Дипломная работа

2201. Виготовлення демісезонного пальто
Производство и Промышленность
2202. Виготовлення корпуса гідроциліндра Г 29-3
Производство и Промышленность
2203. Вигуки сучасної англійської мови
Иностранные языки
Вигуки, як уже зазначалося, мають конкретне значення, яке може бути піддане остенсивному чи дискриптивному описові. Проте вони мають цілу низку значень, які реалізуються тільки в контексті, тобто для них відомості про прагматичне оточення дуже важливі. Тому контекстуально-обумовлені значення це значення, конкретне виявлення яких відбувається тільки в контексті. Вигуки мають «тонку контекстну чутливість», що звязує зміст речення з мовцем. До них належать вигуки з семантично дифузними функціями типу а, ага, ай, ах, батюшки, боже мой тощо. Склад англійських вигуків з контекстуально-обумовленим прагматичним значенням досить широкий. Їх можна розкласифікувати за тими емоційними характеристиками, конкретне значення яких виявляється в контексті. Вони співвідносяться переважно з прагматичним субєктом, виражаючи його емоції й почуття, реакції на зміст висловлення, різний психічний стан, на те, що відбувається, тобто вони є адресантно-орієнтованими. Комунікативно-прагматичне значення вигуків визначається їхньою здатністю реалізувати конкретні іллокутивні функції, що відбивають інтенцію прагматичного субєкта. Слід відзначити, що вигуки є складовими компонентами складних мовленнєвих актів і виражають додаткові прагматичні значення. Вони, модифікуючи інтенцію мовця, надають висловленню певних прагматичних значень. Вигукові висловлення з одним і тим самим звуковим комплексом можуть функціонувати в різних контекстах, а тому бути складовою частиною різних за змістом семантичних полів. Так, вигуки ah, oh, my God, Jesus Christ, dear me, heavens, I say, well та інші не мають власної іллокутивної сили. Їхнє прагматичне значення завжди контекстуально-обумовлене, тобто залежить від конкретного контексту чи конкретної ситуації їх вживання. Нерідко ці вигуки залежно від ситуації можуть мати протилежне значення, а значить і належати до різних семантичних полів: радості, печалі, сарказму, обурення тощо. Певну роль у цьому процесі відіграють і паралінгвістичні засоби, на що вказували дослідники. Так, Г.В.Колшанський зазначає, що «взаємодія мовних і паралінгвістичних засобів… повніше розкриває функції мовних форм, насамперед їхню багатозначність, дистрибуцію в розряді інших форм, стилістичні відтінки тощо». Це ж відзначає й Т.Уортон: «…люди використовують широкий спектр пара й нелінгвістичної поведінки для спілкування, наприклад, вираз обличчя, жести, інтонацію. Понятійний підхід випускає з виду той факт, що вигуки, взаємодіючи з цими чинниками, стають частково спонтанними, частково кодованими мовними одиницями, а Г.В.Колшанський підкреслює, що «паралінгвістичний знак доповнює словесну інформацію». Проаналізуємо вигук oh, кожне вживання якого має певне емоційне навантаження. Цей вигук дуже поширений у розмовній англійській мові. На підтвердження цього зазначимо, що лише в одній повісті Ф.С.Фіцджеральда «The Ice Palace» вигук oh у різних значеннях вживається 18 разів, а у повісті Д.К.Джерома «Three Men in a Boat» 67 разів. Наприклад, вигук Oh у різних випадках може виражати:
1. бажання: «Oh, how gladdy I would take…»;
2. благання: «Is it coming here?» «No, its turning!» «We had to leave grampa!» «Oh, save me, save me! Jesus save me! Help me!» «Jesus save my soul!». Цьому значенню вигуку сприяє не тільки зміст діалогу, а й інтонація, що є функціональним компонентом мовленнєвої діяльності. Один з дослідників людського голосу В.П.Морозов писав: «…як багато смислу, окрім слів, ховається в самому звуці голосу!»;
3. вагання: «My father,» he said, «is by the richest man in the world.»
2204. Видатки місцевих бюджетів
Экономика
1. Конституція України //Відомості Верховної Ради України. 1996. №30
2. Бюджетний кодекс України: Закон України від 21 червня 2001 р. № 2542 ІІІ// Голос України. 2001. - 24 липня.
3. Бюджетний кодекс України: Чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 20 берез. 2005 р. К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2005. 84 с.
4. Європейська Хартія місцевого самоврядування // Віче. 1993. №6.
5. Про бюджетну систему України. Закон України N 512-XII, 05.12.1990,Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991
6. Про Державний бюджет України на 2009 рік. Закон України N 835-VI від 26.12.2008р. Відомості Верховної Ради України, 2009, N 20, N 21-22
7. Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України. Закон України N 107-VI, 28.12.2007, Відомості Верховної Ради України, 2008, N 5-6, N 7-8,
8. Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії. Закон України N 2017-III від 05.10.2007р.// Відомості Верховної Ради України, 2007, N 48 від 18.02.1997 р.// Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, N 39,
9. Про міжбюджетні відносини між районним бюджетом та бюджетами територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань: Закон України №1953-ІУвід 01.07.2004 р. //Відомості Верховної Ради України, 2004, N 52,
