Органы прокуратуры, их значение и роль в осуществлении контрольно-надзорных функций
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
равосуддя. Це не виключаi той факт, що кожна з гiлок влади повинна мати визначений набiр повноважень по стримуванню iншоi гiлки влади вiд спроб зосередження максимальноi кiлькостi повноважень, прав i функцiй.
Реальнiсть (дiiвiсть) контролю i нагляду за виконанням закону одночасно i одним iз базових принципiв правовоi держави. Для його здiйснення необхiдно виконання таких умов:
- по-перше, формування структури спецiальних контрольно-наглядових органiв у державi (така умова здiйснена багатьма державами свiту);
- по-друге, забезпечення цих органiв такими повноваженнями i заходами впливу на пiдконтрольних фiзичних i юридичних осiб, що можна було б назвати iх насправдi впливовими (тобто примушуючими безумовно виконувати закон)
Дiiвiсть контролю i нагляду за здiйсненням закону, iнших нормативно-правових актiв повинно бути пiдставою довiри людей, громадян держави державним структурам, звернення саме до них, при необхiдностi вирiшення юридичних проблем, суперечок, а не, наприклад, у газети на радiо i телебачення.
Отже без iснування контрольно-наглядових органiв не мрiiться i правова держава. Це призводить до закономiрного висновку про те, що наявнiсть дiючих контрольно-наглядових органiв для Украiни i неодмiнною умовою становлення правовоi, демократичноi, соцiальноi держави.
У чому ж сьогоднi виражаiться особливiсть iер впливу контрольно-наглядових органiв в Украiнi. Контроль i нагляд необхiднi в полiтичнiй, економiчнiй, соцiальних, екологiчних, законотворчiй i iнших iерах.
СИСТЕМА КОНТРОЛЬНО-НАГЛЯДОВИХ ОРГАНРЖВ ДЕРЖАВИ
На даний момент в Украiнi iснуi цiлий ряд контрольно-наглядових органiв, що не знаходяться в прямоi iiрархiчноi пiдпорядкованостi i залежностi i не iормувалися в iдину структуру, що могла б мати критерii подiбними з iншими гiлками влади.
Так, Конституцiйний Суд Украiни контролюi чи вiдповiдають закони й акти Верховноi Ради Украiни, акти Президента Украiни, акти Кабiнету Мiнiстрiв Украiни, правовi акти Автономноi Республiки Крим положенням Конституцii Украiни.
Найбiльш ефективним, для виконання контрольно-наглядових функцiй, i процеiормування Конституцiйного Суду Украiни. Це проявляiться у тому, що його формують усi три гiлки влади: законодавча, виконавча та судова. Таким чином Конституцiйний Суд не може бути вiднесений виключно до однiii з них.
Прокуратура Украiни виконуi функцiю нагляду за дотриманням законiв органами здiйснюючими оперативно-пошукову дiяльнiсть, дiзнання, до судове слiдство. Крiм того, нагляд за дотриманням законiв, при виконаннi судових рiшень по кримiнальних справах, а так само застосуваннi мiр примусового характеру повязаних з обмеженням особистоi свободи громадян (тобто перевiрка законностi утримання пiд вартою в iзоляторах тимчасового утримання, слiдчих iзоляторах i законностi обмеження осiб у свободi пересування при оформленнi по кримiнальних справах мiри превентивного характеру - пiдписки про не виiзд).
З проголошенням Украiни суверенною державою обiктивно виникла необхiднiсть у реформуваннi державного апарату, зокрема прокуратури. Цей процес прискорився i набрав бiльш конкретних форм у звязку з вступом Украiни до Ради РДвропи i прийняття Конституцii Украiни.
Але тут треба мати на увазi, що реформа це не революцiя. Реформа вiд латинськоi означаi перетворення, змiну, нововведення, що не знищуi основ iснуючоi структури. Конституцiя Украiни, хоч i внесла деякi суттiвi змiни в органiзацiю i дiяльнiсть прокуратури, але не зачепила основ прокуратури як самостiйноi iнституцii з ii специфiчними функцiями та повноваженнями. РЖ такий пiдхiд певною мiрою вiдповiдаi iсторичному досвiду.
Науковий пiдхiд до вирiшення питання щодо мiiя прокуратури потребуi серйозного аналiзу функцiонування правоохоронних органiв, зокрема прокуратури, в бiльшостi iвропейських краiн. Наприклад, прокуратура Словацькоi Республiки та Угорщини самостiйнi органи, непiдпорядкованi виконавчiй владi. У Польщi та Австрii прокурори пiдпорядкованi мiнiстровi юстицii. В iнших iвропейських краiнах це питання вирiшуiться по-рiзному. Вiд виконавчоi влади, незалежнi прокурори в Бiлорусi, Латвii, Росii, Португалii та Македонii. Навпаки, пiдпорядкованi виконавчiй владi прокурори Нiмеччини, Францii, Данii, Голландii. Поряд iснують ще двi моделi.
В РЖспанii, Албанii, Болгарii, Хорватii прокуратура входить до складу судовоi влади, а у Швецii прокуратура хоча i i частиною виконавчоi влади не пiдпорядкована мiнiстру юстицii. Повне пiдпорядкування прокуратури законодавчiй владi маi свою перевагу у високому ступенi незалежностi прокурорiв вiд будь-яких органiв. Але поряд з цим маi також i недолiки в надмiрнiй юридичнiй владi прокурорiв.
За Конституцiiю Украiни прокуратурi придiляiться окремий роздiл сьомий, а це означаi, що прокуратура не входить у будь-яку гiлку влади i становить систему державних органiв, дiяльнiсть яких створюi самостiйну форму державних функцiй.
Тому будь-якi реформування прокуратури насамперед не повиннi суперечити конституцiйному статусу прокуратури.
Генеральний прокурор Украiни призначаiться на посаду Верховною Радою Украiни за поданням Голови Верховноi Ради Украiни, а також вiн звiтуi перед Верховною Радою про свою дiяльнiсть i несе перед нею вiдповiдальнiсть. У цьому прокуратура i залежною вiд парламенту. Тобто парламент як орган законодавчоi гiлки влади перетягуi на себе контр