Органы прокуратуры, их значение и роль в осуществлении контрольно-надзорных функций
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?том краiни законодавчих актiв, прийнятих парламентом i т.д.
РЖдея розподiлу влад вперше знайшла своi вiдтворення в iсторично вiдомому документi тАЬПакти i Конституцiя законiв та вольностей Вiйська ЗапорiзькоготАЭ, написаному П.Орликом ще у 1710р.
У вiдповiдностi з Конституцiiю Украiни в цiй статтi не лише закрiплений подiл державноi влади на законодавчу, виконавчу та судову, а й закрiпляiться важливе положення про те, що органи, якi уособлюють ту чи iншу гiлку влади, здiйснюють своi повноваження у встановлених Конституцiiю межах i вiдповiдно до законiв Украiни (ч.2 ст.6)
Кожна гiлка влади повинна чiтко, компетентно i вiдповiдально, в повному обсязi виконувати притаманнi iй функцii. Тодi буде надiйно, мiцною i спроможною вся державна влада.
Як пише вiдомий украiнський вчений академiк АПН М.В.Цвiк, хоча в умовах перехiдного перiоду за розхитаностi державноi дiiиплiни й ознаках паралiчу влади обiктивно необхiдним i змiцнення виконавчоi влади, це однак не можна робити за рахунок делегування iй законодавчих повноважень. Передача виконавчiй владi функцiй законотворення розхитуi принцип розподiлу влад, порушуi баланс гiлок влади, послаблюi парламент, ставить його пiд президентом i урядом.
Такий пiдхiд свiдчить i про неможливiсть делегування законодавчiй, виконавчiй та судовiй гiлкам влади контрольно-наглядових повноважень за умов iснування самостiйних контрольно-наглядових органiв державноi влади.
ПОНЯТТЯ КОНТРОЛЬНО-НАГЛЯДОВОРЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ
До контрольно-наглядових органiв влади Украiни можна вiднести:
Конституцiйний Суд Украiни
Прокуратуру Украiни
Державнi iнспекцii (податкова, пожежна, екологiчна i т.д.)
Крiм цього, контрольно-наглядовi функцii властивi таким державним органам як Антимонопольний комiтет Украiни, Нацiональний Рада по телебаченню i радiомовленню i деякi iншi органи державноi влади.
Цi органiзацii вiдносяться до державних органiв влади, а не до державних установ, пiдприiмств i органiзацiй - тобто елементам державного механiзму, що не мають владно-розпорядчих функцiй так, як вони не забезпечують господарчу дiяльнiсть держави, а здiйснюють визначенi контрольно-наглядовi функцii.
Насамперед, доцiльно використовувати для розгляду особливостi контрольно-наглядових структур i функцiй державноi влади характеристику самих понять тАЬконтрольтАЭ i тАЬнаглядтАЭ.
Характерною рисою даних понять i подiбнiсть змiсту цих визначень. Так, поняття тАЬнаглядтАЭ визначаiться як спостереження або спостереження з метою перевiрки, а поняття тАЬконтрольтАЭ - як перевiрка, спостереження з метою перевiрки .
Отже основною функцiiю контрольно-наглядовоi дiяльностi i ПЕРЕВРЖРКА РЖ СПОСТЕРЕЖЕННЯ З МЕТОЮ ПЕРЕВРЖРКИ.
Характеризуючи функцii рiзноманiтних державних органiв влади ми можемо виявити, що iм властивi такi види дiяльностi як перевiрка i спостереження. Це призводить до закономiрного висновку про те, що такi функцii державних органiв можуть бути названi контрольно-наглядовими. При цьому, якщо така дiяльнiсть i основною, то i цi органи влади i контрольно-наглядовими.
У цьому сенсi Конституцiйний Суд i контролюючим органом влади, але не наглядовим так, як у його функцii входить рiшення питань про вiдповiднiсть Конституцii Украiни законiв i iнших нормативних актiв держави, що розглядаються тiльки по зверненнях: Президента Украiни; не менше сорока пяти народних депутатiв Украiни; Верховного Суду Украiни; Уповноваженiй Верховноi Ради Украiни по правах людини; Верховноi Ради Автономноi Республiки Крим. При цьому, самий Конституцiйний Суд Украiни по своiй iнiцiативi спостереженням за законодавством на предмет його вiдповiдностi Конституцii Украiни, не займаiться, тобто не маi наглядових (спостережливих) функцiй.
У демократичнiй державi роль контрольно-наглядових органiв держави важко переоцiнити. Важливiсть iх iснування обумовлена участю у функцiонуваннi системи тАЬстримувачiв i противагтАЭ, що пiдтримуi реалiзацiю принципу тАЬрозподiлу владтАЭ. При цьому, немаi обмеження у кiлькостi гiлок влади. Так наприклад, по Конституцii Алжиру 1976 року видiляються законодавча, виконавча, судова, заснувальна, контрольно-наглядова, виборча й iншi гiлки влади.
Основна мета такого подiлу - це виключення можливостi (захист вiд можливостi) узурпацii (тобто зосередження) влади. Проте якщо функцii контролю i нагляду виконуються не достатньо ефективно, то може вiдбутися часткова узурпацiя влади. Наприклад, перетягування контрольно-наглядових функцiй на себе законодавчою гiлкою влади.
Як пише вiдомий украiнський вчений М.Цвiк: хоча в умовах перехiдного перiоду за розхитаностi державноi диiиплiни й ознаках паралiчу влади обiктивно необхiдним i змiцнення виконавчоi влади, це однак не можна робити за рахунок делегування iй законодавчих повноважень. Передача виконавчiй владi функцiй законотворення розхитуi принцип розподiлу влад, порушуi баланс гiлок влади, послаблюi парламент, ставить його пiд президентом i урядом.
Здiйснення контролю i нагляду за дотриманням закону принципово необхiдно для формування правовоi держави. Така дiяльнiсть повинна здiйснюватися в першу чергу стосовно самих гiлок влади. Стосовно законодавчоi гiлки влади - у процесi створення й обнародування законiв держави. Стосовно виконавчоi гiлки влади - у процесi виконання закону й iнших нормативно-правових актiв. Стосовно судовоi гiлки влади - у процесi вiдправлення п