ПСЦдвищення рСЦвня фСЦзичноi пСЦдготовленостСЦ дСЦтей молодшого шкСЦльного вСЦку засобами СЦгровоi спрямованостСЦ

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика




? дСЦтей необхСЦдна чСЦтка система впливу на розвиток конкретних фСЦзичних здСЦбностей. У проведених ранСЦше дослСЦдженнях [16, 23, 31, 51] при розробцСЦ планСЦв фСЦзичноi пСЦдготовки дСЦтей СЦ пСЦдлСЦткСЦв використовували показники темпСЦв розвитку фСЦзичних здСЦбностей СЦ не давали конкретних рекомендацСЦй СЦз вибСЦркового впливу на виховання певних фСЦзичних здСЦбностей.

У 7- СЦ 8-рСЦчному вСЦцСЦ показники ЧСС, як у хлопчикСЦв, так СЦ дСЦвчаток не мають достовСЦрних вСЦдмСЦнностей СЦ в знаходяться в межах 124,0 130,2 уд./хв.

ВСЦдновлювальний перСЦод пСЦсля фСЦзичного навантаження у дСЦвчаток СЦ хлопчикСЦв 6-рСЦчного вСЦку на першСЦй хвилинСЦ становить 118,0 120,0 уд./хв (ЧСС), що даСФ можливСЦсть зробити висновок, що при вихованнСЦ загальноi та швидкСЦсноi витривалостСЦ необхСЦдно використовувати СЦнтервал для вСЦдпочинку протягом одноi хвилини.

АналогСЦчнСЦ СЦнтервали вСЦдпочинку можна використовувати СЦ в наступному вСЦцСЦ при вихованнСЦ загальноi СЦ спецСЦальноi витривалостСЦ.

Як вСЦдомо [18, 21], повторне виконання вправ на виховання швидкостСЦ вимагаСФ вСЦдновлення ЧСС до 110,0 115,0 уд./хв. У проведених автором експериментальних дослСЦджень такий показник пульсу спостерСЦгався на другСЦй хвилинСЦ вСЦдновлення. ПСЦсля фСЦзичного навантаження у хлопчикСЦв СЦ дСЦвчаток 6 9 рСЦчного вСЦку вСЦн був нижчим 110,0 уд./хв.

Експериментально було встановлено: якщо при вихованнСЦ фСЦзичних здСЦбностей пСЦсля навантаження пульс збСЦльшуСФться до 140,0 150,0 уд./хв, то СЦнтервали вСЦдпочинку дотримуються в межах 1 1,5 хв.

Таким чином, у процесСЦ фСЦзичноi пСЦдготовки СЦгрового спрямування використовувалися три типи СЦнтервалСЦв [19, 22]:

  1. повнСЦ СЦнтервали, якСЦ давали можливСЦсть вСЦдновлювати працездатнСЦсть до наступного повторення вправ;
  2. неповнСЦ СЦнтервали, коли працездатнСЦсть не вСЦдновлювалася але була близька до початкових даних;
  3. скороченСЦ СЦнтервали, коли вправи виконувалися повторно в разСЦ недовСЦдновлення, що давало можливСЦсть виховувати таку здСЦбнСЦсть, як витривалСЦсть.

Загальний обсяг фСЦзичного навантаження визначався у вСЦдповСЦдностСЦ до вСЦкових особливостей розвитку фСЦзичних здСЦбностей СЦ планування на кожному навчальному уроцСЦ в узгодженостСЦ з планом фСЦзичноi пСЦдготовки дСЦтей молодшого шкСЦльного вСЦку.

Основою органСЦзацСЦi навчальних занять в експериментальних класах було проведення змагань мСЦж групами учнСЦв усерединСЦ класу, що потребуСФ розподСЦлу iх на команди.

В практицСЦ фСЦзичного виховання, як правило прийнято розподСЦляти клас на три чотири вСЦддСЦлення, у яких нараховувалось би не бСЦльше 6 8 учнСЦв. Такий розподСЦл забезпечуСФ, крСЦм СЦншого, час для вСЦдпочинку мСЦж виконанням вправ, коли наступна вправа виконувалась через 1 1,5 хв.

