Психолого-педагогiчнi аспекти комптАЩютерного моделювання при вивченнi роздiлу "ГеометричноСЧ оптики"
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?и на екран дисплея. Подання iнформацiСЧ може здiйснюватися в будь-якому тимчасовому режимi, а наявнiсть дидактичних засобiв видiленням iнформацiСЧ (наочнiсть, пiдкреслювання, штрифування, кольорове зображення тощо) значно пiдвищуСФ реалiзацiю iнформацiйноСЧ функцiСЧ ЕОМ. ОсобливоСЧ уваги при цьому заслуговуСФ структурування матерiалу, який при навчаннi краще сприймаСФться з екрана дисплея.
Сприйняття матерiалу при використаннi ЕОМ полiпшуСФться за рахунок рiзних дидактичних можливостей ЕОМ: наочностi, пiдкреслювання, обертання, кольорового зображення тощо. Особливiсть процесу навчання за допомогою ЕОМ викликаСФ iнтерес до навчання i сприяСФ активiзацiСЧ та зосередженню уваги студентiв на предметi. Цьому сприяють також дiалогова форма роботи, безперервний контроль i негайне пiдкрiплення вiдповiдi.
Умови роботи на ЕОМ спонукають студентiв до активноСЧ i напруженоСЧ дiяльностi, оскiльки вони усвiдомлюють можливiсть контролю викладачем, а також самоконтролю завдяки порiвнянню та узагальненню матерiалу, що вивчаСФться. Проведення самоконтролю допомагаСФ студентам не лише корегувати свою вiдповiдь, але й виправити зробленi ними помилки та значно розширити память завдяки перегляду матерiалу на екранi дисплея.
Процес навчання в iнститутах нерозривно повязаний з використанням креслень, графiкiв, дiаграм, формул, що дозволяСФ подавати iнформацiю в ущiльненому виглядi. Це сприяСФ розвитковi високого рiвня абстракцiСЧ у студентiв. Дидактичнi можливостi сучасних ЕОМ щодо зображення графiчноСЧ iнформацiСЧ дозволяють демонстрацiю конкретних предметiв замiнити схематичними або символiчними зображеннями, використовувати наочнiсть як спосiб абстрагування та формування проблемних ситуацiй. Крiм того, ЕОМ створюСФ умови для переходу на бiльш високий рiвень iнтелектуальноСЧ працi, бо чим бiльше автоматизуСФться в машинних процесах дiяльнiсть людини, тим бiльше пiдвищуСФться СЧСЧ психологiчний рiвень i вона може краще проявити своСЧ творчi здiбностi.
При традицiйних формах навчання викладач не може враховувати всi iндивiдуальнi особливостi студентiв i орiСФнтуСФ навчальний процес на середнього студента з точки зору не лише його успiшностi, але й рiвня психологiчних характеристик.
Значну допомогу викладачевi може надати використання ЕОМ для психодiагностичного тестування студентiв, наприклад, визначення обСФму памятi, концетрацiСЧ уваги, репродуктивностi розумових процесiв, оригiнальностi мислення та iн.
Безперечна ефективнiсть використання ЕОМ також при здiйсненнi поточного i промiжного контролю знань студентiв, оскiльки вона значно спрощуСФ розробку алгоритму навчання та допомагаСФ викладачевi проводити цi форми контролю. ЕОМ може оцiнити знання студентiв бiльш обСФктивно та обгрунтовано, хоча СЧСЧ виховнi функцiСЧ меншi, нiж при традицiйних формах навчання [31].
Навчальний процес, як i кожний iнший, повязаний з управлiнською дiяльнiстю людини, може бути описаний сукупнiстю компонентiв, якi вiдображають:
структуру процесу, тобто основнi й складовi частини, що в традицiйнiй технологiСЧ навчання можуть бути поданi як лекцiя, консультацiя, практичне заняття, лабораторна робота, завдання на проектування, цiльовий контроль (залiк, iспит, захист, колоквiум);
технологiю процесу, тобто взаСФмний звязок структурних частин навчального процесу в часi й домовленостi про послiдовнiсть операцiй, спрямованих на формування певних знань, умiнь i навичок;
iнформацiйнi потоки, утотожненi в навчальному процесi зi змiстом i обсягом навчальноСЧ iнформацiСЧ, яку згiдно з навчальним планом регламентовано одержуСФ студент;
керованi потоки, якi можна розглядати як послiдовнiсть керованих дiй щодо облiку, аналiзу, нормування, планування, розподiлу, контролю, звiтностi, органiзацiСЧ та iнформування вiдносно кадрового, фiнансового, матерiально-технiчного, енергетичного, iнформацiйного та iншого ресурсного забезпечення навчального процесу.
Якщо вказанi компоненти структурованi й повязанi з деталiзованими цiльовими функцiями, то морфологiю навчального процесу можна розглядати як його iнфологiчну модель. Запровадження в навчальний процес обчислювальноСЧ технiки може вплинути на змiст моделi i залишити СЧСЧ у первiсному виглядi.
Саме процес набуття знань, умiнь i навичок, спираючись на теорiю поетапного формування знань як на теоретичну основу його побудови, за своСЧм характером може бути iндуктивним чи дедуктивним. Вiдповiдно до обраного методу викладання матерiалу формуСФться й технологiчний цикл заняття, де головним регулюючим ресурсом СФ iнформацiя, що вiдображаСФ у той чи iнший спосiб поняття курсу.
Процедура iнформування, яка у традицiйнiй технологiСЧ навчання маСФ форму лекцiйного викладання, як правило, через машинну форму навчання носить тривiальний характер, набуваСФ вигляду послiдовного пробiгу (тобто листання) матерiалу курсу за допомогою екрана компютера. Теоретичнi та практичнi проблеми у цьому випадку належать сферi дидактики i психологiСЧ й повязанi з визначенням оптимального обсягу однiСФСЧ навчальноСЧ дози, послiдовностi таких доз, формою зображення (текстова, графiчна, звукова). Частково процедури оптимiзацiСЧ структури навчального курсу можуть бути автоматизованi. Так, враховуючи прагматичну вагу поданоСЧ студентовi iнформацiСЧ, а також ергономiчнi та психологiчнi характеристики, що вiдображають iндивiдуальнi можливостi того, кого навчають, сприймати i запамятовувати iнформацiю, СФ