Аналiз та обгрунтування заходiв охорони флори Луганськоi областi
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
Змiст
Вступ
Роздiл РЖ. Мiiе областi в загальному адмiнiстративно-територiальному районуваннi Украiни
1.1 Фiзико-географiчне положення
1.2 Населення i трудовi ресурси
1.3 Природнi умови i ресурси
1.3.1 Геологiчна структура та кориснi копалини
1.3.2 Рельiф та ландшафт
1.3.3 Клiматичнi умови
1.3.4 Воднi ресурси
1.3.5 Земельнi ресурси
1.3.6 Бiологiчнi ресурси
1.4 Народногосподарський комплекс
1.4.1 Мiiе областi в економiчному районуваннi
1.4.2 Промисловiсть
1.4.3 Агропромисловий комплекс
1.4.4 Транспортна мережа
Роздiл РЖРЖ. Рослинний свiт
Роздiл РЖРЖРЖ. Аналiз антропогенного навантаження на екосистему
3.1 Екологiчна криза Донбасу, як промислового району Украiни
3.2 Загальна характеристика екологiчно стану Луганськоi областi
3.2.1 Екологiчна ситуацiя в сiльськогосподарських районах областi
3.2.2 Стан водних ресурсiв у областi
3.3 Проблеми якi виникають внаслiдок закриття шахт
3.4 Розрахунок коефiцiiнту екологiчноi стiйкостi ландшафту
Роздiл РЖV. Раритетнi види флори. Природно-заповiдний фонд
4.1 Загальна характеристика природоохоронного стану в областi
4.2 Раритетнi види флори занесенi до Червоноi книги Украiни
4.3 Луганський природний заповiдник
Роздiл V. Загальна оцiнка стану охорони рослинного свiту та шляхи його покращення
Висновок
Список використаноi лiтератури
Вступ
В данiй курсовiй роботi дослiджуiться стан рослиного покриву, аналiзуються та обгрунтовуються заходи, щодо охорони флори Луганськоi областi.
Вивчення та аналiз рослинного покриву i актуальним питанням сьогодення. Адже зеленi, або автотрофнi, рослини (як вищi так i нижчi) мають велике значення в природi i в життi людини. В процесi фотосинтезу, використовуючи свiтлову (кiнетичну) енергiю Сонця i завоюючи з повiтря вуглекислий газ та вбираючи з грунту воду з неорганiчними речовинами, вони утворюють величезну масу органiчних речовин, що йдуть на живлення тварин та харчування людини. Отже, зеленi рослини, акумулюючи в створених ними органiчних речовинах кiнетичну енергiю Сонця, забезпечують життя всього живого на Землi i разом з тим i важливим джерелом енергетичних ресурсiв, якi використовуi людина для своiх потреб.
У життi i практичнiй дiяльностi людини рослини також вiдiграють важливу й рiзноманiтну роль. Вони i джерелом харчування, з них виготовляють одяг i лiки, меблi, знаряддя працi, будують житло, та iншi споруди тощо.
Метою даноi курсовоi роботи i аналiз антропогенного навантаження на текосистему Луганськоi областi. Нами буде дана загальна оцiнка стану охорони рослинного свiту та шляхи його покращення.
Територiальний подiл Луганськоi областi
Роздiл РЖ. Мiiе областi в загальному адмiнiстративно-територiальному районуваннi Украiни
1.1 Фiзико-географiчне положення
Луганська область лежить у басейнi середнього течii Сiверського Дiнця. Межуi на пiвночi з Бiлгородською i Воронежською, на сходi й пiвднi з Ростовською областями РФ, на пiвденному заходi i заходi- з Донецькою, на пiвнiчному заходi - з Харкiвською областями Украiни. Площа 26.7 тис. км кв.(4.4% територii Украiни). Населення 2861,3 тис. чол. Центр - м. Луганськ. В областi - 18 районiв, 37 мiст, у тому числi 14 обласного пiдпорядкування, 108 селищ мiського типу, 794 сiльськi населеннi пункти. [1] В iсторико-географiчному районуваннi Луганська область вiдноситься до Слобожанщини (Слобiдська Украiна).
Слобожанщина (Слобiдська Украiна)- iсторична назва сучасноi територii пiвденно-схiдноi Украiни. Цю колись малолюдну територiю з середини ХVI ст. почали освоювати украiнськi поселенцi з Правобережноi i Лiвобережноi частин Днiпра, Галичини й Волинi. У 60-х роках XVIIст. украiнськi i росiйськi поселенцi заснували чотири слобiдськi козацькi полки- Охтирський, Острогозький, Сумський i Харкiвський. За переписом на Слобожанщинi украiнцi становили 64,2%, росiяни- 35,4%. Слобожанщина за культурно-побутовими особливостями маi багато спiльного з Полтавщиною- сусiднiм етнографiчним районом. Саме з Полтавщини i Лiвобережжя прибула значна частина переселенцiв у Слобiдську Украiну.[2]
1.2 Населення i трудовi ресурси
Пiд населенням (народонаселенням) розумiють сукупнiсть людей, якi живуть у межах певноi територii. РЖнтенсивне заселення Луганськоi областi розпочалося ще у XIX ст. у звязку з швидким розширенням торговельного землеробства та розвитком гiрничодобувноi промисловостi. Перед Першою Свiтовою Вiйною найгустiше були заселенi райони лiсостепоi зони, найменш заселеною залишалася частина степовоi зони.[2]
За густотою населення окремi територii Украiни iстотно вiдрiзняються. Найгустiше заселена Донецька область, найменше - Чернiгiвська. Досить низька густота населення в полiських i степових областях Украiни. Дуже нерiвномiрно розмiщене населення на територii таких областей, як Луганська, Запорiзька, Закарпатська, Чернiвецька. Понад 80% населення i мiськими жителями в Луганськiй i Днiпропетровськiй областях. Спостерiгаються значнi територiальнi вiдмiнностi в розподiлi населення зайнятого в народному господарствi по окремих регiонах. Так, у Донецькiй областi цей показник складаi близько 2,5 млн. осiб, а в Чернiвецькiй-370 тис. осiб. Велика кiлькiсть зайнятих у народному господарствi характерна для Днiпропетровськоi, Харкiвськоi, Луганськоi, Львiвськоi областi. [3]
У нацiональному складi переважають украiнцi (52,8%) та