Психолого-педагогiчнi аспекти комптАЩютерного моделювання при вивченнi роздiлу "ГеометричноСЧ оптики"
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?ща для визначення вiдстаней до недоступних предметiв (у геодезiСЧ, вiйськовому справi, астрономiСЧ).
З метою закрiплення матерiалу й придбання практичних умiнь на цьому уроцi школярам пропонують короткочасну лабораторну роботу фронтальний експеримент зi шпильками по провешиванию прямiй лiнiСЧ (мал. 2.1.3.). Окремим учням можна рекомендувати виготовити вдома камеру-обскуру (мал. 2.1.4.), а на уроцi розповiсти про роботу з нею.
Мал. 2.1.4.
Один з наслiдкiв прямолiнiйного поширення свiтла в однорiдному середовищi утворення тiнi й пiвтiнi й зокрема, сонячне й мiсячне затьмарення. Причини затьмарень уже зясовували в курсах природознавства й географiСЧ, тому, опираючись на попереднi знання учнiв, можна рiзноманiтити методи роботи. На уроках, де розглядаСФться даний матерiал, можна заслухати доповiдi й повiдомлення учнiв, супроводжуванi демонстрацiСФю досвiдiв з таблицями, дiапозитивами. Звертають увагу учнiв на те, що iз затьмареннями в минулi часи, було звязано багато марновiрств, але сучасна наука дозволяСФ з великою точнiстю пророчити час СЧхнього настання. Корисно запропонувати учнем домашнi експериментальнi завдання по дослiдженню розмiру тiнi (у порiвняннi iз предметом) i по визначенню розмiру предмета, по його тiнi.
Мал. 2.1.5.
Приступаючи до вивчення законiв вiдбивання свiтла, доцiльно насамперед показати явища вiдбивання й заломлення свiтла на границi двох прозорих середовищ саме так, як вони вiдбуваються в дiйсностi (тобто одночасно). При демонстрацiСЧ вiдповiдних досвiдiв з оптичною шайбою (мал. 2.1.5.) або iз прямокутною посудиною з водяним розчином флюореiина (Мал. 2.1.6, а) звертають увагу учнiв на те, що при падiннi пучка свiтла на границю двох середовищ (повiтря скло або повiтря вода) пучок роздвоюСФться: одна його частина повертаСФться в перше середовище (це явище називають вiдбиванням свiтла), а iнша проникаСФ в друге середовище, змiнивши свiй напрямок (заломлення свiтла). Пояснення супроводжують малюнком, на якому вказують назви променiв i кутiв i СЧхнi лiтернi позначення, пiдкреслюють, що на малюнку кожний пучок свiтла представлений його центральним променем (мал. 2.1.6, б).
Мал. 2.1.6.
При вивченнi законiв вiдбивання свiтла зi школярами розбирають наступнi питання: У якiй площинi лежить вiдбитий промiнь?, У якому напрямку треба шукати вiдбитий промiнь у цiй площинi?, Як спiввiдносяться мiж собою кути падiння й вiдбивання? i на основi аналiзу результатiв експерименту iз оптичною шайбою роблять висновок.
Урок по вивченню закону вiдбивання можна побудувати й таким чином, що основний висновок (рiвнiсть кутiв падiння й вiдбивання) учнi одержують повнiстю самостiйно, у процесi виконання лабораторного експерименту.
Пiсля встановлення закону вiдбивання зясовують вiдмiннiсть дзеркального й розсiяного вiдбивання свiтла. Зробити це можна в процесi самостiйноСЧ роботи з пiдручником. На початку уроку показують наступнi демонстрацiСЧ: направивши кiлька паралельних пучкiв свiтла на плоске дзеркало, укрiплене на оптичнiй шайбi, зясовують, що вони залишаються паралельними й пiсля вiдбивання. Далi в добре затемненому класi перед проекцiйним апаратом встановлюють плоске дзеркало так, щоб свiтло пiсля вiдбивання потрапить на стелю або на стiну класу. На стелi одержують рiзко обкреслену свiтлу пляму. РЖнша частина стелi залишаСФться темною, у класi свiтлiше не стаСФ. Звернувши на цю увагу учнiв, задають питання: Чи вiдбиваСФться свiтло вiд вати? Замiнивши дзеркало ватою, спостерiгають, що значна частина стелi освiтлена й у класi стало свiтлiше. Пiсля цього учням пропонують розглянути малюнки на екранi ЕОМ, де показаний що паралельний свiтловий пучок вiдбиваСФться вiд дзеркальноСЧ поверхнi у виглядi паралельного ж пучка, так само строго спрямованого (мал. 2.1.7, а), а шорсткувата поверхня вiдбиваСФ падаючий на неСЧ свiтло в усiх напрямках (мал. 2.1.7, б). У процесi колективного обговорення зясовують рiзницю мiж дзеркальним i розсiяним вiдбиттям i яке значення маСФ розсiяне вiдбиття в нашому життi. Навколишнi нас предмети виднi тому, що вони розсiюють свiтло, що йде вiд Сонця й штучних джерел свiтла.
При вивченнi дзеркального вiдбивання показують, що плоске дзеркало тiльки змiнюСФ напрямок ходу променiв свiтла, але не може перетворювати пучки свiтла. У даному мiii курсу фiксують увага школярiв саме на цьому, а плоскi дзеркала розглядають як пристосування, що служать для змiни напрямку свiтлового пучка свiтла. Цей матерiал закрiплюють системою вправ по конкретнiй змiнi напрямку променя дзеркалом (паралельний пучок свiтла пiднiмають або опускають на яку-небудь задану висоту, змiнюють горизонтальний напрямок пучка свiтла на вертикальне й т.п.). Показують, що зображення в плоскому дзеркалi перебуваСФ за дзеркалом i на тiй же вiдстанi (мал. 2.1.2.).
Вивчення явища переломлення свiтла починають за допомогою ЕОМ iз повторення досвiдiв по одночасному вiдбиттю й заломленню свiтла на границi двох прозорих середовищ. Нагадують, який промiнь називаСФться падаючим, а який заломленим, показують i позначають вiдповiднi кути, повторюють закони вiдбивання. Потiм експериментально з оптичною шайбою (заломлення свiтла при проходженнi через скляний напiвцилiндр) показують, що заломлений промiнь лежить у тiй же площинi, що й падаючий промiнь. Звертають увагу на те, що кут заломлення свiтла в склi змiнюСФться при змiнi кута падiння, звязок м