Психолого-педагогiчнi умови iнтелектуального розвитку молодших школярiв
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
b>2.2 Методичнi рекомендацiСЧ щодо активiзацiСЧ навчального процесу i психодiагностики iнтелекту
Одним iз завдань розумового виховання школяра СФ розвиток розуму, пiзнавальних здiбностей та iнтересiв дiтей, який може реалiзуватися як в навчальнiй дiяльностi, так i в позаурочнiй та позашкiльнiй. Однак, перевагу все ж таки маСФ навчання школяра.
Щоб успiшно реалiзувати навчальну i розвивальну мету процесу навчання, вчитель повинен не тiльки добре знати вимоги до програми i методичне керiвництво до СЧСЧ виконання, а й чiтко уявляти собi реальний рiвень розвитку розумових, вольових, моральних i фiзичних сил кожного учня.
Цiлеспрямований процес навчання здiйснюСФться поступово, планомiрно, систематично. Навчаючись школярi досягають певних результатiв, що на дидактичному рiвнi виявляСФться у засвоСФннi таких компонентiв змiсту освiти, як знання, вмiння, навички, способи дiСЧ, досвiд iнтелектуальноСЧ та емоцiйно-оцiночноСЧ дiяльностi [63].
Сучасна украСЧнська школа покликана виховувати iнтелектуально розвинену особистiсть. Важливим засобом розвитку iнтелектуальних здiбностей дитини СФ активiзацiя навчального процесу. Найефективнiше цей вид дiяльностi застосовуСФться сьогоднi в процесi розвивального навчання.
Дослiджуючи питання розумового розвитку, зокрема розвиваючого навчання Л.В.Занков встановив, що:
- Необхiдно вести навчання на високому рiвнi складностi, що характеризуСФться не тiльки i не стiльки тим, що вiн перевищуСФ середню норму, але насамперед тим, що вiн розкриваСФ розумовi i духовнi сили дитини, даСФ СЧм простiр i спрямованiсть.
- Ведуча роль повинна належати саме теоретичним знанням у початковому навчання. На перший план виступаСФ пiзнавальна сторона навчання, розвиток операцiй мислення (аналiз, синтез, узагальнення). Теоретичнi знання при цьому висловлюються не тiльки поняттями, термiнами, визначеннями, але й характеристиками законiв, залежностями.
- Навчання повинно бути побудовано за принципом усвiдомленого засвоСФння учнями матерiалу, засобiв застосування законiв i залежностей [9, с.17].
Яскравим прикладом ефективностi системи розвивального навчання молодших школярiв СФ дiяльнiсть В.О.Сухомлинського в Павлинськiй школi на Кiровоградщинi. Його система передбачала:
- постановку вчителями найперспективнiших цiлей розвитку творчих здiбностей учнiв;
- досягнення тiсного взаСФмозвязку мовленнСФвоСЧ, розумовоСЧ й трудовоСЧ дiяльностi молодших школярiв;
- проведення урокiв мислення в природi;
- систему творчих робiт у розвитку мовлення;
- стимулювання iнтелектуальних i естетичних почуттiв дитини.
Загальний розвиток i розумове виховання необхiднi дитинi не тiльки для працi, а й для повноти духовного життя.
У працях Серце вiддаю дiтям, Павлинська середня школа знаходимо блискучi приклади розвивального спрямування навчального процесу. РЖндивiдуального пiдходу до розвитку особистостi дитини: Повноцiнне навчання, тобто навчання, яке розвиваСФ розумовi здiбностi, було б немислимим, якби не спецiальна спрямованiсть навчання розвивати розум, виховувати розумну людину навiть за умови вiдносноСЧ незалежностi розумового розвитку. Творчих сил розуму вiд обсягу знань. Саме тому вчитель, який прагне керувати розвитком учнiв маСФ ставити таке надзавдання навчального процесу як реалiзацiя навчальноСЧ мети з найбiльшою користю для розвитку кожноСЧ дитини [8, с.113].
Щоб досягти цiСФСЧ мети вчитель перш за все повинен знати основнi складовi розвивального навчання:
- розвиток процесiв сприймання, а також оволодiння всiм дiапазоном загально-навчальних умiнь i навичок;
- нагромадження iндивiдуального досвiду пошуковоСЧ дiяльностi;
- розвиток уяви i лiтературноСЧ творчостi;
- вправлення у комбiнуваннi, конструюваннi, перетвореннi.
Всi цi напрямки багатоплановоСЧ роботи повиннi бути взаСФмоповязанi.
Проблема розвивального навчання залишаСФться актуальною i сьогоднi для кожного вчителя. Адже, саме вчитель виступаСФ органiзатором цього процесу.
Як вiдомо, вчитель початкових класiв найголовнiша людина для молодшого школяра, яскравий приклад для наслiдування. Авторитет його незаперечний. Очевидною СФ фундаментальнiсть формуючого впливу особистостi класовода на становлення життСФвоСЧ позицiСЧ учнiв початкових класiв. Окрiм того, робота вчителя у творчому режимi обовязкова передумова його успiшноСЧ професiйноСЧ дiяльностi. Класовод, котрий сам володiСФ значним творчим потенцiалом, здатний розпiзнати i розвинути творчi можливостi своСЧх вихованцiв.
Так неординарнiсть дiй, новизна методiв i прийомiв роботи педагога, котрий стоСЧть бiля джерел становлення iнтелектуально розвиненоСЧ особистостi сприяСФ розкрiпаченню уяви дiтей, виявленню СЧхньоСЧ творчоСЧ iндивiдуальностi, розвитку розумових здiбностей.
Крiм цього вчитель повинен зацiкавити дiтей, активiзуючи навчальний процес. Досягти цiСФСЧ мети допоможе вдалий пiдбiр найбiльш ефективних методiв i прийомiв навчання. З боку вчителя це рiзноманiтнi спроби, якi допомагають учням засвоСЧти програмовий матерiал, сприяють активiзацiСЧ навчального процесу, який приносить задоволення вiд iнтелектуальноСЧ працi, збуджуСФ позитивнi емоцiСЧ.
Наступним методом активiзацiСЧ навчального процесу СФ наочний метод: iлюстрацiя, демонстрацiя (зображення предметiв, рiзноманiтнi iграшки, предметнi малюнки, картини, образнi моделi з паперу, карти, таблицi, схеми). Сюди вiдносяться i