10. Про місцеве самоврядування в України. Закон України N 280/97-ВР від 21.05.97 р.Відомості, 1997, N 24
11. Про місцеві державні адміністрації: Закон України №586-Х1У від 09.04.1999 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - №20 -21. - (Із змінами та доповненнями).
12. Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування. Закон Української РСР № 2234-XII від 26.03.1992р. зі змінами та доповненями // Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 2
13. Про систему оподаткування. Закон України N 1251-XII
14. Про делегування повноважень виконавчої влади головам і очолюваним ними виконавчим комітетам сільських, селищних і міських Рад. Указ Президента України № 1194/95 від 30 грудня 1995 р.
15. Про місцеві податки і збори. Декрет КМУ N 56-93 від 20.05.1993р. //Відомості Верховної Ради України, 1993, N 30,
16. Назустріч людям. Програма діяльності Кабінету Міністрів України, схвалена Постановою Верховної Ради України від 04.02.2005 р. №2426.
17. Про схвалення Концепції застосування програмно - цільового методу в бюджетному процесі. Розпорядження Кабінету Міністрів України №538 від 14.09.2002 p.
18. Про бюджетну класифікацію та її запровадження. Наказ Міністерства фінансів України №604 від 27.12.2001 p.
19. Щорічник бюджет України 2004.
20. Щорічник бюджет України 2006.
21. Статистичний щорічник України за 2007 рік. / За редакцією Осауленка О.Г. К.: Державний комітет статистики України., 2008. 646 с.
22. Петленко Ю.В., Рожков О.Д. Місцеві фінанси: опорний конспект лекцій, -К.Кондор, 2003р. 282 с.
23. Василик О.Д., Павлюк К.В. Бюджетна система України: Підручник. К.: Центр навчальної літератури, 2004. 544 с.
24. Василик О.Д. Державні фінанси України. - К.: Вища школа. - 2003.-398с.
25. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. К.: Вища школа, 1997. 383с.
26. Василик О.Д. Теорія фінансів. - К.: НІОС. - 2001. - 416с.
27. Державна фінансова політика та прогнозування доходів бюджету України / Азаров М.Я., Ярошенко Ф.О.. Єфименко Т. І. та ін.-К.:НДФІ, 2004. -712 с.
28. Єпіфанов А.О., Сало І.В. Регіональна економіка: Навч.пос. К., 2001.
29. Жаліло Я.А., Бабанін О. С., Белінська Я. В. та ін. Економічна криза в Україні: виміри, ризики, перспективи. - - К.: **, 2009. - ** с.
30. Журавський В.С., Серьогін В.О, Ярмиш О.Н. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2004. 672 с.
31. Зайчикова В.В. Відносини держави і місцевого самоврядування у зарубіжних країнах // Наукові праці НДФІ. - 2007. - Вип. с. 10-11.
32. Кириленко О.П. Місцеві бюджети України ( історія, теорія, практика). - К.: НІОС, 2007. - 384с.
33. Кириленко О.П. Місцеві бюджети України (історія, теорія, практика). К.: НІОС, 2007. 384 с.
34. Козюра І.В., Лебединська О.Ю. Місцеве самоврядування в Україні (становлення та еволюція): Навч. посіб. - Ужгород: Патент, 2003. - 224 с.
35. Костіна Н.І., Алексєєв А.А., Мельник П.В. Моделювання фінансів. Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. 224 с.
36. Кравченко В.І. Місцеві фінанси України. Навчальний посібник. К.: “Знання”, 1999.
37. Крайник О.П. Місцеві бюджети: навчальний посібник . Львів:ЛРІДУНАДУ, 2007р.
38. Леоненко П.М., Юхименко П.І. та ін. Теорія фінансів: навчальний посібник . К. Центр навчальної літератури, 2005р. 480с.
39. Луніна І.О. Державні фінанси та реформування міжбюджетних відносин, -К.Наукова думка.2006
40. Мельник С. Виконання місцевого бюджету на основі положень Бюджетного кодексу України. - К.: Міленіум, 2002. - 280 с.
41. Опарін В. М. Бюджетна система. - К.: КНЕУ, 2002. - 336 с.
42. Опарін В.М., Малько В.І., Кондратюк С.Я. Бюджетна система. К., 2001. 208 с.
43. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України та зарубіжних країн. - К.: Знання - Прес, 2002. - 495 с.
44. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України та зарубіжних країн: Навч. посіб. К.: „Знання Пресс”, 2002.
45. Посібник для органів місцевого самоврядування/Проект “Реформа місцевих бюджетів в Україні”, RTI International К.: 2005. 56 с.
46. Пухтинський М. „ Переваги місцевого самоврядування " міжнародна конференція(29-30 травня 2001 р., м.Ірпінь, Київська обл.)-К.: Логос, 2001. -укр., 214 с., анг. 194 с.
47. Скворцов Н.Н. Все о налогах в Украине: В 2-х ч. К., 1995.
48. Стеців Л.П., Копилюк О.І. Фінанси: навчальний посібник . К.Знання, 2007 235 с.
49. Сунцова О.О. Місцеві фінанси.- К.: Центр навчальної літератури, 2005.-560с.
50. Ткачук А. Місцеве самоврядування: світовий та український досвід. - К.: Заповіт, 1997. - 186 с.
51. Турчинов О. В. Бюджетний кодекс України: закон, засади, коментар. - К.: Парламентське видавництво. - 2002. - 320 с.
52. Федосов В., Опарін В., та ін. Бюджетний менеджмент: Підручник/. - К.: КНЕУ, 2004. - 864 с.
53. Хвесик Ю.М. Проблеми формування доходів місцевих бюджетів в Україні // Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання: Матер. міжн. наук.-практ. конф. Луцьк: Ред.-вид. відділ "Вежа" ВДУ, 2005. С.622-623.
54. Чугунов І.Я. Бюджетний механізм регулювання економічного зростання.- К.: НІОС, 2003. -485с
55. Щербина І.Ф. Складання, розгляд та затвердження місцевих бюджетів на основі положень Бюджетного кодексу України. - К.: Міленіум, 2002. -276с
