Аналiз та обгрунтування заходiв охорони флори Луганськоi областi
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
?и. Саме на камянистих розсипах зростають 8 видiв ковили, в тому числi й такий рiдкiсний вид, як ковила довголиста. Рослини ковили утворюють ряд асоцiацiй залежно вiд територii, експозицii камянистих схилiв i пасм, якi в основному розмiщеннi у напрямi iз заходу на схiд. Зустрiчаються дiлянки засолених, камянистих та чагарникових степiв, заростi й невеликi залишки байрачних степiв. Дiлянка тАЮГрушевська - найбiльш виражений резерват справжнього камянистого степу.[12]
Станично-Луганське вiддiлення знаходиться в Лугансько - Станичному районi за 8 км на пiвдень вiд залiзничноi станцii Новокондрашiвська. Площа - 494га. Дiлянка розташована вздовж лiвого берега рiчки Сiверський Донець. Це iдина в Украiнi заповiдна дiлянка заплави рiчки в степу.[11]
Центральна частина заплави ускладнена старицями, озерами, протоками. Рослинний покрив являi собою комплекс лiсовоi, лучноi, болотяноi, водяноi та пiщано-степовоi рослинностi. На бiльшiй частинi вiддiлу зростають заплавнi дiброви з домiшкою вяза, ясена, липи серцелистоi, яблунi лiсовоi. У пiдлiску - клен татарський, крушина ламка, бруслина бородавчаста. На знижених i прируслових дiлянках, по берегах озер та стариць зростають верба i тополя чорна. Вiльшанки розташованi на притераснiй частинi заплави на перезволожених грунтах. Пiдлiсок утворюють свидина, бузина, черемха, калина. У травостоi переважають вологолюбнi лiсовi, лучнi, та лучно-болотнi угрупування. Сосновi насадження пiщаноi тераси являють собою чистi молодi культури з повною вiдсутнiстю травяного покриву. Рослиннiсть безлiсних дiлянок тераси представлена пiщано-степовими угрупуваннями, якi внаслiдок антропогенного впливу перебувають на рiзних стадiях дигресii. Всього у флористичному складi вiддiлу близько 630 видiв рослин. Багатий тваринний свiт: лось, свиня дика, заiць-русак, бiлка, куниця лiсова, куниця камяна, лисиця, велика кiлькiсть гризунiв, земноводних, плазунiв. Серед птахiв - зяблик, соловей, шпак, сорокопуджулiн, синиця велика, вiвсянка звичайна, дрiзд чорний, дрiзд спiвучий, по берегах гнiздяться чирки, качки; трапляються - бiлохвiст, балабан, скопа, пугач, дрофа.
Всього у заповiднику налiчуiться понад 1030 видiв вищих рослин, з них 57 рiдкiсних, 16 видiв з яких занесено до Червоноi книги Украiни ( крокус сiтчастий, брандушка весняна, тюльпан Шрека, ковила волосиста, ковила РЖоана тощо). Крiм того, 83 види рослин включено до регiональних спискiв охорони. Фауна Луганського природного заповiдника налiчуi 66 видiв ссавцiв, 247 - птахiв, 10 - плазунiв, 8 видiв земноводних. З рiдкiсних трапляються перевязка звичайна, дрофа, скопа, балабан, орлан бiлохвiст, а також тхiр степовий, iжак вухастий, пугач, ходулинчик, журавель сiрий (на прольотi), занесенi до Червоноi книги Украiни.
Наукова робота у Луганському заповiднику спрямована на вивчення ландшафтiв степу i заплавних лiсiв, демутацiйного процесу рослинного покриву, розробку наукових основ опимального режиму заповiдання природних екосистем в умовах антропогенного впливу. Ведуться спостереження за програмою тАЮЛiтопис природи та за програмою регiонального екологiчного монiторингу.[13]
Роздiл V. Загальна оцiнка стану охорони рослинного свiту та шляхи його покращення
Аналiз сучасного землекористування в областi свiдчить, що з наявностi 5-тоi частини територii придатноi для вiдтворення природних ресурсiв тут неможна розраховувати на позитивнi зрушення: це не цiлий масив, а окремi частини землi, що iзольованi одна вiд одноi. На територii областi повнiстю порушений необхiдний кругообiг речовин особливо, води.
Використання окремих пiдприiмств пiдвищення активностi бiосистеми (лiсопосадки, охороннi територii) або недостатньо, або навiть i шкiдливо (надлишок мiнеральних добрив, пестицидiв), а також ускладнюi стан бiоiери в цiлому.
В Луганськiй областi темп росту iнвестицiй в природоохоронну дiяльнiсть постiйно вiдстаi вiд темпiв росту капiталовкладень у виробництво. В результатi чого, у сiльському господарствi областi слiд очiкувати забруднення i порушення грунтового покриву, а в промисловостi - посилення забруднення повiтряного i водного басейнiв, перенасичення територii вiдходами.
З екологiчноi точки зору ситуацiя з водними ресурсами гiрше, нiж стан повiтряного басейну в 5 разiв. Деградацiя грунтових ресурсiв зумовлена iх змивом. Екологiчний вузол проблем локалiзуiться в районi населених пунктiв: Лисичанськ, Северодонецьк, Рубiжне, Луганськ, Щастя.
Джерелом пiдвищення рiвня радiацii i вмiсту шкiдливих для людини хiмiчних утворень i шахтнi терикони, доменнi печi. Непередбачуванi наслiдки закриття шахт та iх затоплення без наукового на те обгрунтування.
Практично на всiй територii областi середовище проживання для людини оцiнюiться, як критичне. В областi найнижча на Украiнi тривалiсть життя.
Луганську область необхiдно визнати, як зону надзвичайного екологiчного лиха.
Проблеми охорони лiсiв Луганськоi областi повязанi з iх рекреацiйним використанням. Рекреацiйнi навантаження характеризуються дуже нерiвномiрно. В лiсових масивах найбiльш привабливi природнi, старовiковi, розрiдженнi, з розвиненим травяним покривом, яскраво вираженi насадження у свiжих i вологих типах лiсiв поблизу рiк та озер. У байрачних лiсах рекреанти розмiщуються на галявинах, а всерединi лiсу на - рiвних галявинах тальвигу не затримуючись на схилах з густим пiдлiском.
У вiдповiдностi з розпорядженням представника президента Украiни в Луганськiй областi державну екол