Психолого-педагогiчнi умови iнтелектуального розвитку молодших школярiв
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?икористання кiнофiльмiв, дiафiльмiв, звукозапис, радiо i телепередачi. Вчасно i вдало використана наочнiсть це змiстовне i емоцiйне пiдживлення процесiв сприймання, мислення, памятi молодших школярiв. Наочний метод використовуСФться на рiзних уроках та етапах навчання. Його роль полягаСФ у забезпечення всебiчно образного сприймання; вiн даСФ опору для мислення учнiв, розвитку СЧх розумових здiбностей [63].
Одним з основних засобiв активiзацiСЧ навчального процесу СФ практичнi методи навчання. Жоден урок у початковiй школi не можна побудувати без застосування цих методiв навчання. Вони подiляються на такi види: навчальнi вправи, iгровi вправи, лабораторнi дослiди, практичнi роботи.
Практичнi методи тiсно повязанi зi словесними та наочними [63].
Для розвитку пiзнавальних iнтересiв школярiв у процесi навчання застосовуються рiзнi види вправ: складання i розвязування задач; розгляд вправ на розвиток умiння висловлювати здогад, припущення, доводити справедливiсть рiзних тверджень; збагачення навчального матерiалу задачами з логiчним навантаженням, використання цiкавинок на уроках. Це можуть бути: iгровi вправи, задачi-веселинки, задачi-казки та iн.
Для активiзацiСЧ дiяльностi вчитель може застосовувати рiзноманiтнi завдання:
- гра Чарiвна квiтка (на зворотi завдання);
- навчальне завдання з етичним пiдтекстом;
- завдання з гумористичним пiдтекстом, смiшинкою, жартом;
- виконання завдань у виглядi змагання;
- Завдання з елементами науковоСЧ дiяльностi;
- органiзацiя гри Поле чудес;
- завдання у виглядi загадки, ребуса, кросворда;
- самостiйне складання вiршiв, оповiдань;
- поСФднання обчислювального чи мовного завдання з конструюванням;
- завдання на порiвняння;
- вправи на прогнозування, догадку, уяву;
- складання тексту за поданим початком та багато iншого.
Пiдбiр завдань, вправ, якi б активiзували навчальний процес i сприяли б iнтелектуальному розвитку учнiв, повнiстю залежить вiд творчостi вчителя, вiд його бажання i вмiння працювати.
Процес навчання повинен викликати у дiтей позитивнi емоцiСЧ. Приплив позитивних емоцiй даСФ можливiсть молодшим школярам переживання почуття краси, спiлкування з природою. Першi уроки мислення мають бути не в класi, не перед класною дошкою, а серед природи, бо краса й жива думка так само органiчно поСФднанi, як сонце i квiти.
РЖнтерес у навчання СФ своСФрiдним епiцентром активiзацiСЧ навчання у розвитку пiзнавальноСЧ активностi школярiв, формуваннi iнтелектуальних здiбностей.
Активiзацiя навчального процесу СФ необхiдною умовою дiяльностi вчителя. Застосовуючи рiзнi форми, прийоми i способи роботи, педагог повинен розвивати у дiтей мислення, навчити одержувати задоволення вiд iнтелектуальноСЧ працi, збуджувати позитивнi емоцiСЧ. З цiСФСЧ метою слiд застосовувати iгровi моменти, запрошуючи на урок казкових героСЧв, яким дiти охоче допомагають справитися з певним завданням; вiдгадування загадок, ребусiв, що пiдвищують активнiсть дiтей, викликають пожвавлення, бажання працювати [64, с.4849].
РЖгри та iгровi моменти за своСЧм змiстом можуть застосовуватись на всiх уроках. Зокрема, на уроках математики такi: Хто швидше?, Магазин, Коловi приклади, Вiдгадай задумане число, Домалюй фiгуру. Велике значення для кращого засвоСФння матерiалу мають iгри на природничу тематику: Загадай ми вiдгадаСФмо, Магазин, Овочi i фрукти, Що спочатку, а що потiм, З якого дерева листочок, Що це за квiтка, Знайди дерево з насiнням.
Для розвитку усного мовлення й логiчного мислення доцiльно проводити такi iгри-вправи, iгри-заняття: Чого не вистачаСФ, Для чого це потрiбно?, Що змiнилося, Чий це iнструмент?.
Ознайомлюючись з навколишнiм свiтом дiти охоче грають у сюжетнi iгри: Ми прийшли до театру, Я збираюсь у гостi, якi розвивають уяву, спостережливiсть, спонукають до самоконтролю [76].
Застосування практичних методiв навчання з метою активiзацiСЧ це та основа, яка прискорюСФ розвиток процесiв мислення та мовлення, загострюСФ увагу; багатшими стають iнтелектуальнi почуття, фантазiСЧ дiтей [76].
Повноцiнний процес навчання неможливо забезпечити застосуванням одного методу чи засобу навчання. Щоразу вчитель повинен оцiнювати можливостi вiдомих йому форм роботи для розвязання завдань уроку взагалi та активiзацiСЧ навчального процесу в цiлому [56].
Пiдготовка вчителя до уроку займаСФ велике мiiе в роботi кожного педагога, так як вдало пiдiбраний матерiал сприяСФ активiзацiСЧ навчального процесу: вмiння щось побачити, здивуватися, захопитися, захотiти негайно зрозумiти, що i чому, i як вiдбуваСФться, знайти в собi сили, щоб вiдшукати вiдповiдi на цi запитання, не тiльки виконувати роботу задану вчителем, а бути зацiкавленим в нiй. При виборi змiсту знань, структуруваннi навчального матерiалу, пiдборi методiв i форм органiзацiСЧ навчання педагогiчне передбачення виражаСФться в системi повсякденних мiкрозсувiв в дiяльностi i поведiнцi учня, в умiннi вчителя ставити педагогiчний дiагноз i на його основi висувати, уточнювати i проектувати задачi, передбачати результати своСЧх дiй i дiяльностi учня, планувати i створювати ситуацiСЧ, приймати рiшення в постiйно змiнюваних умовах. Цi взаСФмодiСЧ складають змiст пiзнавальноСЧ дiяльностi учня, сприяють активiзацiСЧ навчального процесу, складають основу розвитку його iнтерес