56. Щербина Ірина Проблеми фінансового забезпечення органів місцевого самоврядування на виконання делегованих державою повноважень // Проблеми трансформації територіальної організації влади 2005.
57. БарецькийВ.І. Зміцнення фінансової автономії місцевої ради і самоврядування// Фінанси України. -2005.-№1.
58. Буряченко А.Є. Самооподаткування як резерв зростання доходів бюджетів місцевого самоврядування // Фінанси України. -2009.-№2.
59. Бюджетний моніторинг: Аналіз виконання бюджету за 2008 рік // ІБСЕД.- К.:2009-156с.
60. Бюджетний моніторинг: Аналіз виконання бюджету за січень червень 2009 року // ІБСЕД.- К.:2009-124с.
61. Демків О.І. Напрями поглиблення бюджетної реформи в Україні // Фінанси України. - 2009. - № 3.
62. Дрозд І. Шляхи удосконалення муніципального фінансового контролю // Економіст.- 2005.- №10.
63. Євдокимова І.М., Сергієнко О.М. Концептуальні засади прогнозування показників регіонального розвитку на основі СНР // Фінансова консультація. 2001. №9.
64. Жибер Т.В. Бюджетна політика України // Фінанси України. - 2005. - № 8.
65. Іванова І. М. Стан та перспективи розвитку муніципального фінансового контролю // Фінанси України. - 2005 .-№11.
66. Ключковський Юрій Необхідність закладання бази для реалізації реформи державного та муніципального управління // Аспекти самоврядування .-2005.-№2.
67. Корчинський В. Є., Колодій С.Ю. Оцінка економічної ефективності бюджетного вирівнювання // Фінанси України. - 2005. -№5.
68. Крайник О. Сучасні підходи до формування місцевих бюджетів // Регіональна економіка. - № 4, 2002.
69. Лапенко Н.І. Інноваційний шлях створення фінансової бази місцевого самоврядування.
70. Лісовська А.П., Ганевич Д.М. Формування місцевих бюджетів. // Фінанси України. 1996.№ 7.
71. Лунiна I. Мiсцевi бюджети України: пошук нових пiдходiв до проведення реформ // Економiка України. 1997.
72. Луніна Інна, Вахненко Тетяна Підвищення ефективності місцевих запозичень в Україні // Економіст .-2005 .-№10.
73. Маярковський А.І. Бюджетний кодекс України в контексті бюджетної реформи // Фінанси України. - 2009. - № 8.
74. Мельник П.В. Проблеми формування місцевих бюджетів // Економіка. Фінанси. Право. - 1999. - № 6.
75. Мельник П.В. Проблеми формування місцевих бюджетів: податкова політика держави // Фінанси України. - 1998. - № 6.
76. Мельник С.О. Формирование местных бюджетов // Экономика Украйни. - 2000. - № І.
77. Огонь Ц.Г. Доходи місцевих бюджетів та напрямки їх реструктуризації // Фінанси України. - 2006. - № 1.
78. Олійник С.Д. Питання вдосконалення контролю виконання місцевих бюджетів. // Фінанси України. 2008. - №7.
79. Павлюк К.В. Формування доходів місцевих бюджетів // Фінанси України .- 2006.-№4.
80. Падалка В.М. Економетричне прогнозування бюджетних надходжень // Фінанси України. - 2002. - № 10.
81. Рахинський А. Самостійно формувати місцеві бюджети // Віче. - 2003. - № 5 (134).
82. Сидорець О.В. Деякі аспекти фінансового вирівнювання соціально-економічного розвитку регіонів // Фінанси України. - 2001.-№ 9.
83. Старостенко Н.В.Методологія формування міжбюджетних трансфертів // Фінанси України. - 2005. - № 7..
84. Стукало Н.В. Деякі аспекти формування фінансової політики в умовах глобалізації // Фінанси України. - 2006.-№ 1.
85. Суховірська О.Б. Фінансові ресурси місцевих органів влади // Фінанси України. - 2002. - № 11.
86. Ткачук А. Місцеве самоврядування: світовий та український досвід. - К.: Заповіт, 1997.
87. Турчинов О.В. Бюджетний кодекс України: закон, засади, коментар. - К.: Парламентське видавництво. - 2002.
88. Хвесик Ю.М. Проблеми формування доходів місцевих бюджетів в Україні // Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання: Матер. міжн. наук.-практ. конф. Луцьк: Ред.-вид. відділ "Вежа" ВДУ, 2005.
89. Чернявський О.П. Сутність фінансів // Вісник соціально-економічних досліджень. Збірник науковик робіт ОДЕУ. 2000. №6.
90. Чирка Д.М. Напрямки збалансування місцевих бюджетів // Фінанси України. - 1998. - № 1.
91. Чугунов І.Я., Самошкіна О.. Теоретико-методологічні засади удосконалення програмно-цільового методу планування видатків бюджету //Фінанси України. - 2004. - №9.
92. Чугунов І.., Запатріна І.В. Розвиток програмно-цільового методу планування бюджету //Фінанси України. - 2008. - №5.
93. Шательє Ж.Ле Фінансове становище французьких місцевих громад // Організація регіональної та місцевої влади: досвід держав- членів Європейського Союзу. Спеціальне доповнене видання Українсько- Європейського журналу з міжнародного та порівняльного права 2005р.
94. Швець В. Про принципи удосконалення системи міжбюджетних відносин в Україні // Економіка України . 2005. № 3.
95. Шуляк П. Формування місцевих бюджетів є головним напрямком розширення фінансової автономії регіонів України // Економіка & держава. 2004. № 2.
96. Януль І.Є. Бюджетний процес в Україні та напрями його вдосконалення // Фінанси України. 2006. - №9.
97. Януль І.Є. Застосування програмно цільового методу формування бюджетів // Фінанси України. - 2005. - № 4.
2205. Видеозанятия в системе обучения иностранной речи
Иностранные языки

