Античний театр як модель античного полiсу
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
Аттичний театр як модель античного полiсу
Дипломна робота
Змiст
Вступ
Роздiл 1. Роль культу Дiонiса в життi античного полiсу i становленнi аттичноi трагедii
1.1 Походження i дiяння Дiонiса
1.2 Форми культу Дiонiса в Грецii
1.2.1 Сiльськогосподарськi свята на честь Дiонiса. Дiонiсii
1.2.2 Оргiастичнi свята Дiонiса в Грецii
Роздiл 2. Аттична трагедiя як соцiальний регулятор i механiзм
Висновки
Список використаноi лiтератури
вступ
Актуальнiсть теми. На кожному новому етапi державницького творення, пошукiв нацiональноi iдеi, в кожну культурну кризову епоху iвропейська культура так чи iнакше звертаiться до античного нащаддя. Не виключення i сучасна украiнська культура доби постмодернiзму. Невипадково, що численнi науково-практичнi конференцii, театральнi постановки тощо знаходять вiдповiдi на виклики доби в античнiй класицi, перш за все в аттичнiй трагедii. Ось чому i наша робота присвячена розгляду проблеми аттичноi трагедii як моделi полiсу (в полiтичному, культурному, особистiсному) планах. Тим бiльш, що саме такий розворот проблеми вимагаi особистих роздумiв.
Мета роботи - розгляд аттичноi трагедii як моделi античного полiсу в сенсi подiбноi i тотожноi генези, функцiонування, внутрiшнiх механiзмiв.
Для досягнення цiii мети, нам необхiдно вирiшити такi дослiдницькi задачi:
Зясувати якi культовi практики раннiполiсноi Еллади призвели до появи полiсемантичного та синтетичного феномену аттичноi трагедii;
Проаналiзувати буття полiсу з позицiй структур повсякденностi: матерiальне, соцiальне та емоцiональне життя;
Визначити, якi сторони суспiльного життя не мали механiзмiв регуляцii;
Дослiдити, якi полiснi практики прийняв на себе аттичний театр в процесi свого становлення та функцiонування.
Обiктом дослiдження в дипломнiй роботi стало семантичне поле, в якому розвивалися як антиний полiс, так i аттична трганедiя.
Предметом дослiдження в дипломнiй роботi став аналiз аттичноi трагедii як соцiорегулюючого та iнтегруючого механiзму античного полiсу, а значить i античноi культури; виявлення тих рис, якi дозволяють розглядати трагедiю в широкому сенсi як модель античного полiсу.
Методи дослiдження. Зважаючи на проблеми, що iх ми розглядаiмо в нашiй дипломнiй роботi, при дослiдженнi античного полiсу були застосованi такi методи, як: аналiтичний, iсторичний, системний, теоретичний, культурологiчний.
Виходячи з вищесказаного, зазначимо, що робота складаiться з двох роздiлiв. В Роздiлi 1. Роль культу Дiонiса в життi античного полiсу i становленнi аттичноi трагедii, ми розглядаiмо спiльне культурне та ментальне походження як полiса, так i аттичноi трагедii, доводячи iднiсть походження обох цих культурних феноменiв.
В Роздiлi 2. Аттична трагедiя як соцiальний регулятор i механiзм, ми доводимо модельнiсть аттичноi трагедii для античного полiса через принципи ii функцiонування в культурi.
РОЗДРЖЛ 1. роль КУЛЬТу ДРЖОНРЖСА в життi античного полiсу i становленнi аттичноi трагедii
Будь-який художнiй твiр, будь-який феномен культури в певному ступенi i моделлю культурноi ситуацii, яка його породила. Це положення давно i мiцно затвердилося в теорii культури. Проте, роль i мiiе тих або iнших артефактiв художньоi творчостi рiзнi для кожноi культурноi епохи. Якщо культурну ситуацiю Середньовiччя найповнiше вiдображаi храм i площа, а XX в. - кiнематограф i телебачення, то вiдносно античностi таким специфiчним "образом доби" довгий час вважалася класична скульптура. Достатньо тiльки вiдзначити, що Гегель говорив про "статуарнiсть", як про загальну характеристику класичноi культури, i просякненiсть цiiю самою статуарнiстю всiх видiв людськоi творчостi цiii доби. Близький був до його поглядiв i О.Ф. Лосев (вiн говорив про "тiлеснiсть" античноi культури, що у загальних рисах найбiльш вiдбилася в мистецтвi скульптури). Не заперечуючи виняткову значущiсть грецькоi класичноi пластики як вершини художнiх узагальнень античностi, ми все ж таки спробуiмо довести, що саме аттична трагедiя, повнiстю синхронна всьому перiоду класичноi грецькоi культури, i унiверсальною моделлю античноi культури за генезою, формою, адекватнiстю читання культурного знаку, в енергетично-ментальному сенсi, нарештi. Аттична трагедiя виникаi, як вiдомо з культовоi практики, бiльш того, з культовоi практики дiонiсiйства. Цей культ, як нiякий iнший, був звернений до iндивiдуальноi геройственностi, тому й такий популярний в Аттицi, i Афiнах, зокрема. Полiс аттичного типу, вершина античного культурного i полiтичного устрою, багато в чому будуiться на мiфологемах дiонiсiйськоi практики. Розглянемо iх структуру i становлення.
1.1 Походження i дiяння Дiонiса
Сын Зевса, Дионис, я - у фиванцев.
Здесь некогда Семела, Кадма дочь,
Меня на свет безвременно явила,
Поражена Зевесовым огнем.
Из бога став по виду человеком,
Я подхожу к струям родимых рек...
Еврипид. Вакханки. 1 - 6
Походження культу Дiонiса, як i мiстерiй Деметри, втрачаiться в доiсторичному минулому. Корiння його, поза сумнiвом, повязане з якнайдавнiшими обрядами родючостi. Можливо, дiонiсизм мав загальнi витоки з праарiйским оргiастичним культом хмiльного зiлля - Соми, а