Аналiз та обгрунтування заходiв охорони флори Луганськоi областi
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
тонконого вузьколисного теж займаi чималi площi й представлена рядом асоцiацiй.
Характерною для остепнених лук i заплавних степiв Сiверського Дiнця i формацiя типчака, яка представлена асоцiацiми ранньоосоково-типчаковою й моркiвниково-типчаковою.
Пiд справжнiми луками 20-25% лучних площ, i репрезентованi вони рядом формацiй, iз яких найбiльш поширеною i формацiя лисохвоста лучного з асоцiацiями Alopecurus pratensis+Carex praecox, Alopecurus pratensis+Silaum silaus. Луки формацii пирiю повзучого теж займають чималi площi, найпоширенiшою асоцiацiiю i ранньоосоково-пирiiва.
Надзаплавна пiщана тераса (борова) добре розвинута, особливо в районi РЖзюма, Красного лиману, Лисичанська, Станично-Луганського. Грунтовий покрив складають дерновi, супiщанi та пiщанi грунти, в значнiй мiрi зайнятi культурами сосни рiзного вiку. На розбитих i напiвзарослих пiсках поширенi заростi житняку донського та куничника наземного. На цих пiсках поширенi асоцiацii з перевагою кострицi Беккера. Серед них найбiльш характерними i асоцiацii Festuca beckeri+Agropyron tanaiticum, Festuca beckeri+Euphorbia sequieriana, Festuca beckeri+Helichrysum arenarium. Тут поширенi також асоцiацii з перевагою житняку Лавренка, якi займають дiлянки на бiльш гумусованих пiсках. Серед житнякових асоцiацiй найчастiше трапляються цминово-житнякова, молочайно-цминово-житнякова, чебрецево-житнякова (Agropyron lavrenkoanum+Thymus pallasianus) та iншi. Незакрiпленi пiски пiдлягають залiсенню створеням культури сосни. [5]
З вище наведеного опису рослинного покриву Луганськоi областi можна зробити висновок, що переважаючими - i: формацiя пирiю, кострицi, типчаку, ковили та полину. Домiнування саме цих формацiй можна пояснити через специфiчнi особливостi клiмату, а саме частих суховiiв, значноi кiлькостi днiв з високою температурою i високою вологiстю. Формацii цих рослин мають ряд спiльних морфологiчних ознак:
1. середня висота - 30-60 см;
2. суцвiття - складний колосок;
3. це рослини геофiти, якi ростуть на сухих, камянистих та рiвнинних пiдвищеннях в основному у субтропiчних, помiрних та континентальних клiматичних зонах РДвропи.
Роздiл РЖРЖРЖ. Аналiз антропогенного навантаження на екосистему
3.1 Екологiчна криза Донбасу, як промислового району Украiни
Надзвичайно важливим фактором, який суттiво впливаi на територiальну органiзацiю всього соцiально-економiчного життя i ефективностi виробництва i екологiчна ситуацiя. В останнi десятилiття в Украiнi вона суттiво погiршилася. Одним з основних факторiв, вплинувших на екологiчну ситуацiю, являiться розвиток видобувноi i перероблючоi промисловостi при застарiвши технологiях i повязана з цим надмiрна урбанiзацiя багатьох районiв, перш за все Донбасу.
Донбас - це крупний промисловий регiон Украiни, в якому нараховуiться декiлька тисяч великих промислових пiдприiмств, виробничо-промислових обiднань i пiдприiмств паливно-енергетичного комплексу, гiрничодобувноi, металургiйноi, хiмiчноi промисловостi, тяжкого машинобудування, будiвельноi галузi, а також агропромислового комплексу. Донбас забезпечуi бiльшу частину промислового виробництва Украiни, до того ж в найбiльш екологiчно небезпечних галузях. Висока концентрацiя промислового та сiльськогосподарського виробництва, транспортноi iнфраструктури, в поiднаннi з високою густотою населення, створили надзвичайно високе техногенне та антропогенне навантаження на бiоiеру - найвищу в Украiнi i в РДвропi. Сумарне техногенне навантаження на одиницю територii регiону в 4 рази перевищуi вище середнього по Украiнi. Донбас володii запасами майже всiх хiмiчних елементiв. Головним природним багатством регiону являються мiiе народження камяного вугiлля.
Незважаючи на спад виробництва, в результатi якого загальна кiлькiсть викидiв i скидiв суттiво зменшилися, навантаження на бiоiеру Донбасу досi залишаiться однiiю з найгiрших в РДвропi.
Пiдприiмства регiону викидають близько третини суми сумарного обiму забруднюючих речовин на Украiнi. Високi швидкостi i масштаби техногенних процесiв, колосальнi перемiщення гiрських мас зумовлюють розсiювання великих обiмiв багатьох хiмiчних елементiв (перш за все вуглеводу i важких металiв), викликають накопичення в навколишньому середовищi сполук хiмiчних елементiв у невластивих для природи сполуках. З вище усього перелiченого слiду, що Донбас вiдноситься до найбiльш критичних по екологiчнiй ситуацii регiонiв Украiни.[6]
3.2 Загальна характеристика екологiчно стану Луганськоi областi
Стан навколишнього середовища Луганськоi областi характеризуiться наступними специфiчними факторами:
1.посушливий клiмат i мало воднiсть;
2.iнтенсивна урбанiзацiя територii, висока ступiнь концентрацii промисловостi i розвитку сiльського господарства;
3.вiдсутнiсть комплексноi системи природоохоронних закладiв, залишковий принцип фiнансування i матерiально-технiчного забезпечення;
4.рiзноманiтнiсть хiмiчного забруднення навколишнього середовища пiд впливом промислових, сiльськогосподарських i господарсько-побутових викидiв.
Тривалий час вплив цих факторiв негативно позначився на станi природних екосистем i на умови життя i здоровя людини. На територii Луганськоi областi зосередились три типа перероблючоi дiяльностi: промислово-виробнича, сiльськогосподарська i рекреацiйна.
Промислово-виробнича функцiя локалiзуiться в пiвденнiй частинi областi на правобережжi рiчки Сiверський Дiнець (Донецький кряж). Сiльськогосподарс