Послання апостола Павла в iх дСЦалектичному взаСФмозвтАЩязку фСЦлософськоi та богословськоi складових
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
?с вдарив його в болюче мСЦсце, сказавши, що тяжко йти проти рожна волом, коли його впрягали у ярмо, керували за допомогою гострого рожна. Павло виявився готовим до прийняття ярма Христового Царства (Мт 11, 29-30). [5, 146-148].
Апостол Павло даСФ нам правдиве розумСЦння Божого Закону в свСЦтлСЦ РДвангелСЦя. Справжня роль Закону в життСЦ християнина: Ми знаСФмо, що Закон добрий, коли хто уживаСФ його за законом, вСЦдаючи, що закон дано не для праведника, лише для беззаконних, непокСЦрних, безбожних, грСЦшникСЦв, нечестивих та нечистих, батьковбивцСЦв та матеревбивцСЦв, душогубцСЦв, розпусникСЦв, мужоложцСЦв, людокрадСЦв, забрСЦханцСЦв, кривоприсяжникСЦв СЦ для всСЦх СЦнших, що противляться здоровому навчанню, згСЦдно з РДвангелСЦСФю слави блаженного Бога, яку менСЦ довСЦрено було (Тим. 1, 8-11). Святий Апостол Павло приходить до висновку: Але все ж таки Закон СФ святий, заповСЦдь свята, СЦ праведна, СЦ добра (Рим. 7, 12). Це означаСФ, що все, що Господь Бог дав людинСЦ певного часу, в певний перСЦод ii СЦсторСЦi, буття, СФ добре СЦ святе. Саме апостол Павло познайомив грекСЦв з РДвангелСЦСФм, виявивши особливе зацСЦкавлення грецьким краСФм СЦ станом церков, заснованих ним на цих землях.
ЕллСЦнСЦзм на той час володСЦв пСЦдгрунтям до сприйняття вчення СЦз Назарету. Напис невСЦдомому богу СФ незаперечним доказом. Весь Новий ЗавСЦт в оригСЦналСЦ написаний на грецькСЦй мовСЦ.РДвангелист Лука, котрий був греком, в книзСЦ ДСЦянь святих АпостолСЦв описав життя СЦ дСЦяльнСЦсть апостола Павла звСЦдки ми СЦ черпаСФмо усСЦ вСЦдомостСЦ. Отже, вирушивши з Троади, ми прибули до СамофракСЦi, а другого дня до Неаполя (ДСЦян. 16, 11). В пСЦвнСЦчно-схСЦднСЦй частинСЦ Егейського моря, на пСЦвдень вСЦд ОлександруполСЦса, знаходиться острСЦв СамофракСЦя з багатьма цСЦлющими джерелами. ЗгСЦдно з переданням, яке збереглось на островСЦ, апостол Павло побував на ньому, висадившись в порту античного мСЦста, - сучасному ПальяполСЦ. На згадку про цю подСЦю тут було побудовано ранньохристиянську трьохпридСЦльну базилСЦку.
А видСЦння, дане апостолу Павлу у снСЦ, коли вСЦн знаходився в ТроадСЦ - високий, поважний македонянин, який стоiть перед ним СЦ просить: прийди в МакедонСЦю СЦ допоможи нам (ДСЦян. 16, 9) - це момент особливий та визначний у його проповСЦдництвСЦ, тому, що СФ початком великих, прекрасних СЦ спасенних стосункСЦв з греками.
У зимку 49 року пСЦсля подорожСЦ при попутному вСЦтрСЦ, який був два днСЦ, Павло вперше висаджуСФться на СФвропейськСЦй територСЦi, в НеаполСЦ, в мСЦсцСЦ, де з часом розвинулось сучасне мСЦсто Кавала. Апостол Павло висадився згСЦдно з переданням в районСЦ храму святого Миколая СЦ йдучи РЖгнатСЦСФвою дорогою, одразу ж попрямував до Филип, це перше мСЦсто в тСЦй частинСЦ МакедонСЦi, колонСЦя (ДСЦян. 16, 12), яке знаходиться на вСЦдстанСЦ 12 кСЦлометрСЦв вСЦд Неаполя. Його супроводжували Сила, ТимофСЦй СЦ СФвангелист Лука. У Филипах проживало дуже мало юдеiв, СЦ не було синагоги, а в суботнСЦ днСЦ вони збирались в мальовничому мСЦсцСЦ на березСЦ однСЦСФi СЦз заток Стримону - Зигакту.