One of Elvis Presleys best known gestures was to run a comb through his hair, and he _______1________ for it. In the spring of 1957, Life magazine ran a story about a large group of girls who all ____2_____ like Presleys by a hairdresser in Michigan. The hairdresser responsible _______3_________ as saying that she _______4__________ over a thousand “Elvis heads,” and that by the following year over 75,000 girls would be wearing it. This didnt happen. Elvis _____5__________ the U.S. Army on March 24, 1958, at the height of his success. By the end of the following day, he _____6_________ in one of the most photographed events of his career. The photographers ______7________ the barber to cut more slowly, and Elvis ______8_________ , “Hair today, gone tomorrow.” The Presley hair _____9___________ and destroyed, but the cutting of his hair was very symbolic. Although Elvis looked similar when he returned from the army in March 1960, his career was never the same. As John Lennon said when he ____10________ of Elviss death in 1977, “Elvis died the day he went into the army.”
2206. Видеоматериалы как средство интенсификации учебного процесса по английскому языку в средней школе
Педагогика

Речь учителяРечь ученикаПримечания1.Организационный момент - Good morning children. - Im glad to see you. - Who is on duty today? - Who is absent? 2. Разминка Now children lets begin our lesson. Please, answer my questions: - Where do you live? - Who are you? - When do you usually get up? - What form are you in? - What is the number of your school? - Do you go to school in the morning or in the afternoon? - When do your lessons begin? - What do you do at school? - What do you usually do after classes? - What do you usually do in the evening? - Whom do you live with? - When do you usually go to bed? - How do you think, are there any differences between Russian and English pupils working day? What are they? - Good for you children. 3. Сообщение нового лексического материала. And now lets watch the videoGood morning teacher. Were glad to se you too. Дети ведут диалог с учителем. Дети внимательно слушают учителя и отвечают на его вопросы. Дети смотрят видео 7.Необходимо заранее подготовить раздаточный материал с новым вокабуляром: to get up - вставать, подниматься to make bed - застилать постель to put smth on - надевать что-либо to have breakfast - завтракать to have a lot of work to do - иметь много дел to prefer - предпочитать to sweep - подметать to dust - вытирать пыль furniture - мебель carpet - ковер vacuum-cleaner - пылесос to go shopping - ходить по магазинам to have opportunity - иметь возможность family affairs - семейные дела Видео необходимо просмотреть как минимум два разаabout Mikes and Alexs working day. Try to find out differences between Russian and English pupils working day. You can find new expressions in handouts. - So, how do you like the film? Good! I want you to discuss the following questions. You should use new words: 1. When do boys usually get up on week days? 2. Do they like big breakfasts? 4. Is Mikes school close to his home? 5. What do Alex do when he have some free time? 6. When boys usually go to bed? - Very good children. 4. Заключительная часть Домашнее задание Группа делится на две части. Одна пишет рассказ о расписании дня учеников Российской школы, а другая - об Английской. Все используют новые слова и выражения. - The lesson is over. - Good bye children. Дети выполняют задание. Происходит дискуссия с использованием нового вокабуляра. Дети внимательно слушают учителя и записывают в тетрадь основные моменты нового материала, указанные учителем. Good bye teacher.
2207. Видеоматериалы как средство развития навыков говорения на уроках английского языка в 6-7 классах средней школы
Педагогика

В данной работе было рассмотрено влияние применения видеоматериалов на развитие навыков говорения у учащихся 6-7 классов. При реализации педагогического эксперимента, проводившегося во время нашей преддипломной практики, нам удалось провести ряд уроков с применением видеоматериалов в обоих классах для сравнения достигнутых результатов и возникающих трудностей. Так, после проведения заданий на итоговом уроке и с учетом работы учащихся за весь период прохождения нами преддипломной практики было выявлено, что подгруппа 6 «Б» класса проделала более обширную работу, чем учащиеся 7 «А» класса. На уроках учащиеся 6 «Б» класса отвечали активнее, с большим интересом и более высокой мотивацией. Домашнее задание они всегда выполняли с энтузиазмом, творчески. Что касается 7 «А» класса, то, несмотря на увеличение их интереса к уроку и обучению английскому языку, а также некоторого повышения мотивации, такого результата, как у подгруппы 6 "Б" класса, достигнуто не было в связи с тем, что трудности подросткового возраста в данном классе проявлялись более ярко. Таким образом, можно сделать вывод, что применение видеоматериалов на уроках английского языка более эффективно в младшем подростковом возрасте, а на более старшем этапе необходимо проводить такие уроки чаще для достижения положительных результатов.
2208. Види менеджменту і поєднання організаційно-управлінських культур
Юриспруденция, право, государство

