Органiзацiя ресурсноi бази банкiв в Украiнi
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
варто забувати i про значнi фiнансовi ресурси, якi надходять вiд субiктiв пiдприiмницькоi дiяльностi. Зокрема, бiльш активне використання коштiв юридичних осiб забезпечуiться можливiстю гарантованого вiдшкодування депозитiв. Формування фонду гарантування вкладiв юридичних осiб створить вiдповiднi умови для стабiльного функцiонування фiнансового ринку з погляду створення належноi ресурсноi бази банкiв.
Загалом розширення ресурсноi бази несе i певне збiльшення витрат, тому паралельно необхiдно здiйснювати оптимiзацiю процесу залучення банкiвських ресурсiв.
У кризових умовах банки втрачають свою довгострокову частину пасивiв. Лише десята частина усiх залучених коштiв припадаi на депозити строком понад два роки. Нестача довгострокових ресурсiв суттiво знижуi прибутки банкiвських установ та гальмуi економiчний розвиток краiни, оскiльки колосальна ресурсна база повною мiрою не може залучатися у довгостроковi iнвестицiйнi проекти. Формування довгострокових кредитних ресурсiв в економiцi можливе лише за умови сталостi розвитку депозитноi бази. Враховуючи, що вкладник банку i продавцем ресурсiв, а банк - покупцем, у процесi планування обсягу банкiвських ресурсiв варто використовувати коефiцiiнт еластичностi банкiвських депозитiв. За вiдносно невисоких ставок вкладники мають безлiч альтернатив, тому навiть на незначну змiну вiдсотка припадаi значна змiна депозитних надходжень.
Важливим аспектом залучення коштiв i питання цiноутворення, оскiльки саме цiна i чинником формування вiдносин мiж клiiнтом та банками. Сьогоднi у банкiвськiй практицi нашоi краiни у цiй iерi немаi чiтко визначених схем. У процесi формування цiни депозиту враховуються сума вкладу, строки, порядок вилучення коштiв, проте недостатньо уваги придiляiться макроекономiчним чинникам, якi загалом визначають динамiку процентних ставок. Зокрема, темпи iнфляцii, динамiка виробництва, конюнктура на ринку кредитних ресурсiв, валютний курс, доходи та заощадження домашнiх господарств безпосередньо визначають ефективнiсть запропонованих клiiнтам процентних доходiв.
Важливим джерелом змiцнення та розширення ресурсноi бази i залучення коштiв вiд мiжнародних фiнансових органiзацiй, таких як РДвропейський банк реконструкцiй та розвитку, Мiжнародна фiнансова корпорацiя та iн. [51, ст.51].
Не слiд забувати i про перспективи активiзацii розвитку iнтернет-банкiнгу як засобу стимулювання додаткового залучення коштiв клiiнтiв через он-лайн депозити. РЗх головною перевагою поряд iз традицiйними депозитними послугами банкiв i значно нижчi затрати на обслуговування, а це вiдповiдно сприяi економii та отриманню банкiвськими установами бiльшоi норми прибутку на залученi кошти. На думку американських експертiв, вiдкриття одного клiiнтського рахунку в РЖнтернетi коштуi лише 23% вартостi подiбноi операцii здiйсненоi традицiйним способом.
Вагомою складовою пiдвищення ефективностi ресурсноi бази можуть бути залишки коштiв на рахунках мiiевих бюджетiв. У деяких краiнах кредитнi органiзацii не виключаються iз процесу виконання бюджету. Так, наприклад у США банки можуть виконувати функцii агента з розрахунково-касового обслуговування бюджету у дохiднiй частинi [51, ст.51].
Ще одним можливим варiантом оптимiзацii ресурсноi бази банкiв i розширення можливостей випуску середньострокових цiнних паперiв та iх розмiщення як на внутрiшньому, так i на зовнiшньому ринках. Нажаль, залучення коштiв за допомогою цiнних паперiв у банкiвськiй iерi не дуже поширене [40, с.100-101].
Важливим елементом поповнення ресурсного портфеля також може стати використання механiзму диференцiацii окремих нормативiв регулювання дiяльностi банкiв. Потрiбно опрацювати питання щодо законодавчого встановлення права Нацiонального банку Украiни вимагати вiд банкiв пiдтримки капiталу не лише на рiвнi вище нормативного, а й такому, що забезпечуi покриття притаманних конкретному банку ризикiв.
Також необхiдно, щоб у фiнансовiй стратегii банкiв, спрямованiй на мотивацiю субiктiв ринку i збереження коштiв на банкiвських рахунках, застосовувався комплексний пiдхiд. Тобто банки мають створювати конкурентоздатнi умови залучення коштiв не лише для клiiнта, а й забезпечити максимально можливий перелiк послуг для тих субiктiв ринку, з якими клiiнт здiйснюi операцii в процесi своii дiяльностi. Акумуляцiя коштiв кредиторiв на строкових рахунках, яка зменшуi частку грошових ресурсiв, сконцентрованих на рахунках тАЬдо запитання" сприяi полiпшенню показникiв лiквiдностi та через них - фiнансовоi стiйкостi банкiв.
Отже, можна зробити висновки, що збiльшення кiлькостi банкiв, стандартизацiя банкiвських послуг та зростання вимог споживачiв до iх якостi викликають пiдвищення актуальностi маркетингового забезпечення формування ресурсних баз банкiв. Також важливе значення у процесi залучення клiiнтiв маi ресурсна полiтика банку, у т. ч. вiдсоткова полiтика зi своiми iнструментами (мiнiмальний та максимальний розмiр вкладу, розмiр та перiодичнiсть виплати вiдсоткiв, i деякi iншi). Для збiльшення впевненостi вкладникiв у поверненнi банками iх заощаджень запропонованi заходи щодо подальшого розвитку системи гарантування вкладiв та бiльш активного залучення до цього процесу страховикiв, розвитку взаiмовигiдного спiвробiтництва страхових компанiй з банками.
3.2 Зарубiжний досвiд органiзацii формування ресурсноi бази банкiв
Основний масив банкiвськоi сист