Аналiз та обгрунтування заходiв охорони флори Луганськоi областi
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
росiяни (43,8%). Проживають також бiлоруси, iвреi, татари та iншi. Середня густота населення -107,2 чол. на 1 км кв. Найгустiше (245 чол. на 1 км кв.) заселенна пд. частина областi. Луганська область вiдзначаiться високим рiвнем урбанiзацii. Кiлькiсть мiських жителiв 1991 зросла проти 1939 у 2,1 раза i становить 25099 тис. чол. (87% всього населення), бiльше половини з них проживаi у великих мiстах. Характерною особливiстю Луганськоi областi i наявнiсть великоi кiлькостi малих мiст (25), в них проживаi 20,8% мiського населення, та селищ мiського типу (108; 11,7% ), в яких проживаi 17,9% мiського населення . В областi значнi внутрiобласнi мiграцii населення, насамперед у пд. районах, у Стаханово-Комунарськiй, Лисичансько-Рубiжанськiй , Ворошиловградськiй агломерацiях, а також мiж ними та iхнiм оточенням. Видiляють Краснодонську, Краснолуцьку, Ровенькiвську та Свердловську локальнi системи розселення. Найбiльшi мiста: Ворошиловград, Северодонецьк, Комунарськ, Лисичанськ, Красний Луч, Стаханов; середнi - Свердловськ, Рубiжне, Антрацит, Ровеньки, Брянка, Краснодон, Первомайськ. Бiльша частина трудових ресурсiв зайнята у iерах матерiального виробництва (в промисловостi-46%, с/г-6,3%, будiвництвi-5,6%, на транспортi-5,3%).[1]
1.3 Природнi умови i ресурси
Основу природоресурсного потенцiалу Украiни становлять земельнi ресурси, мiнеральнi та лiсовi.
Комплекса структура природоресурсного потенцiалу по Украiнi
(за В. Руденком)
ОбластьПотенцiал природних ресурсiв, %МiнеральнихВоднихЛiсовихФаунiстичнихРекрацiйнихЛуганська Рiвненська Украiна (всього)73,9 5,0 28,36,8 16,4 13,113,8 55,0 44,40,8 16,1 4,24,6 6,8 9,5
1.3.1 Геологiчна структура та кориснi копалини
Територiя Украiни розмiщуiться у межах пiвденно-захiдноi окраiни древньоi Схiдно-РДвропейськоi (Руськоi) платформи та обрамовуючи ii Карпатськоi i Кримськоi геосинклiнальних зон.[4] В геоструктурному вiдношеннi Луганська область знаходиться у межах двох регiонiв. Пiвнiчна частина повязана з Воронезьким масивом, де на поверхнi докембрiйського фундаменту, що занурюiться у пiвденно-захiдному напрямi вiд 400 до 3000м (мiiями 6000м), залягаi моноклiнальна товща осадочних порiд вiд палеозойського до кайнозойського вiку. Решта територii знаходиться у межах Старобiльськоi моноклiналi та Донецькоi складчастоi споруди, складених дислокованими палеозойськими породами. Антропогеновi вiдклади не мають суцiльного поширення, на значних дiлянках на денну поверхню виходять камянi породи (крейдовi й палеогеновi), на пiвночi камяновугiльнi, на пiвднi вкритi продуктами iх вивiтрювання. На вододiлах залягають антропогеновi лесовиднi породи, тераси рiчкових долин складеннi алювiальними пiсками.[1]
Регiон багатий на кориснi копалини, зокрема i значнi поклади камяного вугiлля (Донецький камяновугiльний басейн). Донецький камяновугiльний басейн був вiдкритий у 1721 роцi Г. Капустiним. Охоплюi площу понад 53,2 тис. км кв. концентруi 99% загальних розвiданих вугiльних запасiв держави. Найбiльшi осередки запасiв вугiлля розташованi на межi Луганськоi та Донецькоi областей (Старий Донбас). Вугленоснi пласти розмiщеннi у вiдкладах карбону (камяновугiльного перiоду кайнозойськоi ери) i i розвiданi до глибин 1200-1500м. Основна проблема басейну повязана iз спрацюванням пластiв у межах головноi вуглевмiщуючоi товщi, що зумовлюi необхiднiсть занурення шахт на глибини понад 1км або повного припинення дiяльностi цiлоi низки малопродуктивних виробок. РЖ все ж басейн маi непоганi перспективи на майбутнi.[4] РД також природнiй газ. Поширенi родовища рiзних будiвельних матерiалiв: мергелiв, крейди, вапнякiв, у тому числi флюсових (Перевальський, Пропаснянський райони), пiсковикiв, пiскiв, глин. Вiдкрито джерела мiнеральних вод.[3]
Луганська область також багата на iншi кориснi копалини: руднi кориснi копалини та неруднi кориснi копалини. Руднi кориснi копалини. Полiметалевi руди (пiд такою назвою обiднують природнi, переважно супутно-магматичнi, мiнеральнi утворення, що вмiщують свинець, цинк та домiшки iнших кольорових рiдкiсних металiв - срiбла, мiдi, золота, олова тощо), в Украiнi виявленi в Нiагальському кряжi (Луганська область). Окремий iнтерес становить золото, промисловi запаси якого виявленi у центральнiй частинi Украiнського щита у Донецькiй та Луганськiй областях, золотопрояви Донецького кряжу дослiдженнi ще недостатньо. Неруднi кориснi копалини. Тугоплавкi глини, що йдуть на виготовлення кислотостiйких та керамiчних виробiв, серед найбiльших родовищ i Пропаснянське. Карбонатнi вiдклади. Вiдклади крейди, з якими тiсно повязанi i мергелi, що становлять основу цементноi промисловостi, утворюють на територii Украiни три розiрваних ареали: Волино-Подiльський, Сумський та Схiдний (бiльша частина Луганщини, пiвнiч Харкiвськоi та Донецькоi областей). За сучасними оцiнками, карбонатною сировиною народне господарство Украiни забезпечуiться повнiстю. Кухонна сiль (мiнерал галiт NaCL)- один з основних продуктiв харчування, антисептик, консервант, сировина для виготовлення соляноi кислоти, а часом i для одержання натрiю на пiдприiмствах основноi хiмii (Ново карфагенське родовище).[4]
1.3.2 Рельiф та ландшафт
Рельiф вiдображаi особливостi будови самоi верхньоi частини твердоi оболонки планети (лiтоiери), у межах якоi розгортаiться життя i основна частина господарськоi дiяльностi людини. Поверхня областi пiдвищуiться на пiвнiч i на пiвдень вiд долини Сiверського Дiнця. Пiвнiчна частина областi - пологохв