Органы прокуратуры, их значение и роль в осуществлении контрольно-надзорных функций
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
леному порядку до диiиплiнарноi або адмiнестративноi вiдповiдальностi, звернення до судiв або до арбiтражних судiв з позовами про вiдшкодування шкоди, заподiянояноi економiчними правопорушеннями. Однак у цiй статтi головна увага придiлена правозастосовчiй дiяльностi органiв прокуратури, повязанiй з цiвiльно-правовими вiдносинами.
На вiдмiну вiд контролю, нагляд означаi перевiрку, а також спостереження з метою перевiрки.Отже, вiн маi бiльш вузьку iеру застосування, нiж контроль.У класичному виглядi, як самостiйний вид контрольноi дiяльностi нагляд в Украiнi представлено як прокурорський нагляд, що i дiлльностю прокуратури до додержанню i правильному достосуванню на ii територii законiв.
Завдання прокуратури у iерi еклогii випливають з ii головноi функцii-здiйснення нагляду за точним й однаковим виконанням усiма чинних законiв. У межах цих завдань екологiчну функцiю прокуратури можна охарактеризувати як дiяльнiсть по здiйсненню наглядуза додержанням i виконанням законiв i пiдзаконних актiв у галузi охорони навколишнього природного серидовища, природокористування та забезпечення екологiчноi безпеки.
Характерним i те, що прокуратура, сигналiзуючи про порушення екологiчного законодавства для вжиття вiдповiдних заходiв, надсилаi матерiали на остаточне вирiшення органами державного управлiння або судом.
Як свiдчить досвiт, пiдхiд до питання про вiдшкодування шкоди, заподiяноi навколишньому природнаму середовищу, маi бути ретельним. Це повязано насамперед з тим, що приобчисленнiзбиткiв, завданих екологiчним обiктом, органи прокуратури, якi керуються при цьому встановленими компетентними органами таксаме, правилами, методикою тощо, що враховують чiтко встановлювати тi випадки, коли необхiдний висновок екологiчноi експертизи, проведення якоi передбачено Законом Украiни вiд 9лютого 1995р. ,,Про екологiчну експертизутАЭ. Крiм того, треба враовувати, що на вiдмiну вiд еконмiчноi шкоди, яку в принципi завжди можна вiдновити, екологiчна шкода подiляiться на вiдновну, невiдновну, неповно або важковiдновну. Сказане вище породжуi труднощi при обчисленнi збиткiв.
Досвiд переконливо доводить, що якщо за характером порушення екологiчного законодавства немаi потреби у порушеннi кримiнальноi справи, зясуванням обставин, якi мають значення для справи, повиннi займатися органи спецiальноi компетенцii. А прокуратура маi подовати iм мiтодичну допомогу у цьому питаннi.
3) Роль та перспективи дiяльностiпрокуратури у формуваннi демакратичноi держави.
В Украiнi здiйснюються великомасштабнi перетворення, спрямованi на змiцнення демократii й створення правовi держави. Проходить переоцiнка цiнностей в економiчнiй, соцiальнiй, управлiнськiй, духовнiй та iнших iерах життя суспiльства. Однiiю з головних проблем громадського розвитку i змiцнення законностi та правопорядку.
Це висуваi на перший план завдання забезпечення законностi, захиступрав i законих iнтересiв громадян, верховенство закону. Кримiногенна ситуацiя в державi набираi загрозливого характеру i все далi погiршуiться. Зростаi протидiя силам правопорядку.
Майже повсюдно, особливо у великих центрах, збiльшуiться кiлькiсть небезпечних злочинiв, поiднаних з насильством, жорстокiстю й цинiзмом. Злочиннiсть стаi бiльш оргонiзованою. Вона i одним з головних факторiв, що негативно впливають на забезпечення правопорядку i внутрiшньоi безпеки держави. Характерною ознакою суспiльних вiдношен стала зневага до законiв та iх iгнорування.
Кримiнальнi структури проникли у iеру економiки, зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть, кредитно-банкiвську систему. Рекет контролюi дiяльнiсть субiктiв бiзнесу.
За такоi ситуацii правоохоронi, iншi державнi органи в окремих випадках проявляють терпимiсть до грубих порушень громадського порядку та iнших фактiв беззаконня. Все це загострюi соцiальну напругу, наносить моральну й матерiальну шкоду суспiльству, спричиняi недовiру значноi частини населення чинностi закону.
На стан законностi та правопорядку негативно впливаi також вiдсутнiсть чiткого механiзму виконання законiв, що поряд з халатнiстю, безвiдповiдальнiстю та низкою диiиплiною створюi сприятливе середовище для пограбування держави, для корупцii, хабарництва, iнших службових злочинiв, формуi негативну думку в суспiльствi.
Елементи правовогонiгилiзму сприяли посбавленню виконавчоi влади та зниженню в окремих регiонах Украiни активностi й результативностi прокурорського нагляду за дотриманням законiв.
З проголошенням Украiни суверенною державою обiктивно виникла необхiднiсть у реформуваннi державного апарату, зокреиа прокуратури. Цей процес прискорився i набрав бiльш конкретних форм у звязку з вступом Украiни до Ради РДвропи i прийняттям Конституцii Укравни.
Але тут треба мати увагу, що реформа-це не революцiя. Реформа вiдлатинськоi i означаi перетворення,змiну, нововведення, що не знищуi основ iснуючоi структури. Конституцiя Украiни, хоч i внесла деякi суттiвi змiни в органiзацiю i дiяльнiсть прокуратури, але не зачепила основ прокуратури як самостiйноi iнструкцii з ii специфiчними функцiями та повноваженнями.
За Конституцiiю Украiни прокуратурi придiляiться окремий роздiл сьомий, а це означаi, що прокуратура не входить у будь-яку гiлку влади i становить систему державних органiв, дiяльнiсть яких створюi самостiйну форму державних функцiй. Тому будь-якi реформування прокуратури насамперед не повиннi с?/p>