Аналiз та обгрунтування заходiв охорони флори Луганськоi областi
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
истянки (2-5). Цвiте у квiтнi - травнi. Плодоносить у червнi - серпнi. Розмножуiться насiнням. Отруйна.
Заходи охорони. Охороняiться в Украiнському степовому (вiддiл Хомутiвський Степ), Луганському (вiддiл Стрiльцiвський Степ), Ялтинському гiрсько-лiсовому та Карадазькому природних заповiдниках. Вирощують вид у ботанiчних садах
Громовик гранiтний
Onosma graniticola Klok.
Родина Шорстколистi -
Boraginacea
Наукове значення. Ендемiчний вид.
Статус. РЖ категорiя
Поширення. Причорноморя та Приазовя: у Миколаiвськiй областi - на околицях сiл Бузького Арбузинського району та Богданiвни Доманiвського району, у Луганськiй областi - незначний локалiтет у Провальському Степу (вiддiл Луганського природного заповiдника).
Мiiя зростання. Камянистi степовi схили (вздовж Пiвденного Бугу вид локалiзуiться переважно бiля гранiтних вiдсолень, у Луганськiй областi повязаний з виходами сланцю).
Чисельнiсть. Дуже мала, рiзко скорочуiться. Зростаi поодинцi або невеликими групами (10-15) особин.
Причини змiни чисельностi. Стенотопнiсть i низька конкурентна здатнiсть виду, знищення екотопiв внаслiдок спорудження АЕС тощо.
Загальна характеристика. Дворiчна монокарпiчна рослина заввишки до 40 см. Стебла пiрамiдально розгалуженi. Коренева система стрижнева. Листки лiнiйно довгастi, звуженi бiля основи. Чашечки завдовжки 10-11мм, вiночок - 16-18 мм. Цвiте у червнi - липнi. Плодоносить у липнi - серпнi. Розмножуiться насiнням. Ксерофiт, Петрофiт.
Заходи охорони. Охороняiться у Провальському Степу. Необхiдно контролювати стан популяцiй, створити заказник загальнодержавного значення, розширити роботи по iнтродукцii виду в ботанiчних садах.
Астрагал крейдолюбний
Astragalus cretophilus Klok.
(A. cornutus auct.)
Родина Бобовi -
Fabaceae (Leguminosae)
Наукове значення. Ендемiчний вид.
Статус. РЖРЖРЖ категорiя.
Поширення. Басейн Сiверського Дiнця. Вид поширений у степових районах басейну Дону.
Мiiя зростання. Крейдянi вiдсолення.
Чисельнiсть. Даних немаi.
Причини змiни чисельностi. Антропогенне порушення екотопiв, зокрема, внаслiдок випасання худоби.
Загальна характеристика. Кущик заввишки до 100см. Стовбурцi вкритi бурувато-коричневою потрiсканою корою; рiчнi пагони завдовжки 15-50 см з срiблясто-бiлою тонкою корою. Листки з 5-7 парами широко елiптичних або лiнiйно довгастих, опушених листочкiв. Квiтки в головчастих китицях. Вiночок червонувато-фiолетовий. Бiб довгастий (13-20 мм), шорсткий, з цилiндричним носиком. Цвiте у червнi - серпнi. Плодоносить у липнi - вереснi. Розмножуiться насiнням. Ксерофiт. Кальцефiл.
Заходи охорони. Вирощують у Донецькому ботанiчному саду НАН Украiни. Охороняiться в Луганському природному заповiднику. Необхiдно контролювати стан популяцii.[10]
4.3 Луганський природний заповiдник
Луганський природний заповiдник розташований у Луганськiй областi.
Створений у 1968 роцi з метою збереження у природному станi типових та унiкальних природних комплексiв степовоi ландшафтноi зони. Загальна площа заповiдника - 1607,57га. складаiться з трьох вiддiлень, розташованих на крайньому пiвденному сходi Луганськоi областi: Стрiльцiвський степ, Провальський степ та Станично-Луганське вiддiл.
Згiдно з фiзико-географiчним районуванням Украiни Стрiльцiвський степ розташований в Придонецькому районi Айдарськоi пiдобластi Старобiльськоi степовоi областi. Цей район займаi Лiвобережно-Донецьку частину Луганськоi адмiнiстративноi областi i характеризуiться пiвнiчностеповими ландшафтами, для яких типовим i поiднання вододiльно-хвилястих, яружно-балочних, надзаплавно-терасових i заплавних територiй.[11] тАЮСтрiльцiвський степ знаходиться на крайньому сходi Украiни у Мiловському районi, де розташоване с.Стрiльцiвка вiд якого й походить назва степу. Як заповiдник мiiевого значення вiн iснував з 1936 року, а з березня 1947 року був проголошений заповiдником республiканського значення. [12] Вiн розташований на пiвденних вiдрогах Середньоросiйськоi височини. Територiя заповiдника являi собою слабохвилясте плато, яке на пiвденному заходi переходить у глибокий Крейдяний яр. У схiдному напрямi закiнчуiться Глиняним яром. Флора Стрiльцiвського степу налiчуi близько 550 видiв, з них понад 50 ендемiчних.[13]
Заповiднi степи фiлiалiв належать до схiдного типу рiзнотравно-типчаково-ковилових степiв. Порiвняно з пiвденними степами видовий склад рослинностi тут досить багатий, причому деякi види i характерними представниками схiдних степiв. Ранiше тут в колишнiй Старобiльськiй окрузi велику площу займали так званi Старобiльськi степи. Тепер майже весь степ у цьому районi розоранi i в первiсному виглядi зберiгаiться лише 494 га Стрiльцiвськоi цiлини. Рiчки течуть з пiвночi на пiвдень, мають високi правi i низькi лiвi береги. Останнi поступово переходять у пологi степовi схили до рiчки Мiловоi (лiвоi притоки Комишноi) i знаходиться тАЮСтрiльцiвський степ.
Крiм згаданих ярiв, на територii заповiдника i ряд неглибоких балок, у верхiвях яких розмiщеннi невеликi площi солонцюватих та пiскуватих грунтiв. По всьому заповiдному степу розкидано багато невеликих курганiв бабаковин.
Багата й рiзноманiтна рослиннiсть тАЮСтрiльцiвського степу ще з кiнця минулого сторiччя почала привертати увагу ботанiкiв. Нинi живою сторiнкою великоi книги природи колишнього безмежного степу i заповiдна цiлина. Природнi лiси на його територii вiдсутнi. Мiiями зустрiчаються лише невеликi чагарниковi заростi, головним чином по с