Аналiз та обгрунтування заходiв охорони флори Луганськоi областi
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
огiчну безпеку, була створена i введена в роботу система обласного монiторингу оточуючого навколишнього середовища. У звязку з цим були розробленi такi програмнi системи: тАЮПоверхневi води, тАЮДжерела викидiв в атмоiеру, тАЮФауна, тАЮЕкологiя i право. При створенi програми тАЮПiдземнi води, тАЮГрунти створена досвiдчена геоiнформацiйна пошукова система з використанням багатошаровоi карти з екологiчною ситуацiiю.
Закриття шахт в Луганськiй областi i - джерелом дуже багатьох серйозних екологiчних проблем. Неврахування широкого спектру екологiчних питань, як при проектуваннi, так i в процесi лiквiдацii шахт, порушення природоохоронного законодавства приводить до суттiвого погiршення стану навколишнього середовища у вугiльнодобувних регiонах Луганськоi областi, i необхiдностi залучення додаткових грошових iнвестицiй задля вирiшення екологiчних проблем, що виникають в звязку з реструктуризацiiю вугiльноi промисловостi.
Спостереження, що проводилися Луганською лабораторiiю екологii грунтiв, iнституту агропромислового виробництва, за станом грунтового покриву пiсля закриття шахт, свiдчать проте, що грунти на цих дiлянках до пiдтоплення вiдносилися до висококультурних з вмiстом гумусу 4-8%, а в звязку з пiдвищенням рiвня грунтових вод, внаслiдок закриття шахт, призвело до того, що розпочалися процеси заболочування i повязанi з ними засолення i солонцювання, що викликають значну деградацiю грунтового покриву.[7]
Так, як в Луганськiй областi спостерiгаiться значне антропогенне навантаження для зменшення його впливу пропонуiться впроваджувати в практику концепцiю мiськоi зеленi. Дана концепцiя протистоiть урбанiзацii i ii негативним наслiдкам - зникненню лiсiв, лукiв, погiршення кiлькiсного i якiсного стану поверхневих i пiдземних вод, забруднення повiтря та девастацii грунту. В цiй ситуацii комплексне озеленення охоплюi практично всю незабудовану територiю мiста. Прийоми садово-паркового мистецтва виходять за межi традицiйних обiктiв озеленення садiв i паркiв i стають iнструментом формування культурного ландшафту.
Озеленення, як галузь мiського народного господарства зосереджуiться на вирiшеннi трьох головних завдань:
охорона i консервацiя iснуючих садiв i паркiв;
формування новостворених садово-паркових обiктiв;
рекультивацiя девастованих ландшафтiв.
Потрiбно провести закриття екологiчно небезпечних шахт з урахуванням i дотриманням всiх норм i вимог, впровадити новi системи очистки стiчних побутових вод, встановити i замiнити на сучаснi фiльтри по очищенню повiтря вiд шкiдливих домiшок. На пiдприiмствах забезпечити контролю по дотриманню вимог, щодо санiтарно-захисноi зони поблизу пiдприiмства.
Збiльшити кiлькiсть зелених насаджень.[14]
Висновок
В данiй курсовiй роботi було дослiджено Луганську область. РЗi мiiе в загальному адмiнiстративно територiальному районуваннi, визначено те, що особливiстю природних умов i ii розташування в Степовiй зонi Украiни, що i частиною РДвразiатськоi степовоi областi, яка простяглася широкою смугою вiд пониззя Дунаю до передгiря Алтаю й далi на схiд через Пiвнiчну Монголiю до Великого Хiнгана. На Украiнi вона на пiвночi межуi з Лiсостепом i простягаiться на пiвдень до передгiрного Лiсостепового Криму, а на останнiй територii доходить до берегiв Чорного та Азовського морiв.
Луганська область разом iз Донецькою областю утворюють Донецький економiчний регiон, який i найбiльш економiчно розвиненим в Украiнi. За кiлькiсть та густотою населення район посiдаi перше мiiе. Переважна частина населення зайнята в промисловостi, тут зосередженнi великi людськi ресурси. РД гострi проблеми рацiонального використання трудових ресурсiв, особливо в шахтарських селищах.
Донецький район в Украiнi найбiльш економiчно розвинутий, особливо такi галузi, як електроенергетика, вугiльна, металургiйна, хiмiчна промисловiсть, важке машинобудування та промисловiсть будiвельних матерiалiв. У сiльському господарствi домiнуi примiський тип господарювання.
Велика кiлькiсть проблем в областi повязана з лiсовими ресурсами. По вiку i стану бiльшiсть дубових насаджень пiдлягають суцiльним вирубкам, при цьому iде змiна цiнних порiд на менш цiннi. Велика площа лiсiв гине в результатi дii водозаборiв (знижуiться рiвень ТСрунтових вод).
Кожний 4-й вид флори областi зустрiчаiться тут дуже рiдко i в одному екземплярi. Заповiднi територii, котрi утримують близько 75% видового складу флори, займають всього лиш 0,005% площi.
Нами був розрахований коефiцiiнт екологiчноi стiйкостi ландшафту, який становить 0,8 (КЕСЛ=0,8). Виходячи з даного розрахунку ми робимо висновок, що територiя Луганськоi областi знаходиться в нестабiльних еколого-ландшафтних умовах.
В 5 роздiлi цiii курсовоi роботи була дана загальна оцiнка стану охорони рослинного свiту та шляхи для його покращення. Було запропоновано впроваджувати в практику концепцiю мiськоi зеленi, дана концепцiя протистоiть урбанiзацii i ii негативним наслiдкам.
Список використаноi лiтератури
1.Географiчна енциклопедiя Украiни: В 3-х т. Ред.кол.:...О.М. Маринич (вiдповiд.ред.) та iн.- К.:Украiнська Радянська енциклопедiя iм.М.П. Бажана, 1990.-т.2:З-О.-480с.
2.Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економiчна i соцiальна географiя Украiни з основами теорii: Посiбник для викладачiв економiчних i географiчних факультетiв вузiв, наукових працiвникiв, аспiрантiв/.-К.:Знання, 1998.-48