Органы прокуратуры, их значение и роль в осуществлении контрольно-надзорных функций
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
ржава буде не в мозi разпоряджатися бiльшою частиною власностi, обсяг загального нагляду зменьшиться. Однак за державою завжди залишатимуться правовi методи впливу, як свiдчить досвiд розвинутих краiн, буде створювати для власника розумнi i приятнi правила гри. А тому нагляд за iх точним та суворим додержанням повинен бути.
Окремi автори стверджують, що нинi i багато державних органiв, якi в межах своii компетенцii здiйснюють контроль. Це так. Рiзного роду державних iнспекцiй багато i кожнiй з них все частiше надаiться ше й право здiйснювати юрисдикцiйноi дiяльностi. Та саме зазначена обставина i вимогаi збереження прокурорського нагляду.
Неможливо ставити в один ряд провiрку виконання якогось конкретного закону, яку здiйснюi прокурор в порядку загального нагляду, та скажимо, перевiрку додержання ,, свого тАЭ законодавства рибооранного, лiсовою чи землевпорядною службою.Тут схожiсть чисто зовнiшня. Принципова ж вiдмiннiсть полягаi в тому, що прокурор, здiйснюючи будь-яку перевiрку виконання закону, завжди виступаi вiд iменi держави в цiлому, а не як представник вiдомства. Вiн дii як слуга закону у широкому розумiннi цього слова i якщо пiд час перевiрки, наприклад, додержання конституцiйного права громадян на працю, зустрiчаiться з фактом крадiжки чи хибарництва, зобовязаний негайно реагувати на це. Щодо рибiнспектоа чи землевпорядника, то на них такий забовязон не покладено.
Це не i iх беспосередньою справою.
Хто буде здiйснювати контроль оперативно, професiйно, коли у прокурора права на загальний нагляд не буде? Щодо суду, то його можливостi у цiй iерi через завантаженiсть основною роботою обмеженi. До того ж, як показуi прокурорська практика, i безлiч випадкiв елементарноi бездiяльностi контролюючих органiв, яку можна виявити лише при перевiрцi прокурором за його iнiцiативою виконання законiв беспосередньо на мiii. А такого права суди не мають.
Прокурорська система-це саморегулюючий органiзм, i вона з точки зору виконання своiх повноважень увiйде у своi береги.
У суспiльнiй свiдомостi переважаi i змiнюiться думка, що така модель розвитку Украiни i найбiльш прийнятою. Поiднання саморегулюючих процесiв, характерних для ринкових вiдносин, з активним державним втручанням у соцiально-економiчну iеру обьiктивно породжуi необхiднiсть налагодження такого контролю з боку держави, який гарантував би ефективнiстцього втручення. Для чого ж руйнувати механiзм, притуманнi сильнiй державi, зокрема прокурорський нагляд у iерi державного управлiння?
Позбавити прокуратуру права здiйснення прокурорського нагляду за рiзними формами державного контролю означало б позбавити ii найефективнiшого напряму дiяльностi, дуже потрiбного для становлення та нормального функцiонування нашоi держави.
Слiд помiтити, що у Росiйськiй Федерацii, де Концепцiя судово-правой реформи (1991р.) не передбачала загального нагляду, у листопадi 1995р. була прийнята друга редакцiя Закона ,,Про прокуратуру тАЬ,яка не тiльки зберегла цю функцiю, но й поширила ii. Таким же шляхом пiшов белоруський законодатель.
До того ж не можна вважати, що обмеження в новiй Конституцii наглядовоi ролi прокуратури i остаточним i беззаперечним. Погiршення стана законностi в Украiнi може змусити законодателя поновити ii попереднiй статус.
Згiдно з п.4 ст.46 Закону Украiни ,,ПропрокуратурутАЭ,а також з першим роздiлом Положення про атестацiю прокурорського-слiдчих працiвникiв прокуратури Украiни, затврдженого Генральним прокурором 19 травня 1992р., прокурори та слiдчи пiдлягають атестацii один раз у пять рокiв.
Це процедура сприяi оптимальнiй розстановцi кадрiв i i важливим засобом оцiнки дiлових якостей останнiх, а також усунення недолiкiв в iх роботi. Завдання атестацii прокурорсько-слiдчих працiвникiв досить обiмнi. Основними з них i такi :встановлення вiдповiдностi працiвникiв займанiй посадi; формування високопрофесiйного кадрового складу; використання кожного працiвника вiдповiдно до рiвня його дiловоi квалiфiкацii; виявлення перспектив використання потенцiйних здiбностей i можливостей працiвникiв, стимулювання iх прагнення до пiдвищення свого професiоналiзму; встановлення можливостей перемiщенняпрокурорсько-слiдчих кадрiв ,,по вертикалiтАЭ та ,,по горiзонталiтАЭ; визначення необхiдностi пiдвищення iх дiловоi квалiфiкацii та професiйноi майстерностi; виховання та розвиток у працiвникiв творчоi активностi; почуття вiдповiдальностi за бездоганневиконання службових обовязкiв ; запобiганнякорупцii в органах прокуратури; формуваннякадрового резерву та оптимальне забезпечення функцiонального призначення цих органiв.
Можна видiлити двi групи вимог до атестацii прокурорсько-слiдчих працiвникiв а саме:1) вимоги до атестацii як до процесу ретельноi перевiрки роботи останнiх, оцiнки iх якостей, здiбностей та досвiду; 2)вимоги до складення атестацiйного документа.
Правозастосовчу дiяльнiсть у iерi екологii здiйснюють багато субiктiв, у тому числi й правоохроннi органи нашоi держави, до яких, належить прокурори. Вiдповiдно до ст. 37 Закону Украiни 25 червня 1991р. ,,Про охорону навколишнього природного середовищатАЭ органи прокуратури, здiйснюючи нагляд за додержанням законодавства в iерi екологii, застосовують форми i методи, притаманнi прокуратурi в цiлому: внесення протестiв, порушення кримiнальних справ, iнформування компетентних органiв про екологiчнi правопорушення з боку посадових та iнших осiб з метою притягнення iх у встанов