Психолого-педагогiчнi аспекти комптАЩютерного моделювання при вивченнi роздiлу "ГеометричноСЧ оптики"

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



?рунтованим.

Якщо в старшому шкiльному вiцi здiйснення дiяльностi (цiлепокладання, добiр засобiв, виконання дiй, аналiз результатiв i т. iн.), зокрема в середовищi учень-компютер, спираСФться на достатньо сформованi розумовi якостi особистостi, то в молодшому шкiльному вiцi до вад зазначеного пiдходу можна вiднести вiдсутнiсть можливостi використання подiбних засобiв НРЖТ для формування в дитини навичок ретроспективного аналiзу власних дiй, планування подальшоСЧ дiяльностi, тобто тих компонентiв, без яких неможливо сформувати продуктивне мислення. Крiм того, мала компонента самостiйностi, що притаманна такому пiдходу, може закрiпити в дитинi роль веденого в середовищi людина-компютер, що нiяк не вiдповiдаСФ метi формування творчоСЧ особистостi, яка в своСЧй майбутнiй дiяльностi в умовах iнформати-зованого суспiльства маСФ активно залучати засоби НРЖТ для досягнення власних цiлей.

Окремого розгляду потребуСФ i питання про те, як впливаСФ формування алгоритмiчного мислення (на позитивних якостях якого наполягають багато педагогiв) на розвиток творчих здiбностей учнiв. Це важливо хоча б тому, що творчiсть це, в першу чергу, вихiд за межi засвоСФного алгоритму. Алгоритм, як система приписiв, виконання яких обовязково приводить до одержання розвязку задачi, формуСФ, в основному, навички репродуктивноСЧ дiяльностi. Перевантаження алгоритмiчнiстю, стискання рамками приписiв саме дитячого мислення може завдати бiльше шкоди, нiж користi. Врiвноваження компонентiв рiзних форм розумовоСЧ дiяльностi молодших школярiв повинно бути обТСрунтовано з урахуванням превалювання формально-логiчного компоненту в розумовiй дiяльностi в процесi оперування алгоритмами. Деякi фахiвцi навiть наполягають на тому, що постiйне оперування засобами iнформацiйних технологiй накладаСФ свiй вiдбиток на психiчну структуру розумовоСЧ дiяльностi, на особливостi СЧСЧ процесiв та виробляСФ вiдповiдну спрямованiсть мислення. Аналiзуючи професiйну дiяльнiсть програмiстiв, дослiдники помiтили, що компютер подiбний до дзеркала, яке вiдображаСФ зворотний бiк розумових процесiв програмiста [12].

Ми окреслили далеко не всi питання, що виникають пiд час аналiзу означеноСЧ проблеми, але СЧх вивчення дасть можливiсть наблизитися до розумiння впливу використання засобiв НРЖТ на розвиток дiтей дошкiльного та молодшого шкiльного вiку, на формування потрiбних, заздалегiдь сформульованих та визначених психологiчних властивостей дитини. Це, в свою чергу, дасть змогу прогнозувати результати цього впливу, формувати спектр позитивних педагогiчних дiй пiд час реалiзацiСЧ навчально-виховного процесу з використанням засобiв НРЖТ. Цi питання повязанi, в першу чергу, з кiнцевими цiлями навчально-виховного процесу, а не з проблемою використання в цьому процесi того чи iншого апаратного та програмного забезпечення засобiв НРЖТ.

Пiдсумовуючи висловлене вище, зазначимо таке:

  1. Сьогоднi все бiльше вiдчуваСФться потреба в подальшому розробленнi вiтчизняних програмних засобiв, орiСФнтованих на використання в навчальному процесi як початковоСЧ, так i основноСЧ школи.
  2. Заходи, здiйснюванi в напрямi поширення НРЖТН у молодшiй та основнiй школi, повиннi бути змiстовно обТСрунтованi, спиратися на адекватнi науково-методичнi та психолого-педагогiчнi дослiдження. Не треба забувати, що експериментальним матерiалом виступають дiти.
  3. Для розвязання окреслених питань потрiбна розробка окремоСЧ державноСЧ програми наукових дослiджень, починаючи з уточнення положень концепцiСЧ iнформатизацiСЧ освiти з урахуванням сучасного рiвня апаратно-програмних засобiв, тенденцiСЧ СЧх розвитку, вiтчизняного та свiтового досвiду.

Сьогоднi, коли так багато говориться про компютерiзацiя освiти, а дещо в цiй галузi уже робиться, цiкаво обговорити питання: що може i чого не може забезпечити компютерiзацiя освiти?

ВикористаСФмо так звану унiфiковану модель навчання (див. рисунок).

Вона наочно демонструСФ стадiСЧ, якi повиннi пройти вчитель i учень у процесi засвоСФння учнем вiдповiдного навчального матерiалу.

ПроаналiзуСФмо окремi стадiСЧ унiфiкованоСЧ моделi навчання i вияснимо можливостi i обмеження дистанцiйного навчання.

Почнемо iз стадiСЧ Мотивацiя. На успiшнiсть навчання великий вплив мають iнтереси, мотиви, цiннiснi установки i потреби iндивiда. Учень повинен мати бажання навчатися i усвiдомлювати необхiднiсть цього.

Навчальний процес за своСФю природою цiлеспрямований, хоч i не виключаСФ елементiв випадковостi. Розумiння мети i очiкування результатiв значно полегшуСФ сприйняття новоСЧ навчальноСЧ iнформацiСЧ. РЖснують рiзноманiтнi методи i прийоми мотивацiСЧ навчання. До СЧх числа слiд вiднести й використання в навчальному процесi компютера i компютерних технологiй. Наприклад, можливiсть отримати як додаток до пiдручника великого обсягу високоякiсну, добре оформлену iнформацiю на компакт-дисках.

Безперечно, це активiзуСФ навчальний процес, суттСФво пiдвищуСФ зацiкавленiсть, мотивацiю в навчаннi. Але, як показуСФ досвiд, часто в учнiв змiщуються акценти i замiсть пiдвищення зацiкавленостi у вивченнi навчального матерiалу збiльшуСФться зацiкавленiсть до можливостей сучасних компютерних засобiв. РЖншими словами, увага учня змiщуСФться вiд обСФкта вивчення до засобу вивчення.

Стадiя Органiзацiя. Серед органiзацiйних форм навчання видiляСФться самостiйна робота. Тому застосування су