Психолого-педагогiчнi аспекти комптАЩютерного моделювання при вивченнi роздiлу "ГеометричноСЧ оптики"
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?ж цими кутами бiльш складний, чим при вiдбиваннi свiтла.
Використовуючи бiльш складну установку (мал. 2.1.6, а), на якiй можна спостерiгати заломлення свiтлового пучка як при переходi з повiтря у воду, так i з води в повiтря, звертають увагу школярiв на наступну закономiрнiсть: при переходi свiтла з повiтря у воду кут заломлення менше кута падiння. При переходi свiтла з води в повiтря кут заломлення бiльше кута падiння. Креслення на дошцi (мал. 2.1.6, б) допомагаСФ зрозумiти спостережуване (KN границя повiтря й води, АO падаючий промiнь, OB заломлений промiнь у водi (вiн же падаСФ на дзеркало, що лежить у водi), ВК вiдбитий промiнь вiд дзеркала (вiн падаСФ на границю води й повiтря), KD заломлений промiнь при виходi в повiтря; ? кут падiння при переходi з повiтря у воду, ? кут заломлення; ?1 i ?1 вiдповiдно кути падiння й заломлення при переходi променя з води в повiтря).
Спостереження повторюють для середовищ повiтря скло на досвiдi з оптичною шайбою. Зробивши вiдповiднi креслення й порiвнявши для рiзних середовищ кути заломлення при рiвних кутах падiння, вводять поняття про середовища оптично бiльш (менш) щiльних.
У цьому мiii шкiльного курсу, використовуючи цi ж установки розповiдають школярам i про оборотнiсть свiтлових променiв.
Тому що при розглядi явища заломлення вводять показник заломлення, то вправи проводять не тiльки якiсно. Велику увагу повинно бути придiлене поясненню явищ, вiдомих учням з життСФвого досвiду, наприклад, чому предмети, частково зануренi у воду, здаються зламаними в поверхнi води, чому дно рiки, предмети у водi здаються вище, нiж це СФ в дiйсностi, i т.п.
Використовуючи простi устаткування (склянка з водою, олiвець, колба з водою), можна органiзувати фронтальнi лабораторнi спостереження учнями уявного пiдняття предмета при його зануреннi у воду.
Лiнзи в базовiй школi розглядають не тiльки експериментально, як наслiдок явища заломлення. Учнiв на досвiдi знайомлять iз властивостями лiнз перетворювати пучки свiтла й давати дiйсне зображення предметiв. Вводять поняття про фокуснi вiдстанi F оптичнiй силi лiнз 1/F. Формулу лiнзи вивчають тiльки iз сильними учнями.
Фронтальну лабораторну роботу Одержання зображення за допомогою лiнзи проводять у сполученнi з демонстрацiйним експериментом, що дозволяСФ ввести поняття фокусна вiдстань i оптична сила.
У центрi уваги повиннi бути двi демонстрацiСЧ: 1) паралельний пучок променiв (мал. 2.1.8.) збираСФться в однiй точцi (фокусi лiнзи) i 2) променi, що йдуть через фокус, пiсля заломлення йдуть паралельно оптичноСЧ осi (мал. 2.1.9.). Знання ходу цих двох променiв даСФ можливiсть показати принцип побудови зображення в лiнзах i переконати школярiв у залежностi характеру зображення вiд вiдстанi предмета до лiнзи i СЧСЧ фокусноСЧ вiдстанi. Необхiдно розглянути основнi випадки одержання дiйсних зображень предметiв при рiзних положеннях предмета щодо лiнзи (мал. 2.1.10., а, б, в) На малюнку з екрана ЕОМ, при побудовi зображення стрiлки, один iз променiв проведений паралельно головноСЧ оптичноСЧ осi, iнший через СЧСЧ оптичний центр.
Мал. 2.1.8. Мал. 2.1.9.
Далi розглядають будову ока й фотоапарата, за допомогою компютера. Цей матерiал вiдiграСФ iстотну роль як у здiйсненнi звязку викладання з життям i розширення полiтехнiчного кругозору учнiв, так i в узагальненнi й систематизацiСЧ СЧхнiх знань по всьому вивченому матерiалi.
Око надзвичайно складна оптична система, по принципу дiСЧ нагадуСФ фотоапарат. Тому пiсля порiвняння ходу променiв (мал. 2.1.11. i 2.1.12.) корисно запропонувати, учням скласти таблицю, у якiй спiвставляються оптичнi системи фотоапарата й ока (характер зображення, як здiйснюСФться наведення на рiзкiсть, роль дiафрагми зiницi, обСФктива кришталика й т.п.).
Мал. 2.1.10.
Через обмеженiсть часу, що вiдводить на вивчення теми Свiтловi явища, рiзнi випадки бiльш складних побудов зображень (за допомогою побiчних осей), а також визначення областi бачення зображень i т.п., можна розглянути тiльки в гуртковiй роботi або на факультативних заняттях.
Програма базовоСЧ школи припускаСФ вивчення ще наступних питань:
короткозорiсть i далекозорiсть;
окуляри;
кут зору i його збiльшення;
лупа;
- мiкроскоп;
- телескоп;
- дисперсiя й спектральне розкладання;
- проекцiйний апарат.
На цих питаннях зупиняСФмося, тому що звязок з життям дуже цiкавить учнiв. РЖ тим самим, ще раз пiдкреслюСФмо важливiсть вивчення оптики.
Мал. 2.1.11. Мал. 2.1.12.
На завершення варто розповiсти учням про значення оптичних приладiв у промисловостi, у наукових дослiдженнях, у побутi. Важливо показати роль оптичних приладiв у пiзнаннi свiту. Наприклад, фотографування зворотноСЧ сторони Мiсяця, невидимоСЧ iз Землi, i т.п. Матерiал, дослiджуваний у класi, даСФ основу для проведення багатьох цiкавих позакласних занять за наступними темами: РЖсторiя технiки освiтлення, Сонячне випромiнювання джерело життя на Землi i т.д.
По матерiалу теми можна з учнями провести екскурсiю. [13]
2.2 Органiзацiя навчального процесу при поСФднаннi традицiйних та НРЖТН
Засоби навчання вiдiграють в педагогiчнiй дiяльностi таку ж саму роль, як i знаряддя працi в будь-якому виробничому процесi. Вiд рiвня СЧх розвитку i рацiональноСЧ органiзацiСЧ застосування в значнiй мiрi залежить ефективнiсть та кiнцевий результат навчання. Не випадково дея