Аналiз та обгрунтування заходiв охорони флори Луганськоi областi
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
?илах у напрямi до Крейдяного i Глиняного ярiв та на прилеглiй до них частинi плато. Схили тут покритi терном, вишнею степовою, таволгою Литвинова. Чимало росте тут жостеру проносного, шипшини i бруслин - iвропейськоi та бородовчастоi. Проте найбiльш характернi для Стрiльцiвського степу заростi карагани кущовоi, яку у народi називають дерезною. На вiдкритих дiлянках степу травянистихй покрив дуже цiкавий i рiзноманiтний. Основу його, як i пiвденних степiв, становлять типчак, рiзнi види ковили (9 видiв), а також iншi злаковi трави - келерiя струнка, стоколос прибережний, тимофiiвка степова, лисохвiст лучний, пирiй волосистий, повзучий, ковилолистий. Всього на територii степу налiчуiться 45 видiв злакових рослин. Порiвняно з пiвденними степами рiзнотравя у заповiднику значно багатше за видовим складом. Тут зокрема, налiчуiться 448 видiв квiткових рослин, з яких до пустельно-степових видiв належить - 10, степових - 167, камянисто-степових - 10, лучно-степових - 102, лучних - 70, лiсових - 35, бурянiв - 55 видiв.
На солончакових грунтах домiнуi типчак борознистий та грудниця волохата, разом з якими зростають ехiнопсилон очитковидний, келерiя Делявiна, моркiвник Бессера, смовдь великолиста й iншi види. Навiть цей неповний перелiк свiдчить про рiзноманiтнiсть i своiрiднiсть та особливу цiннiсть рослинних угруповань Стрiльцiвського степу. У травнi - червнi, тобто в перiод масового цвiтiння бiльшостi видiв рослин, степ розцвiчуiться яскравими барвами. Водночас у другiй половинi травня на плато i схилах видiляються великi срiблясто-бiлi плями рiзних видiв ковили пiрчастоi, з яких найбiльш поширеною i ковила пiрчастоi, з яких найбiльш поширеною i ковила Лессiнга. Довгi, шововисто-срiбнi суцвiття цих рослин нахиляються вiд подиху вiтру, i тодi здаiться, що перед тобою не степ, а море, по якому бiжать легенькi хвилi.
Стрiльцiвський степ добре вiдомий не тiльки як резерват незайманоi степовоi рослинностi, а й мiiе, де ще зберiгаiться такий релiктовий вид тваринного свiту, як бабак. Жила бабачина маi добре втоптану вершину, навколо якоi росте кальцiiфiльна рослиннiсть - ковила Лессiнга, вiнниччя сланке, житняк гребiнчастий, блекота чорна,лобода багатолиста, на якiй ряснiють червонi соковитi плоди, через що мiiевi жителi називають ii тАЮбабаковою малиною, оскiльки цi плоди бабака охоче поiдають.[12]
Провальський степ у системi фiзико-географiчного районуваня Украiни розташований в районi головного Донецького вододiлу Донецькоi фiзико-географiчноi областi Лiвобережно-Днiпровськоi пiвнiчностеповоi провiнцii. Дiлянка Провальського степу представлена рiзнотравно-типчаково-ковиловими i перофiтними степами Донецького округу Приазовсько-Чорноморськоi степовоi провiнцii.[11]
тАЮПровальський степ як фiлiал Луганського державного заповiдника iснуi з 1975 року. У довоiннi роки вiн був самостiйним заповiдником мiiевого значення. Цей дуже цiкавий обiкт природи степовоi зони здавна привертав увагу багатьох науковцiв, як бiогеоценотичний комплекс рiзнотравно-типчаково-ковилових степiв з камянистими, зарослими чагарником дiлянками, байрачними i заплавними лiсами та iншою цiкавою рослиннiстю. Тут працювали геологи i грунтознавцi, ботанiки i зоологи, фахiвцi ряду iнших природничих спецiальностей.
Провальський степ розташований на вiдстанi 80км вiд Луганська, на пiвнiчному схилi головного вододiлу Донецького кряжу. Загальна площа фiлiалу становить 587,5 га.
У Провальському степу чимало камянистих дiлянок, розчленованих глибокими балками, i виходи на поверхню скельних утворень, що сприяi зростанню тут найрiзноманiтнiшоi рослинностi. На його тероторii виявлено понад 650 видiв тiльки вищих водних рослин, з яких лiкарських - близько 100 видiв, декоративних - понад 70, кормових - близько 50, медоносiв - понад20, а також значна кiлькiсть iнших видiв. РЖз загальноi кiлькостi виявлених рослин понад 100 видiв належать до рiдкiсних i зникаючих. Бiльшiсть з них збереглися на скелях, крутих камянистих схилах, на узлiссях байрачних лiсiв, у глибоких балках.
У заповiднику домiнують характернi для посушливих регiонiв види, якi пристосувалися до сухого клiмату i камянистих грунтiв. Враховуючи такi особливостi, виходячи саме з необхiдностi охоронирiдкiсних видiв. пiд заповiдник видiлено двi найбiльшi дiлянки.
Дiлянка тАЮКалиновська площею 327,5 га являi собою складне поiднання рiзнотравно-типчаково-ковилових степiвна розвинутих грунтах у мiжпасмових пониженнях, на пологих схилах i плакорних дiлянках з варiантами петрофiльноi рослинностi на гребенях пiвденних i схiдних схилiв з виходами пiсковикiв та комплексами зсувiв на сланцях балок тАЮКалинова i тАЮПровалля. Тут також чимало чагарниково-степових угруповань рослинностi.
На цiй дiлянцi зростають такi цiкавi рослини, як зизофора тонка, ранник крейдяний, цибуля мiцновдягнена, тюльпани змiiлитий та гранiтний, астрагали новоасканiйський, яйцеплодий та донський, чебрецi кальмiуський, гранiтний та ряд iнших ендемiчних та релiктових видiв. На схилах i днищах балок збереглися дiлянки кленово-ясенових байрачних дiбров, а в заплавi рiчки Провалля - заплавних дiбров з дiлянками лучноi, болотноi i водноi рослинностi. В лiсових насадженнях височать окремi вiковi дуби. На схилах лiсовi насадження вiдiграють особливо важливу грунтозахисну роль.
Дiлянка тАЮГрушевська площею близько 260 га розмiщена на схiд вiд тАЮКалиновськоi в межах плакорноi рiвноi камянистоi цiлини. Рослиннiсть степу представлена тут мальовничими ковиловими угруповання