Органiзацiя ресурсноi бази банкiв в Украiнi
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
?одарункiв до свят вiд iменi керiвництва банку тощо.
Нецiновi методи управлiння базуються на маркетингових дослiдженнях того сектора ринку, який обслуговуiться банком, вивченнi потреб клiiнтури, розробцi нових фiнансових iнструментiв та операцiй, що пропонуються клiiнтам. У цiлому застосування нецiнових методiв потребуi деяких (iнодi й значних) витрат. Тому обираючи метод управлiння залученими коштами, менеджмент банку маi порiвняти витрати, повязанi з пiдвищенням депозитноi ставки та витрати, якi супроводжуватимуть впровадження нецiнових прийомiв. На практицi цi методи можуть застосовуватись паралельно [29, c.138].
У практицi роботи украiнських банкiв перевага надаiться цiновим методам управлiння, оскiльки депозитнi ставки не пiдлягають регулюванню i встановлюються менеджментом банку самостiйно залежно вiд потреби в залучених коштах. Депозитнi ставки значно вiдрiзняються як у динамiцi, так i вiд банку до банку. Нецiновi методи управлiння ще не досить популярнi у вiтчизнянiй банкiвськiй практицi, але загострення конкурентноi боротьби та зниження загального рiвня прибутковостi спонукаi банки до пошуку нових прийомiв заохочення клiiнтiв [29, c.138].
Визначення депозитноi ставки. Банки встановлюють диференцiйованi ставки залежно вiд виду депозитного рахунка, строку розмiщення коштiв на депозитi та суми вкладу. Цiноутворення за депозитними зобовязаннями банку базуiться на аналiзi спiввiдношення мiж депозитною ставкою, яка вiдображаi ринкову вартiсть залучення коштiв та витратами банку, повязаними з обслуговуванням кожного виду депозитних рахункiв. Якщо операцiйнi витрати банку за рахунком значнi, наприклад для розрахункових рахункiв клiiнтiв, то ставка буде низькою, або взагалi вiдсотки не виплачуватимуться. РЖнодi банк покриття витрат з обслуговування депозиту перекладаi на клiiнта, стягуючи фiксовану комiсiйну винагороду або встановлюючи вартiсть проведення кожноi операцii за рахунком, i одночасно виплачуi вiдсотки за залишок коштiв на клiiнтському рахунку [29, c.139].
На рiвень депозитноi ставки впливають такi чинники, як попит i пропозицiя грошових коштiв на ринку, рiвень лiквiдностi банку, структура та умови вкладу, правила облiку i оподаткування доходiв тощо. Але в основу формування депозитних ставок покладено визначення базовоi ринковоi ставки, яка показуi той мiнiмальний рiвень прибутковостi, що задовольнить iнвестора у разi вкладення власних коштiв у конкретний банк.
На рiвень базовоi депозитноi ставки впливають основнi чинники [20]:
реальнi темпи економiчного росту в краiнi;
очiкуваний рiвень iнфляцii протягом перiоду вкладання коштiв;
ризик не повернення коштiв, що повязуiться з конкретною банкiвською установою.
У практичнiй дiяльностi банки не завжди мають змогу скористатися запропонованим методом визначення депозитноi ставки, оскiльки для одержання достовiрних результатiв необхiдна iнформацiя про прогнознi значення темпiв економiчного росту та iнфляцii. На рiвнi окремого банку розрахунок цих макроекономiчних показникiв ускладнюiться.
Особливостi процесу управлiння запозиченими джерелами коштiв. На вибiр недепозитних джерел банку впливають такi чинники [1, c.30]:
вiдносна вартiсть конкретного джерела;
граничнi строки погашення;
рiвень надiйностi джерела;
правила та обмеження щодо використання;
доступнiсть;
кредитнi можливостi банку позичальника - розмiр капiталу, рейтинг, можливостi реалiзацii комерцiйних паперiв тощо.
Процес управлiння запозиченими коштами маi певнi особливостi, виходячи з яких менеджери формують стратегiю управлiння ресурсами [4, c.30]:
1. Гнучкiсть управлiння - у будь-який момент часу можна чiтко визначити, скiльки i на який перiод необхiдно банку запозичити коштiв. Потреба в недепозитних джерелах розраховуiться як рiзниця мiж вихiдними та вхiдними грошовими потоками банку, урахуванням як реальних, так i очiкуваних значень.
2. Висока чутливiсть до змiн ринковоi ставки - кредити здебiльшого надаються пiд плаваючу ставку або на короткi перiоди часу.
3. Короткостроковий характер операцiй запозичення - найпопулярнiшими i одноденнi кредити та кредити зi строками погашення до двох тижнiв.
4. Неможливiсть застосування нецiнових методiв управлiння, оскiльки ставку за кредитом встановлюi кредитор.
Актуальною проблемою управлiння банкiвськими зобовязаннями на сьогоднi i нарощування ресурсiв з ринку капiталiв. Найбiльш дiiвими стимулами для удосконалення дiяльностi банкiв з мобiлiзацii ресурсiв на фiнансовому ринку i проведення банками гнучкоi депозитноi полiтики.
Остання передбачаi здiйснення таких заходiв:
пропозицiя високих процентних ставок на вклади з метою захисту коштiв вiд iнфляцiйного знецiнення;
надання вiдносно дешевих (порiвняно з ринковими) кредитiв вкладникам пiд внесенi депозити;
забезпечення високоi гарантii надiйностi розмiщення нагромаджених грошових коштiв;
доступнiсть достовiрноi iнформацii про дiяльнiсть банкiв з метою надання вкладникам можливостi самостiйно оцiнити ризик майбутнiх доходiв.
Перед вiтчизняними банками постало серйозне завдання щодо формування оптимального складу та структури ресурсноi бази, здатноi стати основою вирiшення ключовоi дилеми банкiвськоi дiяльностi тАЬприбутковiсть-лiквiднiсть". Беручи це до уваги, пiд оптимальним варiантом формування банкiвських ресурсiв доцiльно розумiти розробку моделi ресурсноi бази банкiв iз використан?/p>