Органы прокуратуры, их значение и роль в осуществлении контрольно-надзорных функций
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?-якi обмеження особистоi свободи громадян, гарантованною Конституцiiю Украiни; поновлювалися порушенi права громадян, усувалися допущенi незаконнi i безпiдставнi обмеження особистоi свободи громадян; обмеження особистоi свободи громадян застосовувалися тiльки тодi, коли для невiдкладного захисту iнтересiв громадян або держави iншi заходи будуть визнанi недостатнiми або малоефективними; примусовi заходи медичного i виховного характеру застосовувалися до осiб лише суспiльно небезпечних за наявностi достатнiх медичних, психiатричних пiдстав.
тАЬтАЭтАЭтАЭтАЭтАЭтАЭтАЭтАЭтАЭтАЭтАЭтАЭтАЭтАЭтАЭтАЭтАЭтАЭтАЭтАЭтАЭтАЭтАЭтАЭтАЭтАЭтАЭтАЭ
ПЕРСПЕКТИВИ РЖ ПРОБЛЕМИ КОНТРОЛЬНО-НАГЛЯДОВОРЗ
ГРЖЛКИ ВЛАДИ
Позначенi iери суспiльних вiдносин i обiктом правового, законодавчого впливу з боку парламенту держави. Так, Верховна Рада Украiни в процесi створення нормативних актiв по регулюванню в iерi економiки, екологii, соцiальнiй iерi також повинна бути пiдконтрольна. РД через, що утворюванi в парламентi нормативнi акти повиннi вiдповiдати положенням, принципам i вимогам Конституцii. Контроль такого роду повинний здiйснювати Конституцiйний Суд Украiни.
Повинний також iснувати контроль i нагляд за вiдповiднiстю дiяльностi органiв виконавчоi влади i судовоi системи Конституцii Украiни i чинного законодавства. Зокрема, реальний, дiючий контроль за дiяльнiстю органiв виконавчоi влади може сприяти викорiнюванню корупцii в державних структурах.
Крiм того, контрольно-наглядова дiяльнiсть необхiдна в таких iерах як освiта, медицина, спорт та iн.
- Що стосуiться iер суспiльних вiдносин стосовно котрих контроль i нагляд не повиннi бути застосованi i не застосовуiться як форма примусового впливу, то серед них можна видiлити такi: особисте життя людини; мирна дiяльнiсть партiй, i iнших обiднань громадян.
- Мирнi збори громадян; вiдношення з приводу листування, телефонних розмов, телеграфноi або iншоi кореспонденцii; свободи пересування людини.
З приводу всiх перерахованих вище iер установлюються захиснi механiзми юридичного характеру, вiдбитi в Конституцii Украiни. У випадку ж вiдсутностi закрiплення в законi держави подiбних механiзмiв, що захищають право громадянина, така держава може вважатися тоталiтарним.
У яких же iерах суспiльних вiдносин функцii контролю i нагляду i найбiльше дiючими ?
При ближчому розглядi дiяльностi Верховноi Ради Украiни можна встановити який контроль здiйснюiться за ii дiяльнiстю. З однiii сторони вiн дiйсно iснуi. Конституцiйний Суд Украiни контролюi чи вiдповiдаi закон виданий Верховноi Радою Украiни положенням Конституцii Украiни. Але як уже вiдзначався вище процес контролю починаiться з iнiцiативи Президента Украiни, Верховного Суду Украiни, уповноваженого по правах людини у Верховноi Радi Украiни, сорока пятьох народних депутатiв, Верховноi Ради Автономноi Республiки Крим. Тобто постiйного контролю за дiяльнiстю Верховноi Ради Украiни з iнiцiативи самого Конституцiйного Суду Украiни не здiйснюiться.
Конституцiйний Суд Украiни крiм контролю за конституцiйнiстю нормативних актiв, що видаються Верховною Радою Украiни, здiйснюi i контроль за конституцiйнiстю нормативних актiв що видаються Президентом Украiни i Кабiнетом Мiнiстром Украiни. При цьому iнiцiацiя цiii дiяльностi здiйснюiться вiд тих же вищевказаних субiктiв.
Якi ж пiдстави створюють умови недосконалостi контрольних функцiй?
Розглянемо це питання на наступному прикладi. За положенням Конституцii Украiни: Матерiальна чи моральна шкода, завдана фiзичним або юридичним особам актами i дiями, що визнанi неконституцiйними, вiдшкодовуiться державою у встановленому законом порядку. Тобто, приймаiться той чи iнший нормативно-правовий акт (закон), що не вiдповiдаi положенням Конституцii Украiни та завдаi матерiальноi та моральноi шкоди юридичним чи фiзичним особам. У цьому випадку держава вiдшкодовуi заподiяну шкоду за рiшенням суду. Якщо б закон чи нормативно-правовий акт набував би чинностi лише пiсля того, як буде встановлено Конституцiйним Судом Украiни, що вiн вiдповiдаi положенням Конституцii Украiни, то заподiяння шкоди могло б i не вiдбутися. У цьому випадку державi не прийшлося б компенсувати заподiяну неконституцiйним законом шкоду. Якщо взяти до уваги, що фiнансовий тягар компенсацii заподiяноi державою шкоди зачасту лягаi на платникiв податкiв, то й цього можна було б уникнути. До того ж компенсацiйна функцiя не завжди виконуi функцiю повного вiдшкодування.
Крiм того, неконституцiйна дiяльнiсть Президента Украiни, Кабiнету Мiнiстрiв Украiни також може спричинити велику шкоду фiзичним або юридичним особам i в цьому випадку вiдповiдно за iх дiями необхiдний нагляд з боку контрольно-наглядовоi гiлки влади.
Серед визначених контрольно-наглядових органiв держави тiльки Конституцiйний Суд Украiни може бути визнаний повнiстю незалежним тому, що всi iншi органи контрольно-наглядовоi дiяльностi залежнi вiд органiв законодавчоi, виконавчоi та судовоi гiлок влади. Так наприклад, державна контрольно-ревiзiйна служба Украiни дii при Мiнiстерствi фiнансiв Украiни i пiдпорядковуiться Мiнiстерству фiнансiв Украiни. Антимонопольний комiтет Украiни утворюiться Верховною Радою Украiни i пiдзвiтний iй. У своiй дiяльностi Антимонопольний комiтет Украiни пiдпорядковуiться Кабiнету мiнiстрiв Украiни.
Такий стан пiдвладностi деяких контрольно-наглядових органiв д?/p>