Аналiз та обгрунтування заходiв охорони флори Луганськоi областi
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
лiдкiв зсувiв. Частина Лисичанська повiльно дрейфуi в сторону Сiверського Дiнця. [7]
3.2.1 Екологiчна ситуацiя в сiльськогосподарських районах областi
Сiльськогосподарська освоiнiсть Луганськоi областi значно вища нiж в цiлому по Украiнi i становить близько 80%. Саме це порушило екологiчну рiвновагу мiж окремими видами угiдь - луками i пасовищами, рiллею, лiсами, болотами i водними екосистемами.
Грунти в областi пiдверженi воднiй та вiтровiй ерозii. Схили круче 3-х градусiв ерозированi бiльше нiж на 80%. Масштабнiсть проблеми необоротноi деградацii грунтiв ставить пiд загрозу забезпечення населення продовольством. На порушених грунтах, а iх на Луганщинi бiльше половини, поступово знижуiться урожайнiсть сiльськогосподарських культур вiд 10 до 50 i бiльше.
В сiльськогосподарських пiдприiмствах областi зберiгаiться бiльше 100 тонн непотрiбних i невiдомих хiмiчних засобiв захисту рослин (в примiщеннях без дахiв).
У степовiй зонi зрошувальнi мелiорацii супроводжуються вторинним засоленням родючих земель, iх пiдтопленням i заболочуванням при надмiрних поливах. Неправильне застосування мiнеральних добрив та отрутохiмiкатiв порушуi природний колообiг речовин, погiршуi якiсть сiльськогосподарськоi продукцii. При недосконалiй технологii обробiтку грунту i внесення добрив рослини здатнi засвоювати лише 50% iхньоi кiлькостi, решта змиваiться поверхневими стоками, потрапляi в пiдземнi i поверхневi води, спричиняi iх пiдвищену мiнералiзацiю. Отрутохiмiкати, що використовуються при вирощуваннi сiльськогосподарських культур у бiльшостi токсичнi для живих органiзмiв, шкiдливi для здоровя людей. Потенцiальним джерелом забруднених грунтiв, поверхневих i пiдземних вод, повiтря i пестицидiв. Вони можуть бути причиною патологiчних змiн в людському органiзмi.[3]
3.2.2 Стан водних ресурсiв у областi
За роки соцiалiстичного будiвництва в Луганськiй областi на рiчцi Сiверський Дiнець було побудовано бiльше нiж потрiбно екологiчно небезпечних обiктiв, в тому числi i Рубiжанський Краситель, РЖ Сiверодонецький Азот, i Лисичанський содовий i нафтоперероблюючий заводи, iастинська ГРРДС. В результатi дiяльностi цих пiдприiмств у головнiй воднiй артерii областi багато риб скоротили своi ареали i чисельнiсть, стали рiдкiсними або взагалi зникли. Непереборною перешкодою на нерестовому шляху i зимових мiграцiях промислових та iнших риб i побудова без урахування природоохоронних вимог, без ефективних рибопропускних споруджень платина Луганськоi ГРРДС. Людська дiяльнiсть привела рiчку Лугань до жахливого стану. Викиди з шахт Славяносеребська, Черкаська оксиду залiза з Дружковського заводу насичуi рiчку Лугань ядовитими вiдходами. В рiчку викидають весь побутовий мусор, дошки, гiлляки, тiла померлих тварин, смiття накопичуiться пiд залишками старого мосту через Лугань в мiстi Зимогорськ.
Катастрофiчним i стан Пiзанського ставка в Петровськiм. РЖз-за порушення береговоi лiнii вода почала уходити в лiсосмугу, це стало причиною масовоi загибелi риби.
Одна з найчистiших рiчок Украiни - Айдар - за останнi 40 рокiв суттiво обмiлiла. Зникли сотнi впадавших в неi струмкiв. На багатьох дiлянках рiчки вирубленi або висохли верби, якi утримували берег, молода парость не висаджуiться. Вiд постiйних змивiв в рiчку отрутохiмiкатiв зникли раки, погiршилися рибнi запаси. Проводиться розорювання земель пiд огороди в 10-20 метрах вiд рiчки. В прибережнiй смузi проводиться випасання худоби, органiзованi звалища смiття. Для врятування рiчки потрiбно закрити карiри по видобутку пiска i глини у Айдара, а також провести рекультивацiю земель.
Найскладнiшою в областi i ситуацiя з питною водою. Головним джерелом побутового i питного водозабезпечення являються пiдземнi води. Великоi шкоди водоймам наносить комунальне господарство, тiльки 8% стокiв можна рахувати чистими. Перевантаження Вергунських очисних споруд може вивести iз ладу 4-й водозабiр, що приведе до великомасштабноi екологiчноi катастрофи. Подача питноi води по графiку внаслiдок ii дефiциту посилюi загрозу бактерiального забруднення. У водойми пiсля дощiв стiкаються отрутохiмiкати i мiнеральнi добрива отруюючи все живе довкола.[9]
3.3 Проблеми якi виникають внаслiдок закриття шахт
Лiквiдацiя вугiльних шахт, що вiдбуваiться без урахування прогнозованих оцiнок екологiчних наслiдкiв з частим порушенням природорохоронного законодавства в умовах недостатнього фiнансування цих пiдприiмств, направлених на забезпечення екологiчноi безпеки по залишковому принципу, призводить до суттiвого ускладнення екологiчноi ситуацii в вугледобувних регiонах областi, яка загострюi i без того напружену соцiальну обстановку. Пiдвищений iнтерес до даноi проблеми викликаний прискореним розвитком сучасних природно-техногенних процесiв, що вплинули на оточуюче середовище людини внаслiдок масового закриття шахт в Луганськiй областi.
Серед цих процесiв насамперед видiляють:
забруднення пiдземних вод;
пiдтоплення i заболочування аграрно-освоiних земель й територiй промислово- цивiльноi забудови;
зсуви гiрських порiд i осiдання поверхнi;
локальнi надходження мiнералiзованих шахтних i забруднених стiчних вод в поверхневi i пiдземнi воднi обiкти;
прискорення мiграцii техногенного забруднення з рiзних накопичувачiв твердих i рiдких вiдходiв у геологiчне середовище i бiологiчнi обiкти;
практично не контро