Характеристика видів управлінняКультура владиКультура роліКультура задачіКультура особистостіБог грецького пантеону, який уособлює даний тип культуриЗевс - бог-патрон, що уособлює сильну владу, патріархальні традиції, ірраціональну, але часто великодушну владу, імпульсивність та харизмуАполлон - бог порядку та правил. Це визначає чітку ієрархічну структуру організаціїАфіна - вічно молода жінка-воїн. покровителька Одісея-умільця, вирішувача проблем, першовідкривачаДіоніс - бог вина, пісень і веселощів - представник екзистенціональної ідеології на Олімпі. Для співробітників -це означає: «Ніхто не відповідає за нашу долю, крім нас самих»Коли зустрічається і буває ефективнимУ невеликих підприємницьких, часто сімейних організаціяхВ організаціях- монополіях, у збройних силах, державних установах та підприємствах, коли зміни відбуваються вкрай рідко. Часто - на середніх і низьких рівнях ієрархії, а верхню - займає ЗевсУ дослідницьких організаціях, з появою нових ринків, нової продукції та технології, на початку діяльності фірмУ кооперативах лікарів. адвокатських контор, консультативних фірмах, західних університетахПеревагиШвидкість прийняття рішень. Недороге управлінняПередбачуваність. Психологічна захищеність співробітникаВисокі творчі результати, важливі інноваціїДає найкращу можливість роботи незалежним професіонала іноваторамНедолікиРішення не завжди оптимальнеДорогий апарат. Люди - це взаємозамінна людська частина машини управлінняЗначні витрати. Організації недовговічніМожна сподіватися головним чином на себе самогоСпосіб комунікаційЕмпатія, виникнення у справи патрона, засновані на довірі, часто -на родинних стосункахПосадові інструкції, інформаційні системи, бюджетІснують головним чином усередині клітин - командПомірна координація дійСпосіб мисленняІнтуїтивне цілісне мислення, нелюбов до логіки. Рішення співробітників приймаються на основі здогадок та припущень про думку ЗевсаЛогічність, послідовність, аналітичність. Рішення приймаються в основному процедурніПоєднання творчого мислення з логікою. Афіняни - мозок для ЗевсівКожний обирає свій спосіб мисленняПідбір кадрівЗа рекомендацією людей, близьких ЗевсуОцінка за розробленими системами, які перевіряють знання та вмінняКерівник групи сам добирає собі команду інтелектуалів, спеціалістів із творчими задатками. Охоче приймає молодь«Зірки» самі приходять та йдутьМетоди навчанняОсобистим прикладом, методом проб і помилокШляхом здобуття нових навичок та знань на навчальних курсах І шляхом безпосередньої передачі знаньУчасть у дослідницьких та проектних групах. Навчання у школах бізнесу, доповнене тренінгами. Заохочується саморозвитокІндивідуальне, самонавчанняСтавлення до особистостіЦінують особистість, власну харизмуЦінують посаду, статус. Особистість не має значення. Те,що людина має індивідуальні особливості, не має значення. Це навіть шкідливоЦінують особистість і створюють гарні можливості для розвиткуОрганізація існує заради допомоги індивідам у досягненні ними своїх особистих цілейМотивація і винагородаМотивація - влада та інтерес до роботи. Винагороджують відповідальністю, ресурсами, особистою похвалою. Гроші цінуються як ресурс для надання впливів і символ особистих досягненьПідвищення по службі 3 перевагами, які звідси випливаютьРезультати рішення проблем, оплата за результатамиНезалежність, повага, кожен отримує згідно своїх результатівРеалізація змінЗміни відбуваються із зміною людейПеремін не люблять. Потрібно змінювати набір ролей (структуру) І набір правил та процедур. За необхідності кардинальних змін руйнується вся будівіяШляхом визначення нових проблем, легітимного визнання їх співробітниками й організації нових підрозділів - команд та відповідного перерозподілу ресурсівВідхід і прихід окремих «зірок» мало впливає на кооперацію
2209. Види позакласної та позашкільної роботи з образотворчого мистецтва у початкових класах
Педагогика

Розвиток сприйняття, почуттєвої сфери, вміння уявляти та виражати своє ставлення словесно чи у малюнку - запорука оцінно-творчої активності дитини. Хоча творча активність повинна бути наслідком сформованих вищеназваних здібностей дитини, необхідно створити певні умови для вияву творчої активності. Якщо при формуванні сприйняття, почуттєвої сфери та уяви доцільними є загальні завдання, при яких реакція дітей коригується учителем, то для прояву творчої активності є необхідним особистісний підхід до кожного учня. Така особливість даного виду діяльності повязана із психологічними віковими особливостями молодших школярів. Учитель зауважує, що на певному етапі навчально-виховної роботи діти змінюють своє ставлення як до процесу зображення, так і до його результатів. Тобто, в даний момент відбувається зміна естетичних вимог до власних творчих робі, а також до робіт інших дітей. Стимулом до цього виступає критичне оцінювання своєї роботи, що виникає на основі порівняння, співставлення. Естетичне судження учня в цей період говорить про ті можливості дитини, які ще не виражаються у його творчій діяльності, але вже існують у формі особистих вимог до творчості. „Чим більший розрив між зображальними можливостями та естетичними вимогами, між творчими задумами та рівнем підготовки, тим більш напружений та складніший процес малювання [39, с. 65-66]. Для безболісного переходу на наступний етап дитині потрібні нові знання, нові уміння. В залежності від індивідуальних особливостей та здібностей дітей процес переоцінки та переходу на новий рівень естетичної діяльності відбувається по-різному. Одні більш активні, інші - пасивні, по-різному сприймають та використовують вказівки та пояснення вчителя, змінюють характер зображення та усної оцінки. Такі зміни є поступальним рухом як у образотворчій діяльності так і в оцінній. На думку Лабунскої Г. В. учитель повинен не лише вчасно помітити зміни у естетичній діяльності дітей, а й зуміти попередньо „налаштувати їх на це, ознайомити їх з доступними закономірностями та прийомами зображення, які допоможуть дитині легше та краще оволодіти новими знаннями. „Внутрішні резерви, узяті ніби в займи, підготують дитину до безболісного переходу до того зображення, яке вона на даному етапі розвитку починає активно шукати і яке естетично її задовольняє [39, с. 6].
2210. Видовое разнообразие и морфометрические показатели бесхвостых земноводных Гомельского района
Биология

Очень важное значение в брачный период для бесхвостых амфибий имеет звуковая сигнализация. Для того чтобы животным разного пола можно было найти друг друга, приходится издавать специальные звуки. Плодовитость икромечущих бесхвостых амфибий у разных видов различна. У одних видов самка мечет лишь несколько десятков икринок, а у других - несколько тысяч. Как правило, слизистая оболочка, окружающая икринку, очень сильно разбухает в воде. Форма кладок у разных видов может быть самой разнообразной (комки, шнуры, одиночное расположение икринок). Скорость развития эмбрионов зависит от температуры: чем она выше (до известных пределов, конечно), тем быстрее идёт развитие. Через некоторое время икринки превращаются в личинок, или головастиков. Только что выклюнувшиеся из икры головастики не имеют даже рта. Питание их происходит за счёт остатков желтка. Характерная особенность «молодых» головастиков - наличие наружных жабр бахромчатого строения. В это время они малоподвижны и висят с помощью присосок на пустых оболочках яиц, из которых выклюнулись. Спустя несколько дней головастики переходят к довольно активному образу жизни. У них формируется рот. На внутренней поверхности губ и по их краю вырастают ряды небольших роговых зубчиков. Две роговые крепкие челюсти образуют что-то наподобие клюва. Это связано со спецификой питания - преимущественно растительная пища. По мере развития головастиков наружные жабры у них исчезают, заменяясь на внутренние. Увеличивающийся хвост служит не только органом движения, но и выполняет функцию дыхания, используя большую сеть кровеносных сосудов. Через 20 - 30 дней у основания хвоста появляются зачатки задних конечностей, которые постепенно преобразуются в настоящие. Только после окончательного сформирования задних конечностей из-под жаберных крышек прорываются наружу передние конечности. За относительно короткое время полностью утрачиваются все свойства личинки: исчезают жабры и зарастают жаберные щели, спадают роговые челюсти, увеличиваются глаза, постепенно рассасывается хвост. На этом развитие организма не заканчивается. Но оно уже проходит в большинстве случаев на суше. Изменяется характер питания - молодые особи начинают охотиться на мелких беспозвоночных. Главная их задача - стать взрослыми: вырасти и быть способными произвести потомство. Половозрелость у разных видов наступает за различный промежуток времени - от нескольких месяцев до нескольких лет.
2211. Видовой состав летне-осеннего фито- и зоопланктона Чёрного моря у берегов Абхазии
Биология

