Аналiз та обгрунтування заходiв охорони флори Луганськоi областi
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
>
В галузевiй структурi промисловостi провiдне мiiе посiдаi паливна(27,3% товарноi продукцii), в тому числi вугiльна(19,2%). Камяне вугiлля видобувають 9 виробничих обiднань, у складi яких 94 шахти i шахтоуправлiння, системи збагачувальних фабрик. Деякi пласти в Донбасi вже вiдпрацьованi, тому видобуток вугiлля в останнi роки дещо зменшився. В областi дiють Штерiвська i Лисичанська ДРЕС, а також ряд потужних ТЕЦ. З введенням у дiю Лисичанського нафтопереробного заводу в Луганськiй областi створено нафтопереробну галузь. На машинобудiвний комплекс припадаi 24% промисловоi товарноi продукцii. Наявнiсть енергетичноi бази, чорноi металургii та висококвалiфiкованих кадрiв сприяли розвитковi цiii галузi, головним чином металоiмних виробництв (транспортна i вугiльна машинобудування, виробництво устаткування для металургiйних, хiмiчних та iнших галузей промисловостi ).
Значно розвинулися нафтохiмiчнi i хiмiчнi комплекси, якi посiдають третi мiiе за своiм значенням i питомою вагою в господарському комплексi областi. Виробляють азотнi добрива, кальциновану та каустичну соду, барвники, капролактам, синтетичнi смоли, отрутохiмiкати, склопластики та iнше. Провiднi пiдприiмства цих комплексiв, для яких характерний високий рiвень територiальноi концентрацii, розмiщеннi в Лисичансько-Рубiжанському промисловому вузлi.
На базi мiiевого коксiвного вугiлля в областi розвинулася чорна металургiя (Комунарський металургiйний комбiнат, Сахановський феросплавiв i Луганський трубний заводи).
Доповнюють комплекс провiдних галузей важкоi промисловостi виробництва будiвельних матерiалiв, легка, лiсова i деревообробна, полiграфiчна, харчова промисловiсть. Промисловiсть будiвельних матерiалiв (вiконне скло, цегла, керамiчна плитка, силiкатнi стiновi блоки, залiзобетонi конструкцii тощо) набула значного розвитку завдяки наявностi мiiевоi сировинноi бази i великоi потреби в ii продукцii з боку галузей важкоi промисловостi i житлового будiвництва. Основнi центри: Луганськ, Лисичанськ, Рубiжне, Комунарськ, Антрацит. Легка промисловiсть представлена виробництвом вовняних, напiввовняних тканин, трикотажноi бiлизни, взуття та iнше. Серед галузей речовоi промисловостi - важливоi ланки агропромислового комплексу - значне мiiе посiдаi мясна (Луганськ, Стаханов, Лисичанськ), молочна, олiйно-жирова, кондитерська та iншi галузi.
1.4.3 Агропромисловий комплекс
Агропромисловий комплекс Луганськоi областi включаi сировину, переробну i обслуговуючi ланки. Основна iера його - сiльське господарство, яке спецiалiзуiться на виробництвi зернових i олiйних культур у поiднаннi з тваринництвом молочно-мясного напряму. Навколо промислових центрiв розвинутi агропромисловi примiськi комплекси. В областi високий рiвень сiльськогосподарськоi освоiностi земель. Зрошуiться 96,4 тис. га (зрошувальнi системи: Станiчно-Луганська, Краснодонська, Теплiвська, Лисичанська, Новокиiвська).
В галузевiй структурi сiльського господарства переважаi тваринництва(64% валовоi продукцii): молочно-мясне скотарство, свинарство, птахiвництво; на пiвднi i сходi - вiвчарство, конярство. Допомiжнi галузi тваринництва - бджiльництво, кролiвництво, рибництво.
Близько 50% всiii посiвноi площi - пiд зерновими культурами (озима пшениця, кукурудза а також ярий ячмiнь, зернобобовi ). Серед технiчних культур провiдною i соняшник. Розвиваiться садiвництво, виноградарство. Значнi вiдмiни в природних ресурсах, розмiщенi населення i промисловостi зумовили зональну сiльськогосподарську спецiалiзацiю: в пiвнiчних районах - мясо-молочне скотарство, свинарство, зернове господарство, виробництво соняшнику, в центрi примiських районах - птахiвництво, овочiвництво, садiвництво, в пiвденних - молочно-мясне скотарство, вирощування зернових культур, соняшнику. В областi iормувалася мясопромисловi, молокопромисловi, зернопромисловi, плодоовочепромисловi, олiйно-жировi агропромисловi спецiалiзованi комплекси.
1.4.4 Транспортна мережа
Значно розвинутий транспортний комплекс. За обсягами перевезень область займаi одне з провiдних мiiь у краiнi. Основна роль за цим показником належить залiзничному транспорту. Довжина залiзниць загального користування 1192 км., густота - 146 км на 1000 км кв. Найавжливiшi магiстралi, що проходять територiiю областi: Луганськ-Москва, Луганськ-Киiв, Харкiв-Волгоград, Купянськ-Дебальцеве, Дебальцеве-Ровеньки-Лиха, Дебальцеве-Луганськ-Мiллерово. Найбiльшi залiзничнi вузли: Попасна, Родакове, Луганськ, Кiндрашiвка, Сiмейкине.
Друге мiiе за обсягами перевезень в Луганськiй областi посiдаi автомобiльний транспорт. Довжина автомобiльних шляхiв становить 5,6тис.км, у тому числi з твердим покриттям - 5,3тис.км, густота - 209,7 км на 1000 км кв. Територiiю областi проходять такi автомагiстралi: Москва-Ростов-на-Дону, Луганськ-Донецьк, Луганськ-Ростов-на-Дону та iншi.
У Луганську та Сiвiродонецьку - аеропорти. Територiiю областi проходять магiстральнi газопроводи Ставрополь-Москва, нафтопроводи Грозний-Лисичанськ [2].
Роздiл РЖРЖ. Рослинний свiт
РДвразiйська степова область
Аналiзуючи клiматичнi, грунтовi, геологiчнi та iншi умови навколишнього середовища Луганськоi областi, можна зробити висновок, що дослiджувана область знаходиться в степовiй зонi тому рослини цiii зони в основному будуть ксерофiтами-рослини, якi здатнi витримувати високi температури i частi посухи.
Степи в Украiнi в доагрокультур