Психолого-педагогiчнi умови iнтелектуального розвитку молодших школярiв
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
ати в ньому або iнстинкт захисника слабших, або iнстинкт забiяки. В останньому випадку дорослi сприяють формуванню в дитини агресивностi, орiСФнтують СЧСЧ на виконання певного амплуа. З часом дитина сама починаСФ виконувати вiдповiдну роль, знаючи, яких дiй вiд неСЧ очiкують.
Характер активностi поведiнки доброзичливоСЧ чи агресивноСЧ великою мiрою залежить вiд стилю спiлкування дитини з батьками в сiмСЧ, вiд санкцiй дорослих. Якщо батьки стимулювали прояви агресивноСЧ поведiнки, вона згодом стаСФ для дитини звичною; якщо прояви агресивностi не сприймали, якщо СЧх попереджали, карали за них, дитина прагнутиме звiльнитись вiд них, аби дiстати бажану пiдтримку та позитивну оцiнку авторитетних дорослих.
РЖснуСФ прямий звязок, позитивна взаСФмозалежнiсть мiж тiлобудовою дитини, СЧСЧ уявленням про себе та iнтересом до фiзичноСЧ активностi. Батьки формують у дитини потребу в рухах одразу пiсля СЧСЧ народження, коли перевертають, пересувають, пiдкидають СЧСЧ. Згодом у неСЧ розвиваСФться вiдповiдна спрямованiсть на отримання задоволення вiд руху в просторовому полi. Фiзично мiцна дитина схильна до вправляння в застосуваннi своСФСЧ сили. Завдяки такому соцiальному досвiду в неСЧ формуються почуття задоволення своСФю вправнiстю, впевненостi у собi, вмiння протистояти негодам. Зрештою в таких дiтей формуСФться потреба почувати себе лiдером. НайсуттСФвiшi вiдмiнностi мiж дiтьми повязанi з СЧхньою статтю. Статевi вiдмiнностi позначаються на соцiальному розвитку дитини, на характерi СЧСЧ емоцiйних реакцiй. Основна вiдмiннiсть мiж хлопчиками i дiвчатками полягаСФ у швидкостi дозрiвання. Дiвчатка дозрiвають значно ранiше за хлопчикiв. За даними наукових дослiджень, рiзниця в темпах росту мiж хлопчиками i дiвчатками становить два тижнi з моменту пологiв, дорiвнюСФ майже одному року на час вступу дiтей до школи i вiд 18 до 24 мiсяцi у перiод статевого дозрiвання. Хоча хлопчики практично в будь-якому вiцi крупнiшi, фiзично сильнiшi за дiвчаток, вони вiдрiзняються бiльшою чутливостi до впливу фiзичних чинникiв. Хлопчики бiльшою мiрою схильнi до захворювань, особливо iнфекцiйних, СЧм притаманно пiдвищена вразливiсть. У бiологiчному планi чоловiча стать уразливiша за жiночу.
Психiчнi порушення також частiше трапляються у хлопчикiв. Цей факт маСФ наступнi три пояснення:
- Хлопчики за своСФю конструкцiСФю чутливiшi до стресiв, впливiв несприятливих чинникiв сiмейних суперечок, сварок, незгод у поглядах на виховання, розумiння батькiв тощо;
- Наявнi вiдмiнностi, повязанi з особливостями темпераменту: маленькi дiвчатка чутливiшi й реактивнiшi стосовно певних подразникiв (зокрема, тих, що впливають на дiлянки рота i шкiри), хлопчики виявляють бiльшу незалежнiсть важче переносять рiзнi форми примушень, характеризуються бiльшою моторною активнiстю i силою, агресивнiшi за дiвчаток.
3. РД вiдмiнностi стосовно переживання почуття власного Я: хлопчики сильнiше за дiвчаток прагнуть до самоствердження [76, с.15].
Зафiксовано широкий спектр типiв поведiнки, вiдмiнноСЧ у хлопчикiв i дiвчаток, хоча походження цих вiдмiнностей скорiше соцiальне, нiж бiологiчне. Дiвчатка, як правило, бiльше залежнi, комфортнi, консервативнi, слухнянi, емоцiйнi, тривожнi, сльозливi й вередливi. Цi риси виявляються вже в дошкiльному вiцi i з роками стають виразнiшими. У формуваннi статевих вiдмiнностей важливу роль вiдiграють соцiальнi й культурнi впливи. Поведiнка хлопчикiв сильнiше залежить вiд бiологiчних чинникiв. Водночас соцiальнi впливи бiльш утруднюють життя дiвчаток, визначаючи вiдповiдно до соцiальних стандартiв СЧхнСФ залежне становище (насамперед, вiд сiмСЧ).
Отже, статевi вiдмiнностi позначаються на характерi соцiально-емоцiйного розвитку дитини. Хлопчики чутливiшi до впливу фiзичних чинникiв, вони бiологiчно вразливiшi за дiвчаток, на них сильнiше впливають несприятливi психологiчнi чинники. Дiвчатка бiльшою мiрою, нiж хлопчики, залежать вiд соцiальних впливiв, зовнiшньоСЧ регламентацiСЧ, моральних стандартiв. Усвiдомлюючи приналежнiсть до певноСЧ статi, дитина засвоюСФ вiдповiднi статево-рольовi функцiСЧ, форми поведiнки, соцiальнi стандарти. Статева роль частково зумовлюСФться рiзним бiологiчним призначенням чоловiка i жiнки, а бiльшою мiрою культурою цього суспiльства, iснуючим системам виховання хлопчикiв i дiвчаток у сiмСЧ i дитячому садку, характером взаСФмин кожного з них з батьком тiСФСЧ статi. Усвiдомлення своСФСЧ статевоСЧ сталостi вiдбуваСФться завдяки розвитку в дитини здатностi утримувати в памятi певнi враження, фiксувати всi стадiСЧ переходу предмета вiд одного стану до iншого.
У молодшому шкiльному вiцi переважаСФ доброзичлива прихильнiсть дитини до однолiткiв своСФСЧ статi, що спричиняСФ розвиток СЧСЧ самовiдданостi.
Дiти групуються за статевою ознакою, статева iдентифiкацiя сприяСФ формуванню спiльних iнтересiв Ми. У цей перiод виявляють себе перша закоханiсть, iнтерес до осiб протилежноСЧ статi, ставляться першi запитання, повязанi з проблемою дiтородiння. Для того, щоб якомога глибше, впливати на розвиток iнтелектуальних здiбностей школярiв, вчителi, вихователi й батьки мають усвiдомлювати iснування звязку мiж темпераментом дитини i СЧСЧ соцiальним розвитком.
Розвязання завдань шкiльноСЧ освiти значною мiрою залежить вiд створення нових методичних систем, якi б могли максимально враховувати iндивiдуальнi особливостi, iнтереси i здiбностi кожного учня, сприяти СЧх всебiчному розвитку.
<