Аналiз та обгрунтування заходiв охорони флори Луганськоi областi
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
суглинистi та щебенюватi - поширенi не всюди на його територii.
На територii кряжа дуже iнтенсивно проходять процеси ерозii та утворення густоi сiтки яружноi системи.
У клiматичному вiдношеннi цей округ характеризуiться такими даними: середня температура сiчня коливаiться вiд -6 до -7,80С, а липня +20,9-+22,90С. Переважають вiтри схiдного напрямку, якi посилюються взимку. "iтку переважають вiтри захiдного напрямку.
Опади в межах округу дуже коливаються. Зi збiльшенням висоти мiiевостi кiлькiсть опадiв збiльшуiться. Найбiльше iх випадаi на вододiльних дiлянках (до 556 мм). У напрямку до периферiйних частин кряжа кiлькiсть опадiв зменшуiться до 450-400 мм на рiк.
Найбiльш поширенi на територii округу чорноземи звичайнi малогумуснi важкосуглинистi в комплексi з середньо- й дуже змитими грунтами. Найвищi мiiя вододiлу вкривають чорноземи глибокi малогумуснi й звичайнi вилуженi легко-, середньосуглинистi.Чималi площi займають чорноземи на твердих безкарбонатних породах i значно меншi площi вкривають чорноземи на твердих карбонатних породах. По долинах рiчок та балок поширенi лучно-чорноземнi грунти, мiiями засоленi. Невеликi дiлянки засолених грунтiв зустрiчаються на схилах балок.
У вiдповiдностi з особливостями клiмату кряжа i насамперед iз збiльшенням кiлькостi опадiв з пiдняттям мiiевостi та зиженням лiтнiх температур змiнюiться характер рослинного та грунтового покриву.
Для цього округу характерною i рослиннiсть вiдсолень рiзного лiтолiчного складу. На пiсковиках i глинистих сланцях поширенi угрупування з перевагою пижма тисячолистого (Tanacetum millefolium (L.) Tzvel.), чебрецю двовидного, самосилу бiлоповстистого та iншi. Внаслiдос надмiрного спасування цих схилiв види злакiв майже випали з травостою. Мiiями утворюють деревiй тонколистий,деревiй благородний (Achillea nobilis L.), стоколос прибережний та цiлий ряд iнших видiв. На вiдсоленнях камяно-вугiльних вапнякiв поширенi тi самi види, що й на сланцях i пiсковиках. Своiрiдна рослиннiсть вкриваi мiiя з виходом крейди й крейдяних мергелiв у пiвнiчнiй та пiвденнiй частинах кряжа. На вiдсоленнях крейди ростуть гiсоп (Hyssopus cretaceous Dub.), полин (Artemisia salsoloidec Willd), ранник (Scophularia cretacea Fiseh) та iншi. На мiiях де починаi формуватися грунт зявляються злаки та осоки, в першу чергу костриця крейдяна, тирса, келерiя струнка, осока низька тощо. Серед крейдяних видiв тут i цiлий ряд вузьких ендемiкiв.
На територii кряжа часто зустрiчаються лiси, якi займають схили балок i долин рiчок, утворюючи вододiльнi лiси. Панують тут лiси переважно з дуба звичайного, так званi байрачнi дiброви. Дуже часто до дуба домiшуiться ясен, рiдше - вяз гладенький, вяз листуватий i липа. У другому ярусi дуже часто пануi клен польовий, а в пiдлiсковi - клен татарський.
У травянистому ярусi часто зустрiчаiться копитняк, чина чорна, яглиця звичайна. На сухих фiтотопах зустрiчаiться асоцiацiя з перевагою ясена звичайного (Fraxinus excelsior + Quercus robur - Acer campestre - Stellaria holostea + Viola odorata).
У нижчiй степовiй частинi кряжа поширенi виключно байрачнi лiси, розмiщеннi на схилах долин рiчок i балок. Представленi вони в основному сухими й дуже сухими дiбровами з пануванням у першому ярусi дуба звичайного й ясена, який iнколи виходить на перше мiiе. Тут ще в першому ярусi зустрiчаються берест i груша. В другому ярусi домiнують домiнують клен польовий i клен татарський. Тут же зустрiчаються груша, яблуня. Цi лiси використовуються пiд пасовища, й чагарниковий ярус здебiльшого вiдсутнiй зовсiм або дуже пригнiчений. У чагарниковому ярусi найчастiше поширенi бруслини бородавчаста та iвропейська, глiд i жостiр. На узлiссi часто можна знайти заростi терну степового, карагани кущовоi шипшини. У травянистому ярусi переважаi сумiш степових видiв i сухих лiсiв iз значною домiшкою бурянiв внаслiдок надмiрного випасання худоби на них. У минулому на вододiльних просторах кряжа були значно поширенi заростi чагарникiв - терну, степовоi вишнi, карагани кущовоi, мигдалю степового.
У долинах рiчок понад руслами зустрiчаються невеликi дiлянки вiльшаникiв, рiдше куртини осики з домiшкою вяза, а iнколи трапляiться дуб звичайний. У заплавах рiчок невеликими дiлянками зустрiчаються луки, але основнi масиви заплав розоранi й використовуються пiд сiльськогосподарськi культури.
За грунтово- рослинним покривом, геоморфологiiю та геологiчними ознаками в цьому окрузi видiляють шiсть геоботанiчних районiв, а саме: Дебальцево-Ровенькiвський, Словянсько-Артемiвський, Луганський, Штерiвсько-Краснодонський, Чистяковський, Макiiвсько-Амвросiiвський. В данiй курсовiй роботi буде описано лише Дебальцево-Ровенькiвський та Луганський геоботанiчнi райони, так як вони знаходяться на територii дослiджуваноi областi.
Дебальцево-Ровенькiвський геоботанiчний лiсостеповий район лучних степiв, липово-дубових байрачних та ясенево-дубових вододiльних лiсiв. Територiя району займаi мiжвододiльнi простори в центрi кряжа (висоти вiд 275 до 367м над рiвнем моря), простягаючись вузькою смугою вiд Дебальцева на заходi й до межi з Росiiю на сходi. В районi переважають межирiчнi рiвнини, складенi з поверхнi важкими лiсовидними вiдкладами на яких розвиваються чорноземи глибокi та звичайнi середньо- та малогумуснi.
Клiмат його внаслiдок висотного положення вiдрiзняiться вiд клiмату оточуючих степiв меншою кiлькiстю днiв з сухою та посушливою погодою, порiвняно бiльшою кiлькiстю опадiв (450-550 мм на рiк), пониженою середньорiчною (6,5-70С) й липневою (20-210С) температурами, м