Аналiз та обгрунтування заходiв охорони флори Луганськоi областi
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
В»ьоване поширення шляхiв мiграцii вибухонебезпечних газiв.
Змiни геологiчного середовища при закриттi шахт в загальному планi пiд впливом двох груп процесiв.
Оборотнi процеси:
пiдйом рiвня пiдземних вод до вiдмiток, що близькi природно iсторичних;
вiдновлення площинного дренування пiдземних вод, як гiдрографiчною сiткою, так i за рахунок виходу iх у виглядi струмкiв на денну поверхню в понижених дiлянках рельiфу i зонах розвитку тектонiчних порушень.
Необоротнi процеси:
пониження денноi поверхнi i зсув породи в зонах прямого впливу гiрничих робiт;
пониження механiчноi мiцностi порiд в зонах обвалiв, зсувiв i розвитку техногенноi тектонiчноi трiщинуватостi, а також внаслiдок впливу водонасищення;
руйнування регiональних водоупорiв i активiзацiя мiграцii мiнералiзованих вод, а також змiна структури потокiв вибухонебезпечних газiв.[9]
3.4 Розрахунок коефiцiiнту екологiчноi стiйкостi ландшафту
Нерацiональне використання природоохоронних ресурсiв забруднюючих атмоiеру, воду, грунти, невиправдане втручання в ландшафт, накопичення вiдходiв, застарiння iнфраструктури та виробничих технологiй, що практикуються протягом багатьох рокiв i мають мiiе зараз, стали причинами багатьох погiршень в рiзних регiонiв Украiни, в тiй чи iншiй мiрi. Це вiдбиваiться на здоровi та тривалостi життя людини. Несприятливо впливаi на iншi екосистеми та генофонд культурних та диких рослин i тварин.
Все це вимагаi змiни пiдходу до створення та використання ландшафту, при цьому виникаi задача оцiнки сучасного стану ландшафту. Необхiдноi якостi основи для розробки екологiчно-оптимальних методiв господарювання в межах ландшафту, його форм використання та захисту. Для такоi оцiнки використовуiться метод визначення ступеня екологiчноi стiйкостi (стабiлiзацii) ландшафту КЕСЛ - коефiцiiнт екологiчноi стiйкостi ландшафту.
Оцiнку ступеня екологiчноi стiйкостi ландшафту можна проводити рiзними способами, зокрема шляхом визначення КЕСЛ з використанням якiсних та абiотичних елементiв ландшафту.
Методи визначення КЕСЛ1 базуiться на спiвставленнi площ, якi зайнятi рiзними елементами ландшафту з врахуванням позитивних або негативних дiй на природну систему. В цьому випадку КЕСЛ1 виражаiться спiввiдношенням.
КЕСЛ= ?Fcт. ?Fнест.
де: Fст. - площi, якi зайнятi сiльськогосподарськими кормами i рослинними угрупуваннями, якi мають позитивний вплив на ландшафт (лiси, зеленi насадження, природнi луки, заповiдники, заказники, орнi землi, якi використовуються для вирощування багаторiчних трав - конюшина, люцерна, травянистих сумiшей тощо).
Fнест. - площi ,якi займають нестабiльнi елементи ландшафту (оранка, землi з нестабiльним травяним покривом, площi пiд забудови та дороги, замуленi евтрофованнi водойми, мiiе видобутку корисних копалин та iнше, дiлянки земель, якi пiдлягають антропогенному спустошенню).
За допомогою розрахункового значення КЕСЛ з екологiчноi точки зору ландшафту, тобто територii цiле можна охарактеризувати наступним чином. Ландшафт подiляiться на:
1.нестабiльний з яскраво вираженою нестабiльнiстю (КЕСЛ < 0,5);
2.нестабiльний (КЕСЛ = 0,51 - 1);
3.умовно стабiльний (КЕСЛ= 1,1 - 4,5);
4.стабiльний з чiтко вираженою стабiльнiстю (КЕСЛ>4,5).
Площi елементiв ландшафту Луганськоi областi
ПоказникиПлоща, га%Позитивнi: 1. лiси 2. зеленi насадження 3. чагарники 4. луки 5. заповiднi територii Негативнi: 1. сади i городи 2. пасовища 3. рiлля 4. площа забудови 5. видобування корисних копалин Загальна площа 5430 1165 22,4 12,8 5235 1548 460 1352 5261 6214 26700 20,34 4,36 0,08 0,05 19,61 5,8 1,72 5,06 19,7 23,27 100
Fст. = 11865 тис.га (44,44)
Fнест.= 14835 тис.га (55,56)
КЕСЛ= Fст. / Fнест.
КЕСЛ=44,44/55,56=0,8
Виходячи з даного розрахунку ми робимо висновок, що територiя Луганськоi областi знаходиться в нестабiльних еколого-ландшафтних умовах (КЕСЛ=0,8)
Роздiл РЖV. Раритетнi види флори. Природно-заповiдний фонд
4.1 Загальна характеристика природоохоронного стану в областi
Луганщина - один з найбiднiших в Украiнi регiонiв по кiлькостi заповiдникiв (точнiше по iх загальнiй площi). З 1995 року була розширена заповiдна сiтка, були створенi:
vЛандшафтний заказник Самсонiвська заводь (Бiлокурканський район);
vБотанiчний памятник природи Велика долина (Бiлокурканський район);
vЛандшафтний заказник Краснянське водосховище (Красно донський район);
vЛандшафтний заказник Мiус (Чернухiнське лiсництво, Перевальський район);
vБотанiчний заказник Гончаровський (Сватiвський район);
vЗагально зоологiчний замовник Меловатський лиман (Сватiвський район)
В останнi роки в областi були створенi три iхтiологiчнi заказники: Деркульський, Донецький та Мускiй. Проведений перший етап будiвництва ракового питомника в селi Колядовка Новоайдарського району.
Дякуючи Старобельськiй районнiй органiзацii Украiнського товариства мисливцiв та рибалок фауну Старобельщини поповнили фазани, лосi, кабани тощо, за рахунок членських внескiв обладнують годiвники, площадки для пiдкорму птахiв та звiрiв, щорiчно засiваються кормовi поля.
Багато проблем по лiсним ресурсам. По вiку i стану бiльшiсть дубових насаджень пiдлягають суцiльним вирубкам, при цьому iде змiна цiнних порiд на менш цiннi. Велика площа лiсiв гине в результатi дii водозаборiв (знижуiться рiвень ТСрунтових вод).
Кожний 4-й вид флори областi зустрiчаiться тут дуже рi