогiчнi дiСЧ батькiв з повсякденним впливом сiмейного побуту. Сiмя здiйснюСФ виховний вплив на дитину з перших днiв народження. Завдання батькiв полягаСФ в розвитку мислення i мови дiтей, активностi i витримцi, самостiйностi в рiзних проявах життСФдiяльностi. У шкiльному вiцi, коли основним змiстом дитячого життя стаСФ навчальна дiяльнiсть i формуСФться характер, важливо, щоб родина пiдтримувала тiсний звязок зi школою. Роль батькiв у iнтелектуальному розвитку дiтей надзвичайно важлива. Якщо батьки надають вагоме значення освiтi, читанню книг, обговоренню кiнофiльмiв, екскурсiям, домашнiй бiблiотецi, то зрозумiло, що вони будуть стимулювати рiзноманiтними методами i шляхами розвиток розумових здiбностей своСЧх дiтей. Крiм того, батьки СФ першими прикладами для наслiдування в будь-якiй сферi, в тому числi й сферi iнтелектуального життя.
У молодшому шкiльному вiцi дитина формуСФться всесторонньо. Не можна вважати, що головне для неСЧ навчання, а все iнше додаСФться. Головне у формуваннi особистостi учнiв початкових класiв взаСФмозвязок розумового, морального, трудового, фiзичного, естетичного виховання.
У цьому вiцi дитина стаСФ бiльш диiиплiнованою. Навчальна дiяльнiсть вимагаСФ постiйного вольового напруження, наполегливостi, старанностi, працездатностi. Вiльнi вольовi дiСЧ доступнi для молодших школярiв. Однак, вони не витримують тривалого напруження, тому змiна видiв дiяльностi, способiв учiння, iгровi моменти при вивченнi навчального матерiалу необхiднi в роботi вчителя. Вони полегшують навчальну працю школярiв i мають великий вплив на розвиток iнтелектуальних здiбностей дитини [22, с.4]. Таким чином ми пiдiйшли до висвiтлення питання особливостей iнтелектуального розвитку молодшого школяра.
2. Методи психодiагностики iнтелекту в молодшому шкiльному вiцi
1.2 Врахування iндивiдуальних особливостей молодших школярiв у процесi дiагностики i розвитку iнтелектуальних здiбностей
Розвиток i формування всебiчно та гармонiйно розвиненоСЧ, незалежноСЧ, впевненоСЧ в собi, самостiйноСЧ особистостi, людини з високим рiвнем самоповаги та самооцiнки, здатноСЧ до свiдомого суспiльного вибору головне завдання сучасноСЧ освiти. Виховання особистостi повинне вiдштовхуватися вiд сформованоСЧ у дитини позитивноСЧ Я-концепцiСЧ [3]. Але це неможливо без глибоких знань учителем конкретного стану особистiсного розвитку, самосвiдомостi дитини, кризових етапiв, якi супроводжують СЧСЧ в кожному вiковому перiодi. Я-концепцiя це динамiчна система уявлень людини про себе, в неСЧ входить усвiдомлення своСЧх фiзичних, iнтелектуальних та iнших якостей, самооцiнка та субСФктивне сприймання зовнiшнiх факторiв, якi впливають на дану особистiсть. Я-концепцiя виникаСФ у людини в процесi соцiальноСЧ взаСФмодiСЧ як результат психiчного розвитку i як психiчне набуття. Навколишнiй свiт, iншi люди сприймаються нами крiзь призму Я-концепцi