Психолого-педагогiчнi аспекти комптАЩютерного моделювання при вивченнi роздiлу "ГеометричноСЧ оптики"
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?е, дуже важливим застосування компютерних демонстрацiй СФ iлюстрацiя ключових для розумiння логiки розвитку фiзики експериментiв, натурна постановка яких в рамках лекцiСЧ неможлива.
Моделювання на ЕОМ фiзичних процесiв, що недоступнi для масового спостереження, робить СЧх наочними i даСФ можливiсть демонструвати широкiй аудиторiСЧ. [26]
Застосування класу ПЕОМ, дозволяСФ в аудиторiСЧ розвязувати фiзичнi задачi, якi практично неможливо запропонувати студентам в межах звичайних практичних занять (наприклад, задачi, що потребують великоСЧ кiлькостi складних розрахункiв, або задачi, якi не мають аналiтичного розвязку i потребують для розвязання застосування числових методiв).
Компютернi роботи, що не так давно офiцiйно увiйшли до програми курсу фiзики, демонструють хорошi можливостi для створення проблемних ситуацiй на практичних заняттях.
Використання ЕОМ на практичних заняттях з фiзики поряд з традицiйними методиками може дати певнi наслiдки i буде ефективним з точки зору дидактики.
Розвязавши задачу, студент набираСФ за допомогою клавiатури вiдповiдь, перевiряСФ СЧСЧ на екранi дисплея i, переконавшись, що помилок немаСФ, вiдправляСФ СЧСЧ в оперативну память ЕОМ, яка аналiзуСФ вiдповiдь. Якщо задача розвязана вiрно, то студенту видаСФться чергове контрольне завдання або чергова доза навчального матерiалу.
У випадку, якщо у вiдповiдi виявлена помилка, то ЕОМ видаСФ студентовi (учневi) на екран пояснення: яка допущена помилка i що потрiбно зробити. Цей процес повторюСФться до того часу, поки студент самостiйно не закiнчить розвязок контрольного завдання. Студент може запросити допомогу у ЕОМ або у викладача. Всi дiСЧ студента (учня) (кiлькiсть зроблених спроб розвязку, затрачений час тощо) фiксуСФться ЕОМ. Всi статистичнi данi про хiд навчання передаються викладачевi.
Застосування персональних компютерiв у навчальному процесi дозволяСФ:
1) iнтенсифiкувати процес навчання i пiдвищити його ефективнiсть за рахунок можливостi опрацювання великого обСФму навчальноСЧ iнформацiСЧ;
2) розвивати пiзнавальну активнiсть, самостiйнiсть, пiдвищувати iнтерес до диiиплiни, яка вивчаСФться;
3) встановлювати зворотнiй звязок, необхiдний для керування навчальним процесом, систематично контролювати знання i вмiння та пiдвищувати якiсть перевiрки знань;
4) удосконалювати форми i методи органiзацiСЧ самостiйноСЧ роботи студентiв;
5) iндивiдуалiзувати процес навчання у масовiй аудиторiСЧ зi збереженням цiлiсностi, що дозволяСФ враховувати iндивiдуальнi особливостi студента, розвивати СЧх здiбностi;
6) здiйснювати принцип алгоритмiзацiСЧ навчальноСЧ дiяльностi.
Крiм того, застосування ЕОМ у навчальному процесi СФ не тiльки як засiб навчання, але i як предмет вивчення. Засвоюючи за допомогою ЕОМ певний навчальний курс, студент одночасно оволодiваСФ навичками роботи з електронно-обчислювальною технiкою, яка вiдiграСФ все зростаючу роль у всiх сферах народного господарства [28]. Проте це не значить, що всi завдання удосконалення навчального процесу можна вирiшити за допомогою ЕОМ. Основним критерiСФм тут повинен бути принцип педагогiчноСЧ доцiльностi. Форми i методи навчання, якi стимулюють пiзнавальну активнiсть студентiв, повиннi вибиратися залежно вiд конкретного змiсту навчального матерiалу i вiд конкретноСЧ дидактичноСЧ мети, що ставиться i може бути найбiльш ефективно досягнута за допомогою саме таких форм i методiв.
Педагогiчнi задачi компютерiзацiСЧ семiнарських занять з методики фiзики можна класифiкувати, вiдзначаСФ ГуревичЮ.Л. [27], за трьома основними напрямками:
формування операцiйного стилю мислення у всiх студентiв;
пiдвищення ефективностi навчального процесу при вивченнi методики викладання фiзики iз застосуванням ЕОМ;
- суттСФва активiзацiя розумовоСЧ дiяльностi студентiв за допомогою програм, що оперативно збирають iнформацiю з робочих студентських мiiь i аналiзують СЧСЧ.
Важливо не забувати, що незалежно вiд насичення компютерами кабiнету методики i технiки фiзичного експерименту, все ж основною ланкою на семiнарському заняттi, яка регулюСФ взаСФмодiю в системi Студент ЕОМ, залишаСФться викладач, який володiСФ методологiСФю i методикою навчального процесу в умовах широкого застосування ЕОМ i загальноСЧ компютерноСЧ грамотностi.
У даному роздiлi найбiльш повна вiдповiднiсть специфiцi ЕОМ маСФ мiiе у випадках тренування i контролю, що, як правило, СФ окремими елементами методичноСЧ пiдструктури практичного, лекцiйного чи семiнарського заняття, але час вiд часу кожному з них (або обом одночасно) присвячуються повнi заняття тренувально-контролюючого типу. Цi заняття можуть бути як аудиторними, так i позааудиторними, виконуваними в рамках самостiйноСЧ роботи.
В застосуваннi до автоматизованого навчання поняття самостiйна робота може практикуватися скорiше як режим чи як компонент дидактичних умов навчання.
В процесi передлабораторного заняття студенти попередньо моделюють лабораторнi умови: збирають апаратуру, знiмають покази приладiв, проводять обчислення i iнтерпретують результати. На постлабораторних заняттях частина часу витрачаСФться студентами на введення результатiв (отриманих в лабораторiях) в ЕОМ для перевiрки СЧх достовiрностi, а час, що залишився, використовуСФться для обговорення специфiчних iндивiдуальних проблем з викладачем. Заняття, якi розширюють рамки лабораторних, присвячуються моделюванню експериментiв