Античний театр як модель античного полiсу
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
ли такi люди, як Сократ. У Спартi свят було значно менше i, в усякому разi, не було таких, якi за блиском могли б порiвнятися з афiнськими. Але грецькi свята були дуже рiзноманiтнi не тiльки через мiiевi вiдмiнностi; вони сильно вiдрiзнялися також враховуючи характер бога i мету святкування. При цьому на перший план виступали власне культовi дii: то великi жертвопринесення i урочистi процесii, то спокутнi церемонii; на них вiдбувалися змагання i iгри; бували мiстичнi посвяти i оргiастичнi торжества. Свята часто також мали значення днiв веселостi i спокою, коли припинялися всi приватнi i суспiльнi справи, судова дiяльнiсть i полiтичнi збори. Платон саме в цьому вбачав мету свят: боги давали людям вiдпочинок вiд працi, щоб вони веселилися разом з музами, Аполлоном i Дiонiсом.
Дiонiсiйських святкувань було багато, iх справляли в рiзнi пори року: Малi, або сiльськi Дiонiсii - в груднi, Ленii - в сiчнi, Антестерii - в лютому, Великi, або мiськi, Дiонiсii - в березнi, Осхофорii - в жовтнi. Кожне з цих свят було повязане з яким-небудь етапом рiчного циклу виноградарства або виготовлення вина.
Виноградна лоза i плющ хоча спочатку i не звязувалися з
Дiонiсом (який на початку був богом продуктивних сил природи
взагалi), надалi мiцно увiйшли до його мiфологii. Про це
свiдчить безлiч епiтетiв Дiонiса, повязаних або з цiiю
рослиною, або з вином як продуктом виноградноi лози. Виноградний,
прекрасновиноградний, виноградолюбивий, многогроний, гронеприкрашений, виноподатель, виноносець, винорозливатель, винородитель, винопивця. А назва одного з дiонiсових свят Ленii походить вiд слова, що маi значення давильня, точило, чан. Плющ теж був повязаний з культом i мiфом Дiонiса. Дiонiс зображався або цiлком у виглядi бика, або, принаймнi, з бичачими рогами.
Перш за все потрiбно назвати Осхофорii. РЗх справляли, коли у все Аттицi закiнчувався збiр винограду нового врожаю. Богам приносили в жертву винограднi китицi, а афiнськi ефеби змагалися в бiгу на довгi дистанции- першi 10 переможцiв отримували нагороди. Його назва походить вiд того, що цього дня двоi хлопцiв повиннi були принести гiлки виноградноi лози iз стиглими гроздями вiд святилища Дiонiса до храму Афiни. Потiм влаштовувалися змагання бiгунiв, i переможець отримував в нагороду напiй, змiшаний з пяти компонентiв. Змагання хлопцiв в бiгу, що мали назву stafylodromoi (бiгуни з кетягами), проходили i в Спартi пiд час великого свята Карней, що святкувалися на початку вересня. Назва змагань указуi, що цей звичай був якимсь чином повязаний iз збором винограду. Один з хлопцiв, прикрасивши голову стрiчками, бiг попереду iнших, проголошуючи мiсту благословення. Якщо iншi наздоганяли його - це був добрий знак, а якщо нi - поганий. Цi змагання нагадують змагання за часiв Осхофорiй.
Взимку, приблизно в груднi, в сiльських мiiевостях святкувалися Малi, або Сiльськi Дiонiсii. У цi днi за традицiiю було прийнято вiдкорковувати бочки з молодим вином. У програму свята входили урочистi процесii з фалосом, приношення в жертву козла, виступи акторiв, рiзного роду народнi iгри i жарти. З серйозних i веселих хорiв цього свята розвинулися трагедiя i комедiя.
Особливою популярнiстю користувалися жартiвливi змагання - асколiасмос: хто довше за всiх протримаiться на однiй нозi на тугому бурдюковi з вином. Асколiасмос привертав хлопчиськ i молодих хлопцiв. А для дiвчаток робили гойдалки - на згадку про Ерiгону, дочку РЖкарiя, легендарного родоначальника виноробства. РЖкарiй був, за переказами, першою людиною в Аттицi, кого бог Дiонiс навчив розводити виноградну лозу i виготовляти вино. РЖкарiй почав енергiйно поширювати нову плодову культуру в краiнi, але одного разу декiлька пастухiв, яких вiн пригостив вином, спянiли i, не знаючи ранiше подiбного вiдчуття, вирiшили, що вiн отруiв iх. Тодi вони в гнiвi убили виноградаря i зарили його тiло в горах. За допомогою свого собаки Майри нещасна Ерiгона вiдшукала тiло свого отця i у вiдчаi повiсилася на деревi, пiд яким лежав його труп. Дiонiс узяв всiх три на небо, де РЖкарiй, Ерiгона i Майра стали зiрками. З тих пiр в Аттицi повелося влаштовувати в Малi Дiонiсii свято гойдалок, пiдвiшених на деревi на згадку про загиблу дочку РЖкарiя. Свято супроводжувалося, зрозумiло, очисними жертвопринесеннями Дiонiсу.
РЖ.Ф. Анненський пояснюi сенс i побутову сторону цього ботанiчного мiфу таким чином. Убитий i закиданий каменями РЖкарiй - це виноград пiд пресом. Ерiгона i епiдемiя самогубств, викликана на землi наслiдуванням ii смертi, - це ягоди нового винограду, яким обчiплялася лоза, коли проявлений i вичавлений виноград вже дав свiй пянкий сiк, що перебродив. Пастухи випили одне вино i тодi убили РЖкарiя, тобто почали готувати iнше. Перехiд Дiонiса до Аттики з Фракii знаменуiться новим його рiзновидом: з вакхiчного, тобто такого, який, по виразу Геродота, примушуi бiснуватися, Дiонiс стаi Лiсiiм, тобто розрiшителем уз.
Вивчаючи календар з початку року, можна виявити свято, яке справляли в Афiнах на початку сiчня. Воно мало назву Галоi- вiд слова halos, що означаi i мiiе абсолюту, i сад. Оскiльки перше значення слова навряд чи стосуiться свята, що вiдзначаiться в сiчнi, то це, швидше за все, було свято обробiтку садiв. Вважаiться, що воно включало мiстерii Деметри, Кори i Дiонiса i що воно святкувалося жiнками i було приурочено до збору винограду i куштування нового вина.