Психолого-педагогiчнi аспекти комптАЩютерного моделювання при вивченнi роздiлу "ГеометричноСЧ оптики"
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?ожливiсть встановити межi й обсяг окремих навчальних доз, обсяг конкретного заняття, розробити iндивiдуальний план засвоСФння студентом диiиплiн [20; 28].
Проте iнформування студентiв як базова процедура навчального процесу все-таки потребуСФ участi людини (викладача) i певною мiрою не формалiзуСФться, як не формалiзуСФться i процес вiдтворення знань. Розвиток пакетiв прикладних програм загального призначення дозволив дещо ширше розглядати можливостi дiалогу тих, кого навчають, iз системою, що супроводжуСФ машинний навчальний курс.
РЖншi процедури навчального процесу (консультацiя, контроль тощо), якi за логiкою застосування пiдпорядкованi базовiй навчальнiй процедурi iнформуванню, можуть бути формалiзованi бiльшою мiрою.
Пiдсумовуючи викладенi мiркування, можна констатувати, що успiшнiсть впровадження обчислювальноСЧ технiки з метою безпосередньоСЧ реалiзацiСЧ навчальних процедур передусiм повязана з рiвнем та якiстю iнформацiйно-методичного забезпечення.
Контроль знань СФ складовою частиною практично всiх видiв i форм занять, а його результати використовують як основу для корекцiСЧ роботи тих, кого навчають, а також для змiни методики викладання i змiсту навчальних курсiв, оптимiзацiСЧ структури навчальних процедур. Тому, автоматизуючи контрольнi процедури, необхiдно не тiльки намагатися позбутися недолiкiв, якi маСФ традицiйний контроль знань (тривалiсть процесу, локальнiсть результату, субСФктивнiсть при оцiнцi знань тощо), але й докласти зусиль щодо побудови умов, за яких можливi реалiзацiя в ходi машинного навчання творчих операцiй викладача, розширення можливостей дiагностики знань великих груп тих, кого навчають, зменшення часу контролю iз збереженням чи навiть розширенням його обсягу i пiдвищенням точностi результатiв.
Виключне значення для машинного навчання маСФ консультацiя, тому що на цю процедуру покладаСФться завдання не тiльки корекцiСЧ неправильно засвоСФних знань, але й побудова iнформацiйних повiдомлень, якi СФ реакцiСФю на запити студентiв до системи. Розвиток машинного навчання повязаний з ростом можливостей системи, iнтерпретацiСЧ базового iнформацiйно-методичного забезпечення, що потребуСФ, на наш погляд, розробки засобiв, якi автоматизують процес формування пояснень i консультативних повiдомлень. Таким чином, у режимi машинноСЧ консультацiСЧ на автоматизовану навчальну систему покладено функцiю генерацiСЧ повiдомлень iнформацiСЧ. Процедуру консультацiСЧ можна розглянути як базову функцiю навчальноСЧ довiдковоСЧ системи, яку дозволяСФться використовувати як самостiйний компонент машинного навчального середовища, значення якого для навчальноСЧ роботи постiйно зростаСФ. Дiйсно, саме довiдники з рiзних напрямкiв знань, що мiстять у стислому виглядi основнi поняття, СЧх характеристики й особливостi обСФктiв спостереження завжди користуються попитом, бо вони СФ одним з найважливiших засобiв для забезпечення постiйноСЧ творчоСЧ дiяльностi, а щодо навчального процесу необхiднi, перш за все, в курсовому та дипломному проектуваннi.
Найбiльш ефективно консультацiя може бути реалiзована на розширенiй базi навчальноСЧ iнформацiСЧ за рахунок розподiлу навчального курсу на дози чи структурування його якимось iншим чином, також побудови моделi вiдношень мiж поняттями курсу й апарату утворення посилань на фрагменти базового навчального посiбника.
Перейдемо до розгляду i обговорення конкретних форм органiзацiСЧ навчання i спробуСФмо оцiнити роль ЕОМ в кожному з них.
Найбiльш стiйкою формою органiзацiСЧ навчання, що виправдала себе з точки зору ефективностi i економiчностi в застосуваннi до масового навчання, СФ лекцiя. В основi лекцiйного навчання лежить спосiб передачi знань у готовому виглядi чи так званий iнформацiйно-рецептивний метод, згiдно з яким викладач проводить попереднiй вiдбiр iнформацiСЧ, органiзовуСФ СЧСЧ сприйняття, демонструСФ зразки дiяльностi iз застосування отриманих знань на практицi.
ОбСФднання аудиторноСЧ лекцiСЧ з лабораторним експериментом дозволяСФ значно пiдвищити ефективнiсть навчання, органiчно сумiстити теорiю з практикою, а машинна графiка дозволяСФ студентам наочно побачити абстрактне явище i тим самим швидко виробити iнтуСЧтивне уявлення про нього. На звичайнiй лекцiСЧ студенти ведуть себе в бiльшостi пасивно. В результатi студенти практично не вникають у матерiал, що вивчаСФться, до того часу, поки не приступають до виконання домашнього завдання. Тим самим роль лекцiСЧ знецiнюСФться. Викладач же, який маСФ надiлену засобами машинноСЧ графiки АНС, може вводити новий матерiал, пояснюючи його за допомогою серiСЧ мультиплiкацiйних зображень, пiсля вiн може запропонувати кожному iз студентiв самостiйно попрацювати з одним i тим же iнтерактивним фiльмом. В розвинутих АНС з машинною графiкою користувачi можуть вирiшувати, якi iлюстративнi матерiали з даноСЧ теми показати, керувати швидкiстю кадрiв мультиплiкацiйного фiльму, створюючи рiзноманiтнi вiдеоефекти накладання зображень, стоп-кадр, зворотня зйомка тощо. Можливiсть
спостерiгати багаточисленнi динамiчнi зображення складних процесiв становить значний iнтерес не тiльки для студентiв, але й для викладачiв.
Доповненi компютерною мультиплiкацiСФю, подiбнi демонстрацiСЧ повиннi суттСФво скоротити затрати часу в роботi лектора на громiздкi малюнки i пояснення, покращити розумiння фiзичних принципiв роботи технiчних пристроСЧв студентами за рахунок покращення наочностi матерiалу, що викладаСФться. По-дру