Аналiз та обгрунтування заходiв охорони флори Луганськоi областi
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
?ляста лесова рiвнина (120-140м), глибоко розчленована рiчковими долинами, балками та ярами (вiдроги Середньоросiйськоi височини); пiвденна частина - хвиляста, ували ста, платоподiбна лесова рiвнина, дуже розчленована рiчковими долинами i крутосхиловими балками: Донецька височина, висота 200-250м.[1] На пiвдень вiд Середньоруськоi височини, мiж долиною Сiверського Дiнця та Приазовськоi височиною, розташована Донецька височина, що успадкувала палеозойську складчасту структуру Донецького кряжу. Максимальнi висоти тут сягають 350-360м (г. Могила - Мечетна - 367м), знижуючись на периферii (особливо у пiвнiчно - захiдному напрямку) до 180-270м. Донецький кряж, особливо його центральна частина, вiдрiзняiться розчлененим рельiфом, густою яружно-балковою мережею та iнтенсивно градованими землями (часто змитiсть ТСрунтiв сягаi найвищих рiвнiв, формуючи поверхнi, що часом нагадують американський бедленд).[4]
Ландшафтна структура територii характеризуiться поiднанням пiвнiчно-степових рiвнинно-пiдвищених i пiвнiчно степових пiдвищених ландшафтiв з байрачними лiсами, хвилястих, гривисто-лощинних i пасмових (структурно-денудацiйних) височин з чорноземами та дерновими щебенюватими ТСрунтами; лесових дуже розчленованих хвилястих i хвилясто-горбистих пiдвищених рiвнин з чорноземами звичайними; розчленованi терасовими, лесовими i пiщаними рiвнинами з дернованими ТСрунтами та незакрiпленими пiсками. Поширеннi долинно-балковi ландшафти. Плоскорiвниннi та хвилястi плато Головного вододiлу Донецького кряжа мають лiсостеповий характер. Первиннi ландшафти в результатi господарськоi дiяльностi людини дуже транiормованi, в сучаснiй ландшафтнiй структурi переважають iхнi антропогеннi модифiкацii.
Серед сучасних природних процесiв на вiдрогах Середньоросiйськоi височини на придолинних i прибалкових дiлянках поширений лiнiйний розмив i площинний змив, зсуви, вiтрова ерозiя, засолення, замулювання рiчок. На пiвднi областi, де поширенi камяно-вугiльнi вiдклади (так званий вiдкритий Донбас), iнтенсивно розвиваються ерозiйнi процеси i денудацiя, якi охоплюють 80-90% площi. На межирiччях розвинутий карст.[1]
1.3.3 Клiматичнi умови
Клiматичнi умови вiдчутно позначаються, як на загальному природному комплексi держави та ii окремих регiонiв. В цiлому клiмат Украiни вiдноситься до помiрно-континентального. В клiматичному районуваннi Луганська область вiдноситься до пiвденноi клiматичноi областi, яка охоплюi бiльшу частину центральноi та всю пiвденну Украiну, територiально спiвпадаючи з степовою зоною (виняток становить лише клiматичний острiв Донецького кряжу, який тяжii до Пiвнiчноi областi). Тут переважаi антициклональний тип погоди, ще бiльше зростаi континентальнiсть клiмату. Область, особливо ii схiдна частина, характеризуiться поширенням несприятливих для ведення господарства метеорологiчних явищ (суховii, вiдлиги, тумани тощо).[3]
Суховii, що являють собою висушенi повiтрянi маси з температурою понад 25 С та вiдносною вологiстю менше 30%, проникають в Украiну переважно з вiтрами схiдних румбiв. Найбiльш часто (понад 40 днiв, а мiiями й понад 50 днiв) суховii проявляються на територii Луганськоi областi.
Тумани, якi значною мiрою позначаються на потоках радiацiйного тепла та на умовах господарювання утворюються по-рiзному. Своiрiдним туманним ядром В Украiнi виступаi Донецький кряж, де пересiчно протягом року буваi 115 днiв з туманами (з них узимку - 90).[4]
Клiмат Луганськоi областi характеризуiться жарким i сухим лiтом з посухами i сильними схiдними i пiвденно-схiдними вiтрами; зима холодна i малоснiжна з частими вiдлигами, туманам, ожеледицями на пiвднi. Пересiчна температура сiчня -7, -8 , липня +21, +22 . Тривалiсть безморозного перiоду 150-170 днiв. Сума активних температур 2880-3037. Перiод з температурою понад +10 становить 160-170 днiв. Опадiв 400-550 мм на рiк, найбiльше (500-550мм) - найменше (400-420мм) - у пiвнiчно-схiднiй частинi областi. Близько 70% опадiв випадаi в теплу пору року. Снiговий покрив (висота 16-19см) встановлюiться в груднi, сходить у березнi. Дii 10 метеостанцiй (Луганськ, Бiловодськ, Дарiвка, Деркул, Краснодон, Лисичанськ, Попасна, Сватове, Старобiльськ, Штерiвка).[1]
1.3.4 Воднi ресурси
В областi близько 120 рiчок, з них мають довжину понад 100 км. Головна рiка - Сiверський Донець (довжина в межах областi 265 км). Основнi його притоки: Айдар, Деркул, Жеребець, Борова (лiвi), Лугань, Велика Камянка, Луганчик (правi). На пiвдень тече Мiус та його лiва притока Нагольна. Рiчки рiвнинного типу, вони вiдрiзняються бiльш широкими долинами, значно меншим падiнням русла та уповiльненою течiiю. Живляться снiговими (65-75%), дощовими (близько 25%) та пiдземними (5-10%) водами. Пересiчна густота рiчковоi сiтки становить 0,22 км / км кв. (лiвобережних приток Сiверського Дiнця - 0,9 - 0,19 км/км кв., правобережних - 0,18 -0,36 км/км кв., в окремих мiiях Донецького кряжа перевищуi 0,5 км/км кв).
Озера розташованi досить компактною групою утворюючи Артемiвсько - Словянську озерну групу. За характером водного балансу всi озера вiдносяться до стiчних. В Луганськiй областi близько 60 озер, найбiльше з них - Боброве; 60 водосховищ загальною площею водного дзеркала 5650 га (РЖсакiвське, Дюмiнське, Сватiвське, Камянське та iншi); 298 ставкiв i водойм загальною площею водного дзеркала 2616 га. Рiчки, озера, водосховища i ставки використовують для риборозведення, промислового i комунального водопостачання , зрошування. На територii Луганськоi областi знаходиться Провiнцiя Донбаського артезiанського ба