Органы прокуратуры, их значение и роль в осуществлении контрольно-надзорных функций
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
ю державного керiвництва. На мою думку життя довело безпiдставнiсть такого пiдходу.
Виконавча влада в Украiнi покликана вiдпрацьовувати шляхи i засоби реалiзацii законiв, займатися поточним управлiнням, у процесi якого здiйснювати розпорядчу дiяльнiсть. При цьому одним з найважливiщих завдань держави i забезпечення невтручення iнших державних органiв у iеру дiяльностi виконавчоi влади, що стверджувало багато класiв теорii парламентаризму.
Проте, хоча Конституцiя Украiни лiквiдувала верховенство однiii влади над iншою, вона все ж встановила, що Кабiнет Мiнiстрiв Украiни вiдповiдальний перед Президентом Украiни та пiдконтрольний i пiдзвiтний Верховнiй Радi Украiни.
Пiдконтрольнiсть i пiдзвiтнiсть Кабiнету Мiнiстрiв Верховнiй Радi Украiни проявляiться, наприклад, у затвердженнi останньою Державного бюджету Украiни та внесеннi змiн до нього, у органiзацii контролю за виконанням Державного бюджету Украiни та прийняттi рiшення щодо звiту про його виконання.
РЖз зазначеного, однак, не можна робити висновок, що Кабiнет Мiнiстрiв перебуваi наче у тАЬподвiйнiй пiдлеглостiтАЭ як Президенту держави, так i Верховнiй Радi. Такий пiдхiд i помилковим, оскiльки сенс прнципу розподiлу влад у тому, що кожна з гiлок влади як законодавча, так i виконавча маi свiй особливий, тiльки iй притаманний конституцiйний статус.
Центральнi органи виконавчоi (мiнiстерства, комiтети, вiдомства) здiйснюють вiдповiдне галузеве, мiжгалузеве та iнше управлiння окремими напрямами соцiально-економiчного i полiтичного життя краiни. Виконавчу владу на мiiях здiйснюють мiiевi державнi адмiнiстрацii, голiв яких призначаi на посаду i звiльняi з посади Президент Украiни.
На сучасному кризовому етапi розвитку Украiни для полiпшення оперативного керiвництва важливо значно посилити роль виконавчоi влади у вирiшеннi актуальних питаннь життя суспiльства, але це аж нiяк не може робитися за рахунок iнших гiлок влади.
Надзвичайно важливе мiiе у системi розподiлу влад посiдаi судова влада. З цього приводу заслуговуi на увагу положення ст.6 Конституцii Украiни, де вперше у нашiй практицi застосоване визначення тАЬсудова владатАЭ яка i складовою частиною принципу розподiлу влад у правовiй державi. Вiдповiдно до цього за органами суду визначаiться самостiйнiсть i незалежнiсть у здiйсненнi правосуддя, забороняiться здiйснення функцiй правосуддя будь-якими iншими державними органами чи посадовими особами. Конституцiя Украiни суворо заборонила створення будь-яких надзвичайних та особливих судiв. Суди i рiзними за своiю юрисдикцiiю, але усi вони врештi решт мають одне призначення захист прав i свобод громадян, конституцiйного ладу нашоi краiни, нацiональноi безпеки, дотримання законностi i справедливостi у суспiльствi. При цьому забезпечення реалiзацii передбачених Конституцiiю Украiни прав i свобод людини i громадянина становить головний змiст дiяльностi органiв судовоi влади. Адже згiдно з Конституцiiю юрисдикцiя судiв поширюiться на всi правовiдносини, що виникають у державi, тобто судовому захисту пiдлягають усi права, свободи та обовязки громадян.
Найактуальнiшими завданнями сьогодення стосовно змiцнення судовоi влади та пiдвищення ефективностi ii працi слiд вважати, на мою думку, створення системи апеляцiйних судiв, а також системи спецiалiзованих судiв, що сприятиме пiдвищенню професiйногорiвня при розглядi вiдповiдних судових справ; перебудова вiдповiдно до Конституцii Украiни дiяльностi судiв загальноi юрисдикцii, утворення Вищоi ради юстицii та квалiфiкацiйних комiсiй суддiв; вдосконалення системи пiдготовки суддiв тощо.
Особливо тепер, у перехiдний перiод життя суспiльства, доцiльно поставити питання про створення в Украiнi особливоi контрольно-наглядовоi влади, що сприяло б консолiдацii зусиль у цiй дуже важливiй iерi суспiльного життя. Функцiональним призначенням цих органiв у загальному планi слiд вважати захист i охорону конституцiйного ладу Украiни. Що ж до системи цих органiв, то вона повинна бути побудованна на засадах принципу координацii зусиль вже iснуючих державних структур, якi у рiзних iерах життя, вiдповiдно до своiх повноважень, здiйснюють контрольно-наглядовi функцii.
ПОНЯТТЯ ДЕРЖАВНОРЗ ВЛАДИ
Державна влада характеризуiться як вияв державноi органiзацii суспiльства, включаi в себе особливостi держави i характеризуiться поширенiстю за територiiю, унiверсалбнiстю, самостiйнiстю, верховнiстю, легiтимнiстю, незалежнiстю, повнотою. У найбiльш концентрованому виглядi ознаки державноi влади виявляються через ii сувереннiсть:
- верховенство державна влада i вищою владою у суспiльствi;
- повнота (неподiльнiсть) державна влада належить народу, який i ii iдиним джерером;
- самостiйнiсть державна влада незалежить вiд волi будь-яких iнших органiзацiй, окремих осiб чи iнших суспiльств.
Сувереннiсть державноi влади обумовлюiться ii можливостями реально, а не тiльки iдеологiчно впливати на суспiльнi вiдносини. Це забезпечуiться особливими державними утвореннямиi засобами iх впливу (пiдприiмствами, армiiю,судами,полiцiiю тощо).
Влада це авторитетна сила, вольовi вiдносини мiж людьми, у яких тi, хто маi владу, визначають програму повiдiнки пiдвладних осiб. РЖнакше кажучи, це реальна можливiсть здiйснення своii волi у соцiальному життi, навязування ii iншим людям, при використаннi рiзних засобiв i методiв, включаючи i примус. Звiдси стаi зрозумiлим, що вл