где S - площадь входного отверстия сети, cм2, H - горизонт, слой облова, см. Вычислив таким образом коэффициент сети при горизонте облова 0-1 м, находим коэффициенты при горизонтах 0-2, 2-5, 5-10 м и т.д. простым делением значения k при 1 м соответственно на 2, 3 и 5. Численность организмов N находится путем перемножения количества организмов в пробе n на коэффициент сети k. Следующим этапом количественной обработки проб планктона является получение данных по биомассе. Биомасса планктона определяется путем умножения индивидуальной массы каждого организма на его численность. Однако следует учитывать, что длина и масса, например, зоопланктеров одного и того же вида может значительно варьировать в разных водоемах, климатических зонах, а также в зависимости от сезона. Метод определения массы организмов путем непосредственного взвешивания очень трудоемок. Поэтому уже достаточно продолжительное время широко используется способ, при котором учитывается соотношение между массой и длиной тела особи. Однако многочисленные данные, опубликованные в литературе, часто плохо согласуются между собой. Это объясняется недостаточным количеством данных и погрешностями методик. Е.В. Балушкина и Г.Г. Винберг сопоставили и критически оценили все содержащиеся в литературе уравнения и материалы, позволяющие по измерениям длины тела находить массу планктонных животных. В результате было предложено в качестве общего способа выражения зависимости между массой и предложено в качестве общего способа выражения зависимости между массой и длиной тела особи уравнение:
2212. Виды PR и его роль в политике
Маркетинг

Мэру Москвы Ю. Лужкову принадлежат 67% акций телесети "ТВ-Центр" (с кабельным вариантом и спутниковым каналом "Метеор-ТВ"), ТелеЭкспо, часть акций ТВ-6 и REN-ТВ. Ему принадлежат также издательский дом "Метрополис", контрольный пакет акций в "Литературной газете" и ее дочерних предприятиях: "Россия", "Метро", "Культура", Вечерняя Москва, часть акций газет "Тверская, 13", "Центр Плюс", Куранты", Общая газета, "Московский комсомолец". Группе "Мост", возглавляемой В. Гусинским, принадлежит холдинговая компания НТВ, включающая НТВ, НТВ-плюс, "НТВ-Кино", "НТВ-Профит", "НТВ-Дизайн", телевизионную сеть ТНТ, радио "Эхо Москвы" и "Бонум-1". Мосту" принадлежат также акции издательского дома "7 дней" и журнала с таким же названием, "Сегодня", Итоги, журнал "Караван историй", "Новая газета", "Общая газета", Искусство кино.
2213. Виды административного принуждения
Юриспруденция, право, государство

Сторонники промежуточной позиции склонны определить границы административного принуждения посредством более мягкого соотнесения принуждения с противоправным поведением. Так, Л.Л. Попов считает, что принуждение - это метод государственного управления, который заключается в воздействии государства на сознание и поведение лиц, совершающих антиобщественные поступки, выражающийся в установленных правовыми актами отрицательных последствиях морального, материального и физического характера, имеющих целью предупреждение правонарушений, исправление и наказание правонарушителей. Аналогичной точки зрения придерживается и Д.Н. Бахрах. Определяя административное принуждение, он утверждает, что это особый вид государственного принуждения, состоящий в применении субъектами функциональной власти установленных нормами административного права принудительных мер в связи с административными правонарушениями. При этом следует отметить, что ранее ученый занимал радикальную позицию, понимая государственник принуждение более узко и, по сути, выражав точку зрения первой группы авторов. "Правовое принуждение - писал он, - применяется только к конкретным субъектам права, которые нарушили юридические нормы. Оно персонифицировано и состоит во внешнем психическом или физическом воздействии на правонарушителя.
2214. Виды аренды транспортных средств
Юриспруденция, право, государство
Специальная и научная литература
1. Брагинский М.И. Договорное право / М.И. Брагинский, В.В. Витрянский. 3-е изд., стереотип. М. : Статут, 2003. 848 с.
2. Вавилин Е. В. Аренда транспортных средств / Е. В. Вавилин. Саратов : Изд-во Сарат. гос. акад. права, 2001. - 116 с.
3. Гражданское право : в 2 т. : учеб. / отв. ред. Е.А. Суханов. 2-е изд., перераб. и доп. М. : Волтерс Клувер, 2009. Т. II. Полутом 2. 847 с.
4. Гражданское право : учеб.: в 3 т. / под. ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. 3-е изд., перераб. и доп. М. : Проспект, 2008. Т. 3. 883с.
5. Гражданское право : учебник / под общ. ред. С.С. Алексеева. М. : Проспект, 2009. 528с.
6. Гражданское право России. Обязательственное право: Курс лекций / Отв. ред. О.Н. Садиков. М.: Юристъ, 2004. 845 с.
7. Калпин А.Г. Договор аренды транспортных средств / А.Г. Калпин // Гражданское право. 2006. - N 2. С.16-18.
8. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации, части первой / под ред. О.Н. Садикова - КОНТРАКТ, ИНФРА-М, 2005. -983с.
9. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации: Постатейный с прилож. форм документов / Отв. ред. А. Н. Ткач. Часть третья. - М.: Дашков и К, 2003. - 624 с.
10. Комментарий к Кодексу торгового мореплавания Российской Федерации (постатейный) / Под ред. Г.Г.Иванова. М.: Издательство «Спарк», 2000. 452с.
11. Липавский В.Б. Тайм-чартер в системе договоров фрахтования / В.Б. Липавский // Транспортное право. 2005. № 3.
12. Обзор отдельных постановлений Президиума Высшего Арбитражного Суда Российской Федерации по спорам, связанным с заключением, расторжением и признанием недействительными договоров аренды // Хозяйство и право. - 2008. - № 4. - С. 122 - 128.
13. Постатейный комментарий к части второй Гражданского кодекса Российской Федерации / Гуев А.Н. М.: Проспект, 2009. 1024 с.
14. Сарнаков И.В. Договор аренды: понятие, признаки, характерные черты, место в системе договорных отношений и основные его положения / И.В. Сарнаков // Юрист. 2006. № 4.
2215. Виды банков и их структура
Банковское дело
2216. Виды банковских операций и направления их развития
Банковское дело

