Органы прокуратуры, их значение и роль в осуществлении контрольно-надзорных функций
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
розглядаiться як система органiв, що утворюють самостiйну гiлку державноi влади. Так, вiдповiдно до Конституцii Украiни: тАЬдержавна влада в Украiнi здiйснюiться за принципом ii подiлу на законодавчу, виконавчу i судовутАЭ. Про контрольно-наглядову гiлку влади тут не згадуiться.
У той же час, у Конституцii Украiни та й в iнших законодавчих актах вказуiться на конкретнi повноваження i порядок формування таких державних органiв, як Прокуратура Украiни, Конституцiйний Суд Украiни. Особливостi формування i функцiонування цих державних органiв не дозволяють iх вiднести повною мiрою до будь-якоi з конституцiйно визначених гiлок державноi влади.
Конституцiiю Украiни не визначаiться така гiлка державноi влади, як контрольно-наглядова. Проте чiтко визначений конституцiйний статус самоi наявностi контрольно-наглядових органiв. РЗх тАЬпiдвiшенийтАЭ стан у системi гiлок державноi влади потребуi бiльш чiткого конституцiйного i законодавчого закрiплення i наукового обгрунтування.
На користь необхiдностi й актуальностi наукового дослiдження iери контрольно-наглядових структур держави говорить i недостатня освiтленiсть даноi проблеми в науковiй юридичнiй лiтературi.
Все це призводить до стiйкоi потреби роздивитися дану проблему з погляду наявних наукових концепцiй у цiй областi знань i засобiв, методiв законодавчого регулювання такого напрямку у функцiях державноi влади.
У багатьох навчальних посiбниках для середнiх навчальних закладiв по диiиплiнi тАЬОснови держави i праватАЭ про Конституцiйний Суд i Прокуратуру мова йде просто як про органи держави, а не як про контрольно-наглядовi органи влади в цiлому i iхньому вiдношеннi з iншими гiлками влади.
Значимiсть даних органiв надзвичайно велика. Вони сприяють процесу формування i функцiонування системи тАЬстримувачiв i противагтАЭ, як елемента принципу тАЬрозподiлу владтАЭ. У такий спосiб ця структура державних органiв сприяi усуненню узурпацii влади.
Ще одним доказом на користь актуальностi аналiзованоi теми i не тiльки визначення контрольно-наглядових функцiй держави, як самостiйноi гiлки влади, але i встановлення мiiя i ролi цiii гiлки влади в структурi функцiонування законодавчоi, виконавчоi i судовоi влади.
Державна влада в Украiнi
Влада у свiдомостi простоi людb>Державна влада в Украiнi
Влада у свiдомостi простоi людини завжди мала якийсь вiдтiнок таiмностi. Спочатку причиною цього була нерозвиненiсть людськоi свiдомостi, пiзнiше, з виникненням держави , влада набула закритого полiтичного характеру, ii насамперед використовували для пiдкорення одних iншим.
Звичайно, було б неправильно усю рiзноманiтну палiтру влади зводити виключно до полiтичних вiдносин. Здебiльшого вказують, що влада це вольовi, передбаченi i врегульованi соцiальними нормами двостороннi вiдносини, у яких тi, хто маi владу, визначають, використовуючи рiзнi засоби i методи, поведiнку пiдвладних для задоволення суспiльно корисних iнтересiв, цiлей i завдань.
Узагальнюючи рiзнi визначення поняття влади (а iх дуже багато), можна стверджувати, що поняття влади обiднуi три основних елементи, а саме: сувереннiсть, тобто самостiйнiсть ii носiя; волю, яка i панiвною, а також силу, яка забезпечуi здiйснення цiii волi, коли вона не використовуiться добровiльно.
Виходячи зi сказанного, можно пiдсумувати, що влада: це по-перше завжди двостороннi вiдносини, тобто вiдносини мiж субiктом, що маi владу, i пiдвладним (пiдлеглим); по-друге, пiдвладному субiкту адресуiться вольовий обовязковий для виконання припис, який вiн пiд загрозою застосування примусу повинен виконати. Поряд з цим слiд врахувати, що наведеннi вище ознаки влади зосереджують увагу лише найбiльш вразливих, гострих та крайнiх ознаках i проявах. Проте влада може проявлятися у досить рiзних формах, за допомогою широкого кола методiв. Адже мяке дерегування з боку диригента оркестром це теж один з проявiв влади, керiвництва, заснованного на владних ознаках. Тому стосовно визначення сутi владних вiдносин дуже велике значення мають питання, повязанi з формами, методами. Засобами здiйснення влади.
Саме враховуючи викладене вище, i слiд пiдходити до диференцiацii влади у ходi ii конкретного дослiдження. Здебiльшого, за iерою ii застосування, владу диференцiюють на полiтичну, економiчну, iдеологiчну та загальносоцiальну, визначаючи при цьому особливий статус державноi влади, яку iнколи навiть ототожнюють iз владою, що i неправильним. Виходячi з такоi теоритичноi конструкцii, Конституцiя Украiни i проголосила у ст.5, що носiiм влади i iдиним джерелом влади в Украiнi i ii народ, який здiйснюi владу безпосередньо i через органи державноi влади i мiiевого самоврядування. Тобто Конституцiя Украiни офiцiйно визнала пануючою владою владу народу i затвердила верховенство цiii влади над усiма iншими. Це вбачаiться у конституцiйному положенi, що право визначати i змiнювати конституцiйний лад в Украiнi належить виключно народовi Украiни i нiким не може бути узурповане.
Вiдповiдно до цього однiiю з найважливiших форм народовладдя i безпосереднi здiйснення влади народом шляхом всеукраiнського референдуму, який може здiйснюватися навiть за народною iнiцiативою на вимогу не меньш як трьох мiльйонiв громадян Украiни.
У цьому розумiннi хотiлося б зауважити, що шлях держави Украiни до поглибшення безпосереднiх форм здiйснення влади народом був би бiльш послiдовним, якби поряд з проголошенням народноi iнiцiативи щодо всеукраiнського референдуму вiдбулося б конституцi