Аналiз та обгрунтування заходiв охорони флори Луганськоi областi
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
дко i в одному екземплярi. Заповiднi територii, котрi утримують близько 75% видового складу флори, займають всього лиш 0,005% площi.
В кiнцi ?VIII ст. на територii нинiшнього Бiловодського району була створена мiжнародна станцiя i лабораторiя по вивченню незайманих степiв. РЗi очолили видатнi вченi-географи та ТСрунтознавцi Докучаiв i Юнiцкий. Задача, поставлена перед ними - рацiональне лiсорозведення у степу. Пiд iх керiвництвом i особисто ними тут було посаджено в голому степу 90 га насаджень, причому таких, котрi нiколи ранiше в цих районах не проростали. Були закрiпленi овраги. Бiльша частина насаджень збереглась до нашого часу. Тепер ця дiлянка маi назву Урочище Юнацького i оголошена памятником природи. В будинку, де жив Докучаiв, створений музей степового лiсорозведення, там же i встановленi iхнi памятники.
Однiiю iз кращих на Украiнi вважаiться мiнеральна вода Бiловодська, створена на основi мiiевих цiлющих джерел i не поступаючи, а часто i перевищуюча по своiй якостi багатьох зарубiжних аналогiв. Вона експортуiться по багатьох зарубiжних краiнах.
Заповiднi Кременецькi лiси - самi найбiльшi масиви на пiвднi лiвобережноi Украiни, якi займають 35.5 тис. га. Складаiться з 15-ти урочищ, де голубi озера та болота розташувалися. Знаходиться на вiдстанi близько 140 км. вiд Луганська. Кременецькi лiси здавна славилися своiм корабельними соснами та могутнiми дубами. По свiдченням, звiдси за часiв Петра 1 переправлялась по рiчкам деревина для будiвництва вiйськових та торгiвельних кораблiв на Воронезькому судноверхвi. Спецiалiсти вiдмiчають хороший стан лiса: вiн густий i компактний. Але лише третя частина його - природного походження. Тут проростаi близько 60 видiв дерев i кущiв.[7]
4.2 Раритетнi види флори, занесенi до Червоноi книги Украiни
Сальвiнiя плаваюча
Salvinia natans (L.) All.
Родина Сальвiнiiвi - Salviniaceae
Наукове значення. Релiктовий (третинний) вид.
Статус. РЖРЖ категорiя.
Поширення. На всiй територii Украiни ( в долинах Днiпра, Десна, Пiвдень Бугу, Сiверського Дiнця та iнших рiчок) - спорадично.
Вид поширений також у Центральнiй РДвропi, Середземноморi, на Кавказi, у Середнiй Азii, захiд Сибiру, Китаi, Японii, пiвнiчноi Америцi.
Мiiе зростання. Мiлководдя прiсноводних i мало проточних водойм (глибина 0,5-2,5м) з мулисто-пiщаними та мулисто-торфовими вiдкладами. У пониззях рiчок характернi угруповання виду, в iнших мiiях утворюi лише фрагменти угрупувань.
Чисельнiсть. Популяцii численнi, рiзко скорочуються в забруднених водоймах.
Причини змiни чисельностi. Осушування екотопiв, засолення та забруднення водойм.
Загальна характеристика. Однорiчна травяниста (папоротева) водяна рослина завдовшки 10-20 см. Стебло ( дiаметр 1-2 мм) плаваюче розгалужене. Листки розмiщеннi кiльцями по три: два-плаваючi, яйцевидно елiптичнi, розташованi попарно, третiй - занурений у воду, розсiчений, вкритий бурими волосками. Спороносить у серпнi - вереснi. Розмножуiться спорами i вегетативно.
Заходи охорони. Занесено до Червоноi книги Украiни (1980). Охороняiться в природних заповiдниках: Дунайську Плавнi, Луганському (Станично-Луганський вiддiл), Канiвському, Розточчя та заказниках загальнодержавного значення (зокрема Святе Озеро у Козилевському районi Чернiгiвськоi областi). Необхiдно дослiдити стан популяцii.
Дельфiнiй Сергiя
Delphinium sergii Wissjul.
Родина Жотеевi -
Ranunculaceae
Наукове значення. Схiдно-РДвропейсько Кавказький вид.
Статус. РЖРЖРЖ категорiя.
Поширення. Донецька височина. Вид поширений також у пониззi Дону, Передкавказзi.
Мiiе зростання. Узлiсся серед чагарникiв, трапляiться на вапняках.
Чисельнiсть. Характернi iзольованi популяцii. У схiднiй частинi ареалу - звичайна рослина.
Причини змiни чисельностi. Антропогенне порушення екотопiв (випасання худоби, вирубування лiсiв тощо).
Загальна характеристика. Багаторiчна травяниста рослина заввишки 40-100см, з бульбо видно потовщеним коренем. Стебло прямо стояче, просте або розгалужене. Листки 5-7 пальчасто розсiченнi. Квiтки яскраво голубi (iнодi пiд деревами бiлуватi), зiбранi в просту або розгалужену китицю. Розмножуiться насiнням i кореневими бульбами. Цвiте у червнi-липнi. Плодоносить у серпнi. Ксеромезофiт. Отруйний.
Заходи охорони. Охороняiться у Луганському природному заповiднику (вiддiл Провальський степ) i на територii памятки природи
Пiвонiя тонколиста
Paeonia tenuifolia L.
(P. lithophila Kotov?
P. biebersteiniaca Rupr.)
Родина Пiвонiiвi -
Paejniaceae
Наукове значення. Причорноморський ендемiчний вид.
Статус. РЖРЖ категорiя.
Поширення. Пiвденна частина лiсостеповоi i степовоi зони, яйли Гiрського Криму. Вид поширений у Центральнiй РДвропi, пiвденно-схiдних районах Схiдно-РДвропейськоi рiвнини, на Кавказi.
Мiiя зростання. Плакорнi дiлянки, степовi схили з добре розвиненими чорноземними грунтами (у складi рiзнотравя степових фiтоценозiв).
Чисельнiсть. Незначна. Трапляються скупчення рослин на пасовищах, частiше росте поодинцi. Спостерiгаiться скорочення чисельностi виду, особливо поблизу населених пунктiв.
Причини змiни чисельностi. Розорювання цiлинних степових дiлянок; витоптування, зривання на букети та збирання як лiкарськоi сировини, викопування.
Загальна характеристика. Багаторiчна травяниста рослина заввишки 20-50 см, з бульбовидним коренем. Листки двiчi-або тричi перистi, вузько розчленованi. Квiтки (дiаметр до 8см) одиничнi, темно-червонi; пелюстки обернено яйцевиднi. Плiд - густо опушеннi л