Органiзацiя ресурсноi бази банкiв в Украiнi
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
?х коштiв у пошуках бiльшоi прибутковостi. Тому важливе значення маi обчислення обовязкових нормативiв, встановлених НБУ, та додаткових коефiцiiнтiв, якi вiдображають стан банкiвськоi лiквiдностi.
Даний метод дозволяi виявити загальнi тенденцii змiни стану лiквiдностi банку i можливiсть появи проблемних ситуацiй, своiчасно реагувати на погiршення стану лiквiдностi у процесi оперативного управлiння банком.
3. Метод структури коштiв передбачаi оцiнку потреб банку в лiквiдних коштах за методом структури коштiв деякою мiрою може бути вiднесений до прийомiв прогнозування обсягу коштiв на кореспондентському рахунку, необхiдного з погляду виконання зобовязань перед клiiнтами щодо повернення депозитних коштiв та майбутньоi видачi кредитiв. Даний метод може бути використаний в оперативному плануваннi поточноi лiквiдностi в режимi тАЬсьогоднi на завтра".
При цьому банк (фiлiя) визначаiться на запланований день з обсягами:
а) зобовязань по тАЬгарячих коштахтАЭ - коштiв, якi точно повиннi вилучатися з банку;
б) зобовязань по тАЬненадiйних коштахтАЭ - коштiв, значна частина яких може бути вилучена протягом дня; особливу увагу необхiдно придiляти великим вкладам (у т. ч. i великим залишкам на поточних рахунках);
в) зобовязань по тАЬстабiльних коштахтАЭ - коштiв, ймовiрнiсть вилучення яких найменша (ключовi депозити).
Ряд банкiв використовуi у своiй дiяльностi метод наукового керування, в основу якого призначенi економiко-математичнi методи. Використання математичних методiв в процесi управлiння банком дозволяi одночасно оперувати i пасивами, i активами балансу в тiсному взаiмозвязку з урахуванням стану лiквiдностi, прибутковостi та iнших чинникiв.
При вирiшеннi задач математичного програмування використовуiться особливий обчислювальний метод, що одержав назву симплексного методу, цiльовою функцiiю якого i максимiзацiя прибутку, а система обмежень мiстить коефiцiiнти, якi ТСрунтуються на показниках розмiру джерел пасивiв та активiв банку, враховують необхiднiсть дотримання нормативiв достатностi власного капiталу, лiквiдностi банку, показникiв дiловоi активностi та iнших показникiв, що використовуються в процесi аналiзу та регулювання дiяльностi банкiв, застосування якого дозволить розрахувати структуру пасивiв та структуру активiв банку, яка забезпечить достатнiй рiвень прибутковостi при пiдтримцi прийнятного рiвня ризику та збереженнi необхiдного для сталоi роботи банку рiвня лiквiдностi.
Також банки використовують i такий метод залучення ресурсiв, як встановлення залежностi мiж кредитуванням клiiнта i накопиченням коштiв на його депозитному рахунку.
У цьому випадку мiж банком i клiiнтом пiдписуiться договiр, вiдповiдно до якого банк бере на себе зобовязання надати клiiнту кредит за умовою накопичення i зберiгання останнiм протягом встановленого термiну визначеноi суми коштiв.
Вигода клiiнта при такому депозитi полягаi в тому, що вiн маi можливiсть безперешкодно одержати в банку кредит, причому чим меншим буде розрив мiж сумою депозиту i сумою кредиту, тим меншим буде встановлений процент за позичкою.
У банку при такому кредитуваннi значно меншим буде ризик неповернення позички, оскiльки вiн маi право спрямовувати на погашення кредиту кошти, що зберiгаються на депозитному рахунку.
Бiльшiсть банкiв в областi управлiння активами використовуi метод загального фонду коштiв, що припускаi мобiлiзацiю коштiв iз наступним направленням iх на потреби, що формуються у даний момент.
Але даний метод маi суттiвi недолiки: у ньому вiдсутня чiтка полiтика в розмiщеннi ресурсiв у залежностi вiд термiну i джерела iх утворення, ступеня ризику i прибутковостi активiв, що в значнiй мiрi негативно позначаiться на станi лiквiдностi банку i його платоспроможностi.
У додатку В подана економiчна оцiнка методiв стратегii управлiння активами банку.
Сутнiсть цiнових методiв управлiння полягаi у використаннi вiдсотковоi ставки за депозитами, як головного важеля у боротьбi за вiльнi грошовi кошти клiiнтiв.
Нецiновi методи управлiння залученими коштами банку базуються на використаннi рiзних прийомiв заохочення клiiнтiв, якi прямо не повязанi зi змiною депозитних ставок.
Це реклама, покращення рiвня обслуговування, розширення спектру банкiвських послуг, безкоштовнi послуги, проведення лотерей, зручний для клiiнтiв графiк роботи, зручне розташування банкiвських вiддiлень та фiлiй, широка мережа банкоматiв тощо.
На практицi методи цiнового та нецiнового управлiння застосовуються паралельно.
Формування ресурсноi бази банку в ринковiй економiцi базуiться на дотриманнi наступних принципiв:
орiiнтацiя на потреби ринку, на задоволення попиту клiiнтiв, на створення таких банкiвських продуктiв i послуг, якi можуть принести прибуток;
адекватнiсть параметрiв ресурсiв банку його полiтицi в областi розмiщення коштiв;
безупинне прагнення до пiдвищення ефективностi банкiвськоi дiяльностi шляхом зменшення витрат на ресурсозабезпечення та одержання оптимальних доходiв вiд розмiщення iормованих ресурсiв;
використання сучасноi iнформацiйноi бази та iнновацiйних технологiй при формуваннi банкiвських ресурсiв (компютернi технологii та мережi, автоматизованi системи ведення бiржових торгiв та iн).
Також видiляють наступнi принципи формування ресурсiв банкiв (рис.1.4):
1. Комерцiйний розрахунок: доходи покривають витрати, вiдсутнi право на отримання державни?/p>