Аналiз та обгрунтування заходiв охорони флори Луганськоi областi
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
?ий час займали 2/3 сучасноi територii. Сьогоднi iх частка становить щонайменше 40% загальноi площi держави. Степ являi собою особливий тип рослинностi з переважанням багаторiчних ксерофiтних (посухостiйких) дернинних трав, переважно злакiв (ковила, костриця, житняк та iншi), осокi рiзнотравя, що формуються в умовах рiвнинного рельiфу та помiрно континентального клiмату на чорноземних та каштанових грунтах.[4]
Cтепова зона Украiни i частиною РДвразiатськоi степовоi областi, яка простяглася широкою смугою вiд пониззя Дунаю до передгiря Алтаю й далi на схiд через Пiвнiчну Монголiю до Великого Хiнгана. На Украiнi вона на пiвночi межуi з Лiсостепом i простягаiться на пiвдень до передгiрного Лiсостепового Криму, а на останнiй територii доходить до берегiв Чорного та Азовського морiв. Лiси в межах цiii зони на Украiнi поширенi на Донецькому кряжi в звязку з його значним пiдвищенням, де починаi проявлятися вертикальна зональнiсть. Степова частина Украiни входить до складу Схiлноiвропейськоi (Понтичноi) провiнцii РДвропейсько-Азiатськоi степовоi областi або до Причорноморськоi (Понтичноi) степовоi провiнцii Причорноморсько-Казахстанськоi степовоi пiдобластi РДвропейсько-Азiатськоi степовоi областi.
Причорноморська (понтична) степова провiнцiя займаi територiю на пiвдень вiд лiсостепу Украiни до пiвнiчного узбережжя Чорного й Азовського морiв i через Перекоп простягаiться до передгiря Криму.На плакорних степах до iх розорювання переважалли дерниннi злаки, як от: ковила Лессiнга (Stipa lessingiana Trin. et Rupr.), ковила украiнська (Stipa ucrainica P. Smirn.), на сходi - ковила Залеського (Stipa zalesskii Wilensky-S. rubentiformis P. Smirn), костриця борозниста-типчак ( Festuca sulcata Hack.), староколос прибережний (Zerna riparia (Rehm.) Nevsi-Bromus riparius Rehm) та iншi. РЖз рiзнотравя - пiвонiя (воронець) вузьколиста (Paeonia tenuifolia L.), кермек широколистий (Limonium latifolium (Sm.) Ktze.), катран татарський (Crambe tataria Sebeok.), шавлiя поникла (Salvia nutans L.), шавлiя австрiйська (Salvia austriaca Jacq.) та iншi. В смузi полиново-злакових степiв поширенi фiтоценози з перевагою житняка гребiнчастого (Agropyron pectiniforme Roem. et Schult), полину Бошняка (Artemisia boschniakiana (Bess.) DC), полину кримського (Artemisia taurica Willd.) тощо.
У межах Причорноморськоi (Понтичноi) провiнцii на рiзних варiантах чорноземних грунтiв характерна наявнiсть ендемiчних видiв, про якi говориться пiд час характеристики видiв округiв.
У межах Причорноморськоi (Понтичноi) провiнцii РД.М. Лавренко (1947) видiляi двi пiдпровiнцii - Приазовсько-Чорноморську та Середньодонську.
Приазовсько-Чорноморська степова пiдпровiцiя. Ця пiдпровiнцiя охоплюi територiю степовоi зони вiд пониззя Дунаю на заходi до Сiверського Дiнця на сходi, а також степову частину Кримського пiвострова. Для Украiни видiляють в цiй пiдпровiнцii три смуги (пiдзони): рiзнотравно-типчаково-ковилових степiв, тимпчаково-ковилових степiв i полиново-злакових степiв.
Смуга рiзнотравно-типчаково-ковилових степiв, займаi пiвнiчну частину степовоi зони. Пiвденна межа ii з заходу на схiд проходить вiд м. Болграда на с. Ново-РЖванiвку, верхiвя лиману Сасик, далi прямуi до Днiстра i по правому березi пiднiмаiться до Олонештiв, звiдки прямуi на с. Комiтернiвське, Нова Одеса, на пiвдень вiд нового Бугу на м. Кривий Рiг, с. Лошкарiвка, м. Нiкополь, тут переходить на лiвий берег Днiпра й прямуi на Камянку Днiпровську, Верхнiй Рогпчик, Великий Токмак, а далi повертаiться на села: Чернiгiвку, РДлiзаветiвку, Софiiвку й спускаiться до Азовського моря в оайонi Бiлосарайськоi коси. Вузьку смугу вона також займаi в пiвденнiй частинi Степового Криму, де теж повязана з початком проявлення зональноi вертикальностi.
Вона характеризуiться поширенням на плакорах рiзнотравно-типчаково-ковилових степiв. У складi рослинного покриву цих степiв ценозоутворювачами i ковила волосиста (тирса), ковила Лессiрга, стоколос прибережний, а також типчак. Досить рясно репрезентоване рiзнотравя, у складi якого ще трапляiться ряд бiльш мезофiльних видiв, властивих лучним степам. У пiвнiчнiй частинi цiii смуги трапляються невеликi байрачнi та заплавнi лiси, а на борових терасах - сосновi.
У грунтовому покривi на плакорах переважають чорноземи звичайнi на лiсових вiдкладах. На територii Украiни цi степи повнiстю розоранi й лише на невеликих площах збереглися тепер у степових заповiдниках тАЮХомутовський степ та тАЮКамянi Могили.
В рослинному й грунтовому покривах цiii смуги видiляiмо шiсть геоботанiчних округiв (iз заходу на схiд): Молдавський, Днiстровсько-Бузький, Бузько-Днiпровський, Днiпровсько-Донецький, Жданiвський, Донецький. Бiльш детально будемо розглядати Донецький геоботанiчний округ оскiльки вiн проходить через територiю Луганськоi Областi.
Донецький геоботанiчний округ лучних та рiзнотравно-типчаково-ковилових i петрофiльних степiв, рослинностi камянистих вiдслонень та широколистяних лiсiв.
Територiя округу займаi пiдвищення з висотами вiд 215 до 367м над рiвнем моря. Вiн цiлком вiдповiдаi округу Донецького кряжа.
У рельiфi Донецького кряжа видiляють мiжрiчковi рiвнини хвилястого характеру й долини рiчок, якi мають деякi гiрськi риси.
У геологiчному вiдношеннi кряж являi собою рештки древньоi складчастоi споруди, пiзнiше значно зруйнованоi й розмитоi. Центральну його частину становлять пiсковики, вапняки та сланцi камяновугiльноi системи, а периферiйнi частини утворенi пермськими пiсковиками, глинами, крейдяними мергелями та крейдою, а також солями й трiасовими та юрськими пiщано-глинистими вiкладами. Четвертиннi вiдклади -