Практикою вСЦдзначено [10, 17, 20], що при розподСЦлСЦ учнСЦв на команди можна використати декСЦлька способСЦв.

У процесСЦ експерименту було визначено, що найефективнСЦшим способом розподСЦлу на команди СФ розподСЦл за вибором капСЦтанСЦв з правом вчителя внести незначнСЦ корективи у залежностСЦ вСЦд рСЦвня фСЦзичноi пСЦдготовленостСЦ членСЦв команди, склад яких радикально не змСЦнюСФться протягом навчального року.

Нормування фСЦзичних навантажень у процесСЦ спортивно-СЦгровоi форми фСЦзичноi пСЦдготовки здСЦйснювалось нами в експериментальних класах таким чином:

  1. розподСЦл класу на визначену кСЦлькСЦсть команд, що даСФ можливСЦсть збСЦльшити або зменшити кСЦлькСЦсть гравцСЦв, а вСЦдповСЦдно обсяг навантаження та СЦнтервал вСЦдпочинку;
  2. збСЦльшення чи зменшення дистанцСЦi при виконаннСЦ фСЦзичних вправ або ж створення додаткових (ускладнених) умов для виконання вправ;
  3. збСЦльшення чи зменшення висоти зорових орСЦСФнтирСЦв-стимулСЦв при виконаннСЦ кидань, передачСЦ мячСЦв, стрибкСЦв;
  4. збСЦльшення чи зменшення кСЦлькостСЦ перепон у процесСЦ виконання бСЦгу СЦ стрибкСЦв.

Для фСЦзичноi пСЦдготовки СЦгровоi спрямованостСЦ дСЦтей молодшого шкСЦльного вСЦку було використано спортивний майданчик, що дозволяло проводити заняття СЦ змагання мСЦж вСЦддСЦленнями з використанням вправ для бСЦгу СЦ стрибкСЦв човникового типу.

Особливе значення в процесСЦ спортивно-СЦгровоi форма органСЦзацСЦi фСЦзичноi пСЦдготовки маСФ система педагогСЦчного впливу, яка забезпечуСФ розвиток в учнСЦв таких якостей, як колективСЦзм, дисциплСЦнованСЦсть, виховання волСЦ й наполегливостСЦ при подоланнСЦ труднощСЦв, що створюються в процесСЦ проведення таких занять.

ОскСЦльки учнСЦ обСФднуються в колектив, мають спСЦльну мету, вСЦдповСЦдальнСЦсть, виконують спСЦльну дСЦяльнСЦсть, у якСЦй допомога СЦ пСЦдтримка досягаються в процесСЦ змагальноi дСЦяльностСЦ.

Важливим фактором при цьому СФ розвиток почуття симпатСЦi для створення малих груп, СЦз яких СЦ складаСФться колектив.

При такСЦй органСЦзацСЦi занять дисциплСЦнованСЦсть досягаСФться не авторитарним шляхом, а за рахунок чСЦткого виконання команд, дотримання правил гри. При цьому застосовуСФться як метод заохочення, так СЦ покарання команд, члени яких не дотримуються правил гри.

РЖснуСФ прямий звязок мСЦж ступенем вольових зусиль СЦ нервово-мязовими зусиллями, якСЦ проявляються при вихованнСЦ сили, швидкостСЦ, витривалостСЦ, гнучкостСЦ СЦ спритностСЦ. РЖ чим бСЦльше необхСЦдно проявити даних здСЦбностей, тим бСЦльше СЦ повинно бути вольових зусиль.

У процесСЦ фСЦзичноi пСЦдготовки СЦгровим методом виховання вольових якостей учнСЦв СЦ послСЦдовне формування iх компонентСЦв досягалося за рахунок поступового ускладнення вправ, подолання труднощСЦв СЦ перепон при iх виникненнСЦ.

При цьому необхСЦдно вСЦдзначити, що такСЦ компоненти волСЦ, як рСЦшучСЦсть, смСЦливСЦсть, витримка досить добре формуються в дСЦтей у тому випадку, коли молодшСЦ шко?/p>