Органiзацiя ресурсноi бази банкiв в Украiнi
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
?у шляхом iх придбання в господарюючих субiктiв, сiмейних господарств, мiжнародних органiзацiй та iнших контрагентiв на засадах платностi i повернення, на нашу думку, доцiльно запровадити такий критерiй класифiкацii ресурсiв, як характер залучення (первинний та вторинний).
Первинний характер маi залучення ресурсiв, що купуються банком на ринку безпосередньо в iх власникiв (залучаються ресурси держави, сiмейних господарств, субiктiв господарювання, яки виникли внаслiдок здiйснення господарськоi дiяльностi, з iнших джерел отримання доходiв i належать iм на правах власностi). Вторинний характер маi залучення ресурсiв, якi не належать безпосередньо кредитору банка, а вже залученi ним в iнших субiктiв на грошовому ринку.
Використання цього критерiю маi практичне значення, тому що:
по-перше, стабiлiзацiя економiки Украiни, зростання темпiв ii економiчного розвитку та iнтеграцiя у свiтовий економiчний простiр супроводжуються полiпшенням фiнансових результатiв дiяльностi пiдприiмств i доходiв громадян, тому використання цього критерiю буде своiрiдним iндикатором рiвня розвитку економiки держави;
по-друге, розвиток грошового ринку супроводжуiться збiльшенням кiлькостi фiнансових посередникiв, тому пiдвищення частки коштiв вторинного залучення буде вiдображати вдосконалення iнституцiйноi структури грошового ринку та транiормацiйноi функцii банкiвськоi системи. Однак, якщо ця тенденцiя вiдбуваiться на тлi кризових явищ в економiцi, це буде характеризувати нестабiльнiсть i високу вартiсть ресурсноi бази банкiв;
по-третi, видiлення цих груп ресурсiв дозволяi оцiнити ступiнь успiшностi грошовоi полiтики в краiнi та мiру довiри до банкiвськоi системи в суспiльствi.
Пропорцii спiввiдношення коштiв первинного i вторинного залучення визначаються розмiром перших, тому що обсяги коштiв вторинного залучення у першу чергу залежать вiд обсягiв коштiв на рахунках, що формують первинний ресурсний ринок.
Також пропонуiмо запровадити критерiй класифiкацii ресурсiв за характером використання. Видiлення згiдно цього критерiю трьох складових (рис.1.2):
Характер використання ресурсноi базиВикористана на формування портфеля доходних активiвВикористана на створення матерiально-технiчноi i технологiчноi бази банкуНе використана (резервна) а) резервна база в межах нормативу обовязкового резервуванняб) вiльна резервна базаРис.1.2 Класифiкацiя ресурсiв за характером використання
Використана ресурсна база на формування портфеля доходних активiв (кредити, наданi клiiнтам банку; мiжбанкiвськi кредити; вкладення в спекулятивнi операцii - валютнi цiнностi, цiннi папери; iнвестицiйнi вкладення тощо);
ресурсна база, використана на створення матерiально-технiчноi i технологiчноi бази банку;
не використана (резервна) ресурсна база:
а) резервна база в межах нормативу обовязкового резервування;
б) вiльна резервна база.
Дана класифiкацiя дозволяi бiльш ефективно здiйснювати стратегiчне планування банкiвськоi дiяльностi. Фiнансовi показники дiяльностi банку (лiквiднiсть, прибутковiсть, платоспроможнiсть та iн) суттiво залежать вiд ступеня використання ресурсiв банку на формування портфеля доходних активiв та обсягiв невикористаноi (резервноi) ресурсноi бази. Але при аналiзi використання коштiв треба також враховувати, що банк i субiктом пiдприiмницькоi дiяльностi, який повинен мати матерiально-технiчну i технологiчну базу, розвиток якоi потребуi певних витрат. Запропонований критерiй класифiкацii банкiвських ресурсiв дозволяi оцiнити у динамiцi та в порiвняннi з iншими банками ефективнiсть iх використання, проаналiзувати причини появи та обсяги вiльноi резервноi бази. Це дозволяi усунути недолiки в процесi управлiння пасивами та активами.
Таким чином, банкiвськi ресурси класифiкують за можливiстю прогнозування, часом використання, джерелами формування, iнiцiативою та характером залучення. Найбiльше розбiжностей викликають критерii джерел формування та iнiцiативи залучення коштiв. На нашу думку, особливу практичну значимiсть маi критерiй характеру залучення та критерiй характеру використання ресурсноi бази, якi мають важливе практичне значення.
1.3 Методи та органiзацiйнi принципи формування банкiвських ресурсiв
Операцii за допомогою яких банкiвськi установи формують своi ресурси, називаються пасивними. Для здiйснення повноцiнноi дiяльностi, забезпечення лiквiдностi та одержання доходу власного капiталу банку недостатньо, саме тому для залучення додаткових ресурсiв вiн здiйснюi пасивнi операцii.
Пасивнi операцii банку можуть здiйснюватись у формi:
залучення коштiв на депозитнi рахунки: поточнi, строковi, ощаднi та iншi;
недепозитного залучення коштiв: одержання кредитiв на мiжбанкiвському ринку, рефiнансування НБУ, випуск банкiвських облiгацiй, векселiв та iнших зобовязань.
Основним видом пасивних операцiй i залучення коштiв на банкiвськi рахунки всiх видiв: поточнi, строковi, ощаднi, валютнi та iншi. Всi кошти, залученi на банкiвськi рахунки, прийнято називати депозитами, а цi операцii - депозитними.
Складовими ресурсiв банку, а отже i пiдприiмницького капiталу, i його власнi та залученi вiд iнших юридичних та фiзичних осiб кошти, а iх структура i розмiр визначаються iнтенсивнiстю та рiзноманiтнiстю операцiй, що здiйснюються тiiю чи iншою фiнансово-кредитною установою [6, c.302].
Результати дослiджень, провед?/p>