Организация выпуска и размещения ценных бумаг. Через эту функцию реализуется важная роль банков в организации первичного и вторичного рынков ценных бумаг. Осуществляя для своих клиентов выпуск и размещение акций и облигаций <http://click02.begun.ru/click.jsp?url=seMzecDHxsckL8s95Axj-s1bW9zhqW1GOJn5henwr5RX3ViE*KPWdT53hjfRCaj6k4jf*kcd-C3GZ3Hk*YzhbTYWBCCEg2*f5sFSNOoCvq09OYW-hCNJNl5ZTOqS2HLLTK7EIF-YYp2ryra0hsJR1h0jglFtHZrQJWh0mtSg1iw6xuOGGzqx6N4hdMsZuLviYWGMArwcbv5AYTB7HuEmMCy9F9M13SLovgOjxMhbnWR2Tpn3bWofDrUXewlEpLo9wB6HIPCPHfIbH9DOYgSEypF*OKRP972ojYg1ocqDdDqR0iAG>, коммерческие банки имеют возможность направлять капитал для производственных целей, для финансирования государственных расходов. Рынок ценных бумаг дополняет систему кредита и взаимодействует с ней. Например, банки предоставляют посредникам рынка ценных бумаг ссуды для подписки на ценные бумаги новых выпусков, а те продают ценные бумаги банкам для перепродажи. Если компания - учредитель, на имя которой зарегистрированы ценные бумаги, сама продает их, то банк может обеспечивать подписчиков на выпущенные ценные бумаги. С этой целью банк создает консорциум по размещению ценных бумаг. Выпущенные крупными компаниями обязательства на большие суммы банки размещают среди своих клиентов, а не путем свободной продажи на фондовой бирже.
2217. Виды безработицы на рынке труда
Экономика

Но не смотря на это, в настоящее время ситуация на рынке труда стабилизировалась, безработица не стала такой острой проблемой российской экономики, как это было всего несколько лет назад . Наблюдаемые сегодня тенденции на рынке труда говорят о том, что и работодатели и кандидаты более или менее адаптировались к ситуации кризиса и вновь проявляют друг к другу взаимный интерес. Для работодателей по-прежнему является актуальной и перспективной замена уже работающего персонала на более опытных, но дешевых работников. Практически во всех компаниях идет пересмотр штатного расписания в сторону повышения эффективности персонала. Это достигается за счет совмещения одним работником нескольких ранее существовавших должностей. Сегодня работодателю нужен работник, который будет работать за троих, получать же зарплату он будет за одного. Сегодня работодателям больше не требуются просто энтузиасты, люди со "связями" или с "пробивными" способностями. Им требуются профессионалы. В связи с этим характерно повсеместное ужесточение требований к кандидатам, прежде всего к их практическому опыту работы и профессиональным навыкам, и, одновременно, продолжающееся снижение уровня зарплаты в долларовом выражении.
2218. Виды вреда здоровью по степени тяжести
Юриспруденция, право, государство

