Психолого-педагогiчнi аспекти комптАЩютерного моделювання при вивченнi роздiлу "ГеометричноСЧ оптики"
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?i фахiвцi вважають, що впровадження технiки в практику навчання подiя така ж важлива, як у свiй час було створення перших шкiльних пiдручникiв.
Широке проникнення в навчальний процес сучасних технiчних засобiв навчання i електронних обчислювальних машин СФ характерним фактором розвитку вищоСЧ освiти. Технiчне оснащення вузiвського навчального процесу це не дань модi, а обСФктивна необхiднiсть, яка обумовлена всiм ходом суспiльно-iсторичного розвитку.
Певна рiч, що сучаснi ТЗН це не панацея, яка покликана допомогти школi загалом вирiшити всi поставленi перед нею завдання. Але те, що ми вже знаСФмо про дидактичнi можливостi ТЗН, даСФ нам право стверджувати, що вони можуть зробити суттСФвий внесок у вдосконалення навчально-виховного процесу у вищiй школi.
Змiни в структурi навчального процесу не слiд розглядати як самоцiль: зявився технiчний засiб мiняй схему навчання, що склалася, щоб цей засiб вписався в нову схему. Однак модернiзацiя дидактичноСЧ системи вищоСЧ школи з урахуванням нових завдань пiдготовки спецiалiстiв i проникнення новiтнiх ТЗН в ВНЗ це СФдиний обСФктивний процес, викликаний усiм ходом розвитку суспiльства.
Академiк В.М.Глушков писав, щотАж навiть в майбутньому ЕОМ не зможуть повнiстю замiнити вчителя. Що стосуСФться частковоСЧ компютеризацiСЧ навчального процесу, то ця можливiсть в силу наявностi великоСЧ науковоСЧ, матерiально-технiчноСЧ, а також морально-психологiчноСЧ бази не потребуСФ корiнноСЧ перебудови умов, що склалися, а отже стала реальною i конкретною. Бiльше того, впровадження ЕОМ в навчання стало необхiднiстю, оскiльки метою його СФ не оголошувати вiдому i однакову для всiх схему знань, а розвивати рiзноманiтнiсть, своСФрiднiсть, iндивiдуальну неповторнiсть особистостi.
Т.В.Колесник [14] зазначаСФ, що навчання за допомогою ЕОМ це принципово новий тип навчального процесу, що вимагаСФ нових форм i методiв навчальноСЧ та навчаючоСЧ дiяльностi. Використання ЕОМ змiнюСФ фукцiСЧ викладача: вiн повинен заздалегiдь визначити шляхи та розробити алгоритми оптимального керiвництва всiм навчальним процесом й окремим заняттям у тому числi. РЖстотною дидактичною особливiстю навчання за допомогою ЕОМ СФ встановлення безпосереднiх дiалогiв мiж студентом i машиною або дiалогiчного трикутника студент-компютер-викладач.
Такi дiалоги допомагають розiбратися у всiх труднощах, що виникають у процесi вивчення предмета при самостiйному розвязаннi завдань, а викладачевi спостерiгати та контролювати якiсний стан навчання.
Чи може технiка замiнити викладача? Справа в тому, зазначаСФ В.М. КузнСФцов [17], що розумiти пiд словом замiнити. Жодна машина не може взяти на себе роль педагога як субСФкта педагогiчного впливу, одна iз найважливiших функцiй якого керувати пiзнавальною дiяльнiстю того, хто навчаСФться, у взаСФмо-опосередкованому процесi викладання навчання. Але технiчний пристрiй, виступаючи засобом навчання в руках педагога, може виконувати низку його функцiй, передаючи навчальну iнформацiю або контролюючи СЧСЧ засвоСФння. Час, що звiльнився, викладач витрачаСФ на здiйснення таких функцiй педагогiчноСЧ дiяльностi, якi не пiд силу електронiцi.
РЖснуСФ й iнший погляд щодо марностi й навiть хибностi застосування нових засобiв навчання без вiдчутних змiн в адмiнiстративнiй структурi навчальних закладiв. Це твердження пiдкрiплювалося навiть намаганнями деяких навчальних закладiв в США ввести безперервний процес навчання, при якому кожен учень просуваСФться вперед згiдно зi своСЧм iндивiдуальним планом, закiнчуючи курс у зручний для нього час.
Дiйсно, досить розповсюджений серед неспецiалiстiв погляд про витiснення людини-викладача з навчального процесу i повноСЧ замiни його обчислювальною машиною може мати мiiе в конкретних специфiчних умовах [5], наприклад: а) там, де немаСФ чи не вистачаСФ викладачiв (малорозвиненi краСЧни); б) де учнi розкиданi географiчно i не можуть бути забезпеченi штатом викладачiв; в) де економiчно незручно створення органiзованого навчання (якщо пiдприСФмство невелике i учнi працюють за плаваючим графiком). Низка дослiдникiв стоять на позицiях застосування ЕОМ для дистанцiйного домашнього навчання [3; 4], для спецiалiзованого навчання глухих, слiпих, нiмих, розумово вiдсталих, важких, вразливих та деяких iнших особливих категорiй учнiв [16; 24; 3], а також для навчання в системi вiдкритих унiверситетiв [23].
Багато зарубiжних педагогiв вiддають перевагу iдеСЧ так званого перемежаючого навчання, яке поСФднуСФ традицiйнi i новi прийоми та засоби [22], при цьому бiльшiсть дослiдникiв схильнi вважати ЕОМ засобом розширення можливостей людини, хоч i не заперечують того, що роль останньоСЧ суттСФво змiниться [3].
Дослiдження, проведенi в США педагогiчними лабораторiями на кошти Фонду Форда, стверджують, що в недалекому майбутньому електронiка та телебачення дозволять одному професоровi проводити лекцiСЧ для великих аудиторiй. В новому педагогiчному свiтi майже не потрiбнi будуть педагоги (особливо, у вузах). Новi технiчнi засоби навчання немовби роблять застарiлою ту точку зору, що краща освiта досягаСФться малими групами та за допомогою висококвалiфiкованих вчителiв.
За даними ООН, людина запамятовуСФ лише 10% прочитаного, 20% почутого, 30% побаченого. Якщо людина чуСФ та бачить, рiвень запамятовування пiдвищуСФться до 50%, а якщо чуСФ, бачить, а потiм обговорюСФ, то i до 70%. Використання аудiовiзуальних засобiв до того ж скорочуСФ на 40% не