Психолого-педагогiчнi умови iнтелектуального розвитку молодших школярiв

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



?икористання кiнофiльмiв, дiафiльмiв, звукозапис, радiо i телепередачi. Вчасно i вдало використана наочнiсть це змiстовне i емоцiйне пiдживлення процесiв сприймання, мислення, памятi молодших школярiв. Наочний метод використовуСФться на рiзних уроках та етапах навчання. Його роль полягаСФ у забезпечення всебiчно образного сприймання; вiн даСФ опору для мислення учнiв, розвитку СЧх розумових здiбностей [63].

Одним з основних засобiв активiзацiСЧ навчального процесу СФ практичнi методи навчання. Жоден урок у початковiй школi не можна побудувати без застосування цих методiв навчання. Вони подiляються на такi види: навчальнi вправи, iгровi вправи, лабораторнi дослiди, практичнi роботи.

Практичнi методи тiсно повязанi зi словесними та наочними [63].

Для розвитку пiзнавальних iнтересiв школярiв у процесi навчання застосовуються рiзнi види вправ: складання i розвязування задач; розгляд вправ на розвиток умiння висловлювати здогад, припущення, доводити справедливiсть рiзних тверджень; збагачення навчального матерiалу задачами з логiчним навантаженням, використання цiкавинок на уроках. Це можуть бути: iгровi вправи, задачi-веселинки, задачi-казки та iн.

Для активiзацiСЧ дiяльностi вчитель може застосовувати рiзноманiтнi завдання:

  • гра Чарiвна квiтка (на зворотi завдання);
  • навчальне завдання з етичним пiдтекстом;
  • завдання з гумористичним пiдтекстом, смiшинкою, жартом;
  • виконання завдань у виглядi змагання;
  • Завдання з елементами науковоСЧ дiяльностi;
  • органiзацiя гри Поле чудес;
  • завдання у виглядi загадки, ребуса, кросворда;
  • самостiйне складання вiршiв, оповiдань;
  • поСФднання обчислювального чи мовного завдання з конструюванням;
  • завдання на порiвняння;
  • вправи на прогнозування, догадку, уяву;
  • складання тексту за поданим початком та багато iншого.

Пiдбiр завдань, вправ, якi б активiзували навчальний процес i сприяли б iнтелектуальному розвитку учнiв, повнiстю залежить вiд творчостi вчителя, вiд його бажання i вмiння працювати.

Процес навчання повинен викликати у дiтей позитивнi емоцiСЧ. Приплив позитивних емоцiй даСФ можливiсть молодшим школярам переживання почуття краси, спiлкування з природою. Першi уроки мислення мають бути не в класi, не перед класною дошкою, а серед природи, бо краса й жива думка так само органiчно поСФднанi, як сонце i квiти.

РЖнтерес у навчання СФ своСФрiдним епiцентром активiзацiСЧ навчання у розвитку пiзнавальноСЧ активностi школярiв, формуваннi iнтелектуальних здiбностей.

Активiзацiя навчального процесу СФ необхiдною умовою дiяльностi вчителя. Застосовуючи рiзнi форми, прийоми i способи роботи, педагог повинен розвивати у дiтей мислення, навчити одержувати задоволення вiд iнтелектуальноСЧ працi, збуджувати позитивнi емоцiСЧ. З цiСФСЧ метою слiд застосовувати iгровi моменти, запрошуючи на урок казкових героСЧв, яким дiти охоче допомагають справитися з певним завданням; вiдгадування загадок, ребусiв, що пiдвищують активнiсть дiтей, викликають пожвавлення, бажання працювати [64, с.4849].

РЖгри та iгровi моменти за своСЧм змiстом можуть застосовуватись на всiх уроках. Зокрема, на уроках математики такi: Хто швидше?, Магазин, Коловi приклади, Вiдгадай задумане число, Домалюй фiгуру. Велике значення для кращого засвоСФння матерiалу мають iгри на природничу тематику: Загадай ми вiдгадаСФмо, Магазин, Овочi i фрукти, Що спочатку, а що потiм, З якого дерева листочок, Що це за квiтка, Знайди дерево з насiнням.

Для розвитку усного мовлення й логiчного мислення доцiльно проводити такi iгри-вправи, iгри-заняття: Чого не вистачаСФ, Для чого це потрiбно?, Що змiнилося, Чий це iнструмент?.

Ознайомлюючись з навколишнiм свiтом дiти охоче грають у сюжетнi iгри: Ми прийшли до театру, Я збираюсь у гостi, якi розвивають уяву, спостережливiсть, спонукають до самоконтролю [76].

Застосування практичних методiв навчання з метою активiзацiСЧ це та основа, яка прискорюСФ розвиток процесiв мислення та мовлення, загострюСФ увагу; багатшими стають iнтелектуальнi почуття, фантазiСЧ дiтей [76].

Повноцiнний процес навчання неможливо забезпечити застосуванням одного методу чи засобу навчання. Щоразу вчитель повинен оцiнювати можливостi вiдомих йому форм роботи для розвязання завдань уроку взагалi та активiзацiСЧ навчального процесу в цiлому [56].

Пiдготовка вчителя до уроку займаСФ велике мiiе в роботi кожного педагога, так як вдало пiдiбраний матерiал сприяСФ активiзацiСЧ навчального процесу: вмiння щось побачити, здивуватися, захопитися, захотiти негайно зрозумiти, що i чому, i як вiдбуваСФться, знайти в собi сили, щоб вiдшукати вiдповiдi на цi запитання, не тiльки виконувати роботу задану вчителем, а бути зацiкавленим в нiй. При виборi змiсту знань, структуруваннi навчального матерiалу, пiдборi методiв i форм органiзацiСЧ навчання педагогiчне передбачення виражаСФться в системi повсякденних мiкрозсувiв в дiяльностi i поведiнцi учня, в умiннi вчителя ставити педагогiчний дiагноз i на його основi висувати, уточнювати i проектувати задачi, передбачати результати своСЧх дiй i дiяльностi учня, планувати i створювати ситуацiСЧ, приймати рiшення в постiйно змiнюваних умовах. Цi взаСФмодiСЧ складають змiст пiзнавальноСЧ дiяльностi учня, сприяють активiзацiСЧ навчального процесу, складають основу розвитку його iнтерес