Квалифицирующими признаками состава преступления, предусмотренного ст. 111 <consultantplus://offline/main?base=LAW;n=87283;fld=134;dst=100573> УК РФ, являются действия, совершенные: в отношении лица или его близких в связи с осуществлением данным лицом служебной деятельности или выполнением общественного долга; с особой жестокостью, издевательством или мучениями для потерпевшего, а равно в отношении лица, заведомо для виновного находящегося в беспомощном состоянии; общеопасным способом; по найму; из хулиганских побуждений; по мотиву национальной, расовой, религиозной ненависти или вражды; в целях использования органов или тканей потерпевшего (п. «а» <consultantplus://offline/main?base=LAW;n=87283;fld=134;dst=100577>, «б» <consultantplus://offline/main?base=LAW;n=87283;fld=134;dst=100578>, «в» <consultantplus://offline/main?base=LAW;n=87283;fld=134;dst=100579>, «д» <consultantplus://offline/main?base=LAW;n=87283;fld=134;dst=100581>, «е» <consultantplus://offline/main?base=LAW;n=87283;fld=134;dst=103280>, «ж» ч. 2 ст. 111 <consultantplus://offline/main?base=LAW;n=87283;fld=134;dst=100583> УК РФ); группой лиц, группой лиц по предварительному сговору или организованной группой; в отношении двух или более лиц; неоднократно или лицом, ранее совершившим убийство, предусмотренное ст. 105 <consultantplus://offline/main?base=LAW;n=87283;fld=134;dst=100534> УК РФ (пп. «а» <consultantplus://offline/main?base=LAW;n=87283;fld=134;dst=100586>, «б» <consultantplus://offline/main?base=LAW;n=87283;fld=134;dst=102451>, «в» ч. 3 ст. 111 <consultantplus://offline/main?base=LAW;n=43266;fld=134;dst=100588> УК РФ). Сопоставительный анализ с ч. 2 ст. 105 <consultantplus://offline/main?base=LAW;n=87283;fld=134;dst=100537> показывает, что упомянутые в ч. 2 <consultantplus://offline/main?base=LAW;n=87283;fld=134;dst=100576> и 3 ст. 111 <consultantplus://offline/main?base=LAW;n=87283;fld=134;dst=100585> УК РФ отягчающие обстоятельства, влияющие на квалификацию этих преступлений, почти полностью совпадают. В первых отсутствуют лишь ссылки на причинение тяжкого вреда беременной женщине и на корыстные побуждения, присутствующие в ст. 105 <consultantplus://offline/main?base=LAW;n=87283;fld=134;dst=100537> УК РФ, что делает правомерным вывод о допустимости одинакового подхода к оценке существа отягчающих обстоятельств с учетом особенностей самих преступлений. Однако если все квалифицирующие признаки убийства закон рассматривает как равнозначные, то в ст. 111 УК РФ они в зависимости от их отягчающего значения распределены на три категории (ч. 2 <consultantplus://offline/main?base=LAW;n=87283;fld=134;dst=100576>, <consultantplus://offline/main?base=LAW;n=87283;fld=134;dst=100585>, <consultantplus://offline/main?base=LAW;n=87283;fld=134;dst=100590>).
2219. Виды гражданского судопроизводства
Юриспруденция, право, государство

Вслед за Н.А. Громошиной нельзя согласиться с утверждением о том, что в так называемых «новых» видах гражданского судопроизводства нет рассмотрения дела по существу. Несмотря на употребление этого термина в законодательстве (ч. 1 ст. 194, ч. 1 ст. 224 ГПК, п. 13 Постановления Пленума ВС РФ от 19 декабря 2003 г. № 23 «О судебном решении»), его содержание далеко не очевидно. Весьма уместно здесь заглянуть в историю. Так, опираясь на закон, К.И. Малышев пишет: «Акт суда, определяющий материальные гражданские отношения сторон по существу предъявленных ими основных требований, называется решением». «Все постановления суда, не регулирующие материального отношения сторон по существу иска и защиты, называются определениями». В дореволюционный период действительно по делам искового производства выносились решения, знаменующие собой разрешение дела по существу, а по делам охранительного производства («праотец» сегодняшнего особого производства) рассмотрение оканчивалось определением суда. Сегодня решения выносятся не только по делам искового производства, но и по делам особого производства и производства по делам, возникающим из публичных правоотношений. Верховный Суд РФ в одном из своих постановлений указал, что в форме решения принимаются лишь те постановления суда первой инстанции, которыми дело разрешается по существу. Интересным в таком случае представляется вопрос о том, является ли судебный приказ постановлением суда, которым дело разрешается по существу? Если исходить из положений закона (ГПК), то нет, т.к. судебный приказ не есть решение. Однако если смотреть с научной точки зрения на этот вопрос, то получается, что судебный приказ является постановлением, разрешающим дело по существу. Во-первых, он в конечном итоге (если не возразит должник) направлен на регулирование материальных правоотношений. Во-вторых, судебный приказ - постановление, разрешающее и обеспечивающее материально-правовое требование одного лица к другому. Данный вопрос является спорным и будет предметом отдельной дискуссии. Н.А. Громошина замечает, что сегодня словосочетание «рассмотрение по существу» получило иное, более широкое содержание: не только по существу иска (требования), как это было в дореволюционный период, но и по существу всякого предмета судебного рассмотрения, имеющего материально-правовой характер и отнесенного по закону к компетенции суда, рассматривающего дело в порядке гражданского судопроизводства.
2220. Виды гражданско-правовой ответственности
Юриспруденция, право, государство

Специфика дел о клевете в аспекте возмещения морального вреда (так же как и дел о защите чести и достоинства) заключается в том, что порочащий характер распространяемых сведений является обязательным элементом состава правонарушения и в то же время именно это обязывает презюмировать наличие у потерпевшего морального вреда, причиненного их распространением. Следует заметить, что презумпция морального вреда прямо не следует из российского законодательства. Скорее наоборот, так как гражданское процессуальное законодательство в ч. 1 ст. 50 ГПК РСФСР предусматривает: каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований и возражений. Поскольку для доказывания факта причинения вреда (в отличие от доказывания вины) гражданское законодательство не устанавливает каких-либо правил, принцип ст. 50 ГПК должен применяться в полном объеме. Таким образом, в соответствии с российским законодательством потерпевший должен был бы доказать факт причинения ему морального вреда для вынесения судебного решения о возмещении в его пользу. Обзор практики российских судов показывает, что они фактически применяют презумпцию морального вреда, установив факт совершения неправомерного действия, предполагают моральный вред причиненным, рассматривая далее вопрос о размере его компенсации в денежной форме. Такая практика даже при сегодняшнем состоянии гражданского законодательства не может быть признана, не имеющей законных основании. В соответствии со ст. 49 ГПК средствами доказывания в гражданском процессе являются: объяснения сторон и третьих лиц, показания свидетелей, письменные доказательства, вещественные доказательства, заключения эксперта. Объяснение истца о том, что он претерпел физические или нравственные страдания, является прямым доказательством факта причинения морального вреда. Причем прямых доказательств противоположного ответчик представить не может. Показания свидетелей могут являться лишь косвенными доказательствами причинения морального вреда (например, свидетель видел, как потерпевший плакал, слышал, как потерпевший стонал и т. п.). Заключения эксперта также могут являться косвенными доказательствами причинения морального вреда.

Blog

Дипломная работа