Апостол Павло надалСЦ пСЦдтримував тСЦснСЦ стосунки з филипСЦйцями, котрСЦ часто надавали йому допомогу коштами СЦ навСЦть тричСЦ вСЦдвСЦдував iх.
Проте через несприятливСЦ подСЦi апостол Павло СЦ Сила покинули Филипи СЦ йдучи РЖгнатСЦСФвою дорогою, поквапились до ФессалонСЦк. Як оповСЦдаСФться в книзСЦ ДСЦянь, пройшовши через АмфСЦполь СЦ АполлонСЦю, вони прийшли до ФессалонСЦк (ДСЦян. 17, 1). РЖ хоч АмфСЦполь СЦ АполлонСЦя були великими мСЦстами, Павло не зупинявся там поспСЦшаючи до ФессалонСЦк, де, як йому було вСЦдомо, СЦснувала синагога.[33, 67-69].
Прибувши до ФессалонСЦк, вони побачили зовсСЦм СЦнше мСЦсто. В цьому мСЦстСЦ було багато юдеiв, котрСЦ володСЦли значними коштами, що й забезпечувало iм стСЦйкий стан. Дехто з юдеiв увСЦрував, а також багато грекСЦв, та чимало знатних жСЦнок СЦз тих, що посСЦдали поважне мСЦсце. У ФессалонСЦках, подСЦбно до Филип, за дСЦяльностСЦ апостола Павла невдовзСЦ почали виникати проблеми СЦ безлад. А тому вночСЦ Павло СЦ Сила покинули мСЦсто.Про перебування апостола Павла у ФессалонСЦках вСЦдоме таке. ПСЦсля звСЦльнення ФессалонСЦк на згадку про нього був збудований храм. Павло швидко вийшов з ФессалонСЦк. Одначе вСЦн нСЦколи не забував тамтешнСЦх християн, котрих вСЦн тут залишив. Доказом цього слугують два його Послання до фессалонСЦкСЦйцСЦв (або солунян), засвСЦдчуючи те, що апостол цСЦкавився iх духовним СЦ соцСЦальними прогресом. В цих посланнях апостол пСЦдбадьорюСФ iх, даСФ поради. Також цСЦкавий той факт, що згодом вСЦн сюди посилаСФ ТимофСЦя, щоб зясувати iхнСЦй духовний стан. Обидва послання були ним написанСЦ в КоринфСЦ.
ПСЦсля ФессалонСЦк Павло з Силою прибули до ВерСЦi - багатолюдного мСЦста, яке знаходилось на пСЦднСЦжжСЦ гори ВермСЦон, мСЦста-столицСЦ третього округу МакедонСЦi. Тут була велика синагога де й проповСЦдував апостол, СЦ там були юдеi прихильнСЦшСЦ до них СЦ багато хто з них увСЦрували у Христа, як СЦ, зрештою чимало еллСЦнСЦв. Однак досить швидко апостол змушений був покинути СЦ це мСЦсто, а ТимофСЦй СЦ Сила залишились тут. В АфСЦни апостол Павло прибув СЦз ВерСЦi в 51 роцСЦ на кораблСЦ, висадившись у ФалиронСЦ, головному портСЦ мСЦста.
ОчСЦкуючи прибуття Сили СЦ ТимофСЦя СЦз МакедонСЦi, Павло ходив по мСЦсту, розмовляв з афСЦнянами в синагозСЦ, на агорСЦ (ринку), обурювався великою кСЦлькСЦстю СЦдолСЦв. Павло в АфСЦнах не був гнаний СЦз-за вчення, а навпаки його привели на Ареопаг, для того, щоб вСЦн мСЦг в урочистСЦй атмосферСЦ детально викласти своСФ вчення. АфСЦняни вислухали Павла, котрий мав можливСЦсть викласти вчення РЖсуса Христа СЦ не був пСЦдданий гонСЦнням за те, що проповСЦдував. Згадка Павла про воскресСЦння мертвих стала моментом, який ускладнив йому подальшу проповСЦдь РДвангелСЦя в АфСЦнах. ОскСЦльки безсмертя душСЦ було кульмСЦн