Аналiз та обгрунтування заходiв охорони флори Луганськоi областi
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
сейну.[1]
1.3.5 Земельнi ресурси
Пiд земельними ресурсами розумiють землi, якi використовуються або можуть бути використаннi у рiзних галузях народного господарства. В грунтово-географiчному районуваннi Луганська область знаходиться в центральнiй лiсостеповiй i степовiй областi поясу, в степовiй зонi звичайних i пiвденних чорноземiв.[4]
У грунтовому покривi переважають чорноземи(81% площi областi). У пiвнiчнiй частинi поширенi - чорноземи звичайнi середньо- та малогумуснi; еродованiсть грунтiв 60-80%; в пiвденнiй-чорноземи звичайнi середньо- та малогумуснi, дерновi, щебенюватi грунти, еродованiсть 78-80%; в долинi Сiверського Дiнця - чорноземнi, дерновi, пiщанi грунти, еродованiсть 54-64%.
Серед негативних факторiв - i вiтрова ерозiя (дефляцiя) - полягаi у видуваннi i перевiдкладенi пилуватих (рiдко: дрiбнопiщаних) частинок грунту, найбiльшi площi дефляцiйних земель зосередженнi на територii Луганськоi областi.[1]
1.3.6 Бiологiчнi ресурси
Луганська область знаходиться в межах степовоi зони, яка простягаiться на пiвдень вiд лiсостепу до Кримських гiр i берегiв Чорного та Азовського морiв, вона займаi 40% територii Украiни. В основному рiвнинна поверхня територii маi загальне зниження до морiв. Луганська область лежить у межах Причорноморськоi (Понтичноi) степовоi геоботанiчноi провiнцii. Прородна рослиннiсть збереглася лише в заповiдних степах i на дiлянках, малопридатних для землекористування. Природних лiсiв мало, бiльшiсть з них насаджена. Площа полезахисних лiсосмуг 20,5 тис.га (акацiя, дуб, клен, ясен).[4]
Тваринний свiт належить до Украiнського степового зоогеографiчного округу. Фауна його бiдна. Налiчуiться 47видiв риб, 9-плазунiв. Серед ссавцiв найпоширенiшi гризуни (ховрах, тушканчик, полiвка сiра, полiвка степова, слiпак, бабак); з хижих тварин - тхiр-перевязка, тхiр степовий i тхiр лiсовий, лисиця звичайна та лисиця корсак, вовк, трапляються: куниця, ласка, борсук. На територii областi аклiматизовано iнотовидного собаку, благородного оленя, iвропейську козулю.[1]
1.4 Народногосподарський комплекс
Луганська область - i однiiю з найбiльш економiчно розвинутих областей Украiни. Але вона в своiй територii маi внутрiшнi вiдмiни. В областi склалась два основнi господарськi пiдрайони. Пiвденний пiдрайон маi промислову спецiалiзацiю, на нього припадаi майже вся промислова продукцiя (крiм харчовоi i машинобудiвноi промисловостi), сiльське господарство примiського типу (виробництво молока, овочiв, птахiвництво). Пiвнiчний пiдрайон маi в основному сiльськогосподарську спецiалiзацiю (зернове господарство i мясо-молочне скотарство, вiвчарство та вирощування соняшнику).
1.4.1 Мiiе областi в економiчному районуваннi
Луганська область разом iз Донецькою областю утворюють Донецький економiчний регiон, який i найбiльш економiчно розвиненим в Украiнi. За кiлькiсть та густотою населення район посiдаi перше мiiе. Переважна частина населення зайнята в промисловостi, тут зосередженнi великi людськi ресурси. РД гострi проблеми рацiонального використання трудових ресурсiв, особливо в шахтарських селищах.
Донецький район в Украiнi найбiльш економiчно розвинутий, особливо такi галузi, як електроенергетика, вугiльна, металургiйна, хiмiчна промисловiсть, важке машинобудування та промисловiсть будiвельних матерiалiв. У сiльському господарствi домiнуi примiський тип господарювання. Провiдна галузь району - вугiльна промисловiсть. Тут видобувають коксiвне (Донецька область) i енергетичне (Луганська область) вугiлля. На вугiльнiй промисловостi базуiться потужна електроенергетика. Вона представлена тепловими електростанцiями, якi дають до третини всiii електроенергii краiни (Вуглегiрська, Луганська, Курахiвська, Миронiвська, Сiверськодонецька, Словянська, Старобешiвська, Штерiвська). Прокатне машинобудуваня забезпечуiться вагонобудiвним заводом у Стахановi, тепловози - Луганськ. Природнi умови i потреби мiського населення сприяли формуванню в районi потужного АПК. Близько 80% сiльськогосподарських угiдь припадаi на орнi землi. Вони займають площу понад 3 млн. гектарiв. З них близько 50% знаходиться пiд зерновими культурами, 35% - пiд кормовими.
Промисловими вузлами району i: Донецько-Макiiвський, Марiупольський, Горлiвсько-РДнакiiвський, Луганський, Краматорсько-Костянтинiвський, Стаханово-Алчевський, Лисичансько-Рубiжанський.
До Луганського промислового вузла входять Луганськ i навколишнi селища. Виробничу спецiалiзацiю вузла складають транспортне (тепловозобудiвний завод), а також важке машинобудування, виробництво iнструментiв, верстатiв, деталей до автомобiлiв i сiльськогосподарських машин, санiтарно-технiчного обладнання, труб.
Легка промисловiсть представлена швейною, текстильною, взуттiвою галузями. Розвинута меблева i харчова промисловiсть (молочна, мясна i кондитерська).
До Стаханово-Алчевського промислового вузла входять мiста Стаханов, Алчевськ, Брянка, Первомайськ та iншi. Розвинута вугiльна та коксохiмiчна промисловiсть, чорна металургiя. машинобудування, будiвельна iндустрiя. РД пiдприiмства легкоi та харчовоi промисловостi.[3]
Народногосподарський комплекс включаi головнi функцiональнi ланки промислового i агропромислового комплексiв та транспортну систему. Область даi краiнi 10% вугiлля, в сукупнiй валовiй продукцii промисловостi i сiльського господарства спiввiдношення становить 87,6% та 12,4% .
1.4.2. Промисловiсть