Психолого-педагогiчнi аспекти комптАЩютерного моделювання при вивченнi роздiлу "ГеометричноСЧ оптики"
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
обхiдний для навчання час i на 20% збiльшуСФ обСФм засвоСФноСЧ iнформацiСЧ [10, 21].
ВикористовуСФться останнiм часом i нова технологiя, що дозволяСФ подолати тиранiю вiдстаней. Вiце-президент австралiйського унiверситету професор Ф.Джевонс в звязку з цим говорить: У вiк мiкрокомпютеризацiСЧ друкованих матерiалiв недостатньо. Тому зробленi кроки в новому напрямi. Почалось здiйснення програми пiдготовки компютерних спецiалiстiв за допомогою дистанцiйного навчання (з використанням персональних компютерiв студентiв). Вони можуть бути задiянi як iндивiдуальнi робочi станцiСЧ, а також пiдСФднуватися до центральноСЧ ЕОМ. Електронна пошта пiдтримуСФ постiйний звязок. Тепер справа за тим, щоб створити таку ефективну систему навчання, яка б вiдповiдала можливостям цiСФСЧ технологiСЧ [21, 2].
Аналогiчна система навчання iснуСФ в США. Тут вона отримала назву Електронний унiверситет. Вже багато рокiв компанiя Нешнл едьюкейшн корп експлуатуСФ систему освiти Еднет (Мережi освiти). Бум, який розгорнувся останнiми роками навколо iнформацiйноСЧ технологiСЧ, сприяв прогресу педагогiчноСЧ технологiСЧ. Зявилась можливiсть пiд СЧСЧ егiдою зСФднати телевiзор з компютером, так би мовити, запрягти цю пару гнiдих у вiз освiти.
Висновок педагогiв i студентiв на диво одностайний: обСФднання телебачення i компютерiв дасть змогу розширити навчальну аудиторiю, пiдвищивши рiвень СЧСЧ знань. Усе бiльша кiлькiсть коледжiв та унiверситетiв пропонують американськiй аудиторiСЧ електронно-телевiзiйнi види навчання.
Зокрема, Г.Паск бачить майбутнього викладача або як персонального наставника, який повинен приСФднуватися до навчання тiльки у випадку необхiдностi, виявленоСЧ машиною, або як психiатра, який вступаСФ в гру там, детАж з учнем станеться що-небудь патологiчне [5]. Цiкаве обгрунтування подiбного пiдходу пропонуСФться британськими дослiдниками Л. Кендi та Е.Едмондзом у застосуваннi його при вивченнi рiдноСЧ мови. Виходячи iз традицiйноСЧ англiйськоСЧ системи навчання, згiдно з якою до кожного класу приписано два викладачi (вчитель, який веде груповi заняття, i наставник, який приСФднуСФться до тих, у кого виникають труднощi), Л. Кендi i Е.Едмондз вiддають компютеру роль наставника, що, на СЧх погляд, повинно забезпечити необхiдний ступiнь iндивiдуалiзацiСЧ навчання [21].
Англiйськi педагоги К.А.Томас, Д.К.Девiс, Д.Опеншоу, Д.В.Берд, подiляючи погляд Г.Паска, пропагують використання ЕОМ длятАж виконання шаблонноСЧ i часто втомлюючоСЧ роботи з тренування учнiв i вивчання ними фактичного матерiалутАж, залишаючи викладачевi дiйсне навчання, побачившитАж iстинне поле СЧх вiдповiдальностi у керуваннi розвитком особистостi.
Про спробу протиставити машину викладачевi, що викликала деяке розчарування учнiв в низцi навчальних закладiв США, пише Н.П.РЖванов, на думку якого, ЕОМ ефективна лише в тих випадках, якщо вона доповнюСФ традицiйно складенi форми i методи навчання принципово новими, а не просто копiюСФ СЧх [9]. В цiлому, не слiд допускати, щоб введення нових методiв перетворювалося в самоцiль. Вони повиннi вписуватись у загальну систему методiв i форм роботи з учнями [7, 14].
Висновки, що роблять дослiдники в тих краСЧнах, де накопичений величезний досвiд компютеризацiСЧ, перш за все в розвинутих краСЧнах, полягають в тому, що реальнi досягнення в цiй галузi не дають пiдстав вважати, що застосування ЕОМ кардинально змiнить традицiйну систему навчання на кращу. Не можна просто запроваджувати компютер у звичний навчальний процес i сподiватися, що вiн зробить революцiю в освiтi. Потрiбно змiнювати саму концепцiю навчального процесу, проектувати принципово iншу технологiю навчання, в якiй компютер органiчно вписався б як новий, потужний засiб. В закордоннiй лiтературi вiдзначаСФться, що засоби впровадження компютера базуються на концепцiСЧ освiти, основною метою якоСЧ СФ накопичення знань, умiнь, навичок, необхiдних для виконання професiйних функцiй в умовах iндустрiального виробництва. В даний час суспiльство знаходиться на етапi переходу до iнформацiйних технологiй виробництва i стара концепцiя освiти вже не вiдповiдаСФ його вимогам.
Проблеми компютеризацiСЧ навчання не зводяться до масового виробництва компютерiв i впровадження СЧх в iснуючий навчальний процес. Змiна засобiв навчання, як, зрештою, змiна в будь-якiй ланцi дидактичноСЧ системи, неминуче призводить до перебудови всiСФСЧ цiСФСЧ системи. Використання обчислювальноСЧ технiки розширюСФ можливостi людини. Проте вона СФ лише iнструментом, знаряддям розвязання задач, i СЧСЧ застосування не повинне перетворюватись у самоцiль, моду або формальний захiд.
Необхiдно, перш за все, визначити конкретну мету i змiст навчання в компютерному варiантi. РЖ якщо виявиться, що мета може бути досягнута за допомогою традицiйних, надiйних, звичних для викладача i учнiв засобiв, то краще за все звернутися саме до них. Для компютерного навчання доцiльно вiдбирати тiльки той змiст, розгортання i засвоСФння якого не може обiйтися без ЕОМ
Використання ЕОМ у навчальному процесi дещо змiнюСФ функцiСЧ викладача, оскiльки здiйснюСФться СЧх перерозподiл мiж викладачем i ЕОМ. При цьому машинi передаються лише тi функцiСЧ, з якими вона може справитися ефективнiше за викладача. Програма i технiчна система ЕОМ допомагають автору програми компонувати iнформацiю, планувати СЧСЧ змiни, видавати креслення